Херсонські підземелля здавна оповиті таємницями та легендами. Кожен випадок раптового обвалу ґрунту або несподіваної знахідки різних підземних ходів і споруд під час будівельних і ремонтних робіт тільки розбурхував уяву містян. Теми загадкових підземних порожнин неможливо було обминути й у розмові з краєзнавцем Сергієм Дяченком про можливі наслідки підтоплення для Херсона. Він лише підкреслив недослідженість усього, що приховано в нашому місті під землею, і проілюстрував це історією будинку Скарлато — вона, до речі, також пов’язана з підтопленням, але спричиненим таненням снігу.Першим власником будівлі був зовсім не Скарлато, а Бенович, який мав задум звести споруду, яка повністю займе увесь квартал. Й от в один далеко не прекрасний день 1901 р. вода заповнила підземну галерею з боку ринку Привіз, в яку зсунувся фундамент, і лицьова стіна будинку впала. Одноразово виплатити величезну суму компенсацій численним орендарям Бенович не зміг, от і вимушений був продати будинок Скарлато.
На фото Раппепорта 1022 року видно вже відновлений фрагмент будинку Скарлато, колись зруйнований через зсув фундаменту в результаті підтоплення.
«Найцікавішим у цій історії є судовий розгляд, — наголошує краєзнавець. — Бенович висунув позов на адресу міської влади з претензією, що перед будівництвом місто не надало йому документацію з приводу цих підземель. І міський голова Бекер вимушений був публічно в херсонській газеті зізнатися, що міська влада не володіє інформацією щодо підземель, а тому й відповідальності за це не несе. І суд це прийняв. Тож на той момент, як ми бачимо, не тільки краєзнавці, але сама влада не мала повної інформації про міські підземелля. Втім, відповіддю, на це “незнання” може бути саме відсутність якоїсь системи підземель. А цей випадок насправді досить унікальний».
Сергій Дяченко вважає, що під Херсоном склалася система дуже різнорідних підземних споруд, яких одним загальним словом схарактеризувати не можна. Дехто називає їх катакомбами, але науковець вважає цей термін, який означає систему розгалуженої системи підземель чи каменоломень, подібних до Одеських, для Херсона неприпустимим:
«Катакомби як влаштовані під землею каменоломні, де вибиралися широкі пласти каменю, утворюючи печери з величезними приміщеннями, у Херсоні бути не могли. Вапняк у нас на поверхню землі виходить навколо міста: у районі Склотари, біля Дар’ївки, у Верьовчиній балці біля справжньої могили Говарда. Це дешевший і безпечний спосіб видобутку будівельного каменю. Якихось інших причин для створення кам'яних лабіринтів під центром міста не було».
Один із видів таких підземних споруд — дренажні системи, які намагалися організувати вздовж узбережжя міста ще у XVIII ст.
«Спочатку це були відкриті канали, які прокопувалися вздовж вулиць, що спускаються до Дніпра — Воронцовської, Рішельєвської, Потьомкінської — та пролягали прямо по центру вулиці, — розповідає історик. — На планах їх показують до Соборної, але пізніше їх могли подовжити ще вище. Для прибережної частини це було пов'язано із повенями, які періодично насичували водою прирічкову частину міста, утворюючи болота. Не випадково стара назва вулиці Богородицької в межах Корабельної площі та Воронцовської була Болотною. Я думаю, що ці канали залишили й зробили підземними, а вище Соборної виконали їх у вигляді закритих лотків».
Ще один різновид порожнеч – підземні склади та сховища, система яких у Херсоні була дуже розвинена.
«Система великих підземних складів була на Привозі, бо ринок того вимагав. Вони могли бути складними: хрестоподібні, з пониженнями, щоб у кожному приміщенні була різна температура для різних типів товарів. І будувалися за єдиним планом, коли звели П-подібний Гостиний Двір на Привозній площі. Потім була поділена перегородками між власниками. Подібні хрестоподібні міни (підвали) були й попід багатьма будинками в середмісті. Але вони не пов'язувалися між собою, — зрозуміло, жоден домовласник не дозволить, щоби під його будинком були неконтрольовані переходи з інших ділянок».
Є грушоподібні порожнини – це зливні ями, їх дуже багато, вони також тепер часто провалюються, бо на плани не нанесені. Було багато колодязів та фонтанів посеред дворів у старій частині міста. А ще на початку XX століття в Херсоні намагалися будувати водопровід за європейським зразком – тунельний, прохідний, і фрагменти такого будівництва залишилися в районі проспекту Ушакова, де була така можливість, але завершити його не встигли.
Загалом, краєзнавець констатує факт, що ми вкрай мало знаємо про те, що приховано в Херсоні під землею, і як воно може вплинути на місто, та вважає, що кожну таку підземну порожнину треба досліджувати окремо й з'ясовувати, що це є, робити якусь класифікацію.