Херсонщину можна назвати «найзагадковішою» областю України, бо нерозгаданих таємниць там справді багато. Це і вбивство активістки Катерини Гандзюк, нерозкрите за чотири роки поліцією. І мінні поля Чонгара, облаштовані в 2015 році на площі понад 20 тис. км, які раптом наче «розчинилися» перед війною. Загадковими є також непідірвані мости через Сиваш та Дніпро, падіння Херсона, а також вивезення вкраденого українського зерна.
Хоча про останнє говорять багато, ясності в цьому, як і в інших питаннях, немає. Ми розібрали, як зараз здійснюється український аграрний експорт у Херсонській області та які схеми використовуються, щоб уникнути відплати українського правосуддя. Як з'ясувалося, до співпраці з росіянами доклав руку не лише місцевий бізнес, а й високопосадовці київських екс-чиновників.
«Від контрабанди до сепарів»
Чотири роки тому у Херсоні було скоєно замах на керуючу справами виконавчого комітету Херсонської міської ради активістку Катерину Гандзюк. Нападник облив її сірчаною кислотою, внаслідок чого через кілька місяців вона померла. Злочин викликав велике обурення української громадськості та міжнародної спільноти.
Серед підозрюваних називали то представників місцевої влади, то активістів проросійських сил, казали, що правоохоронці знають замовників, але злочин так і не було розкрито. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, спрямована восени 2018 року до Херсона розібратися у тому, що відбувається, дійшла шокуючих висновків.
«Те, що відбувається в Херсонській області, – це не проблема, а повний п…здець. Ми в шоці. Приїхали розбиратися у справі Каті Гандзюк і копнули глибше… Є всі ознаки загрози втрати національної державності… Від контрабанди до сепарів, від наркотрафіку до глобальної корупції, від спайки влади з криміналом до вирубки лісу, від співпраці з окупаційною владою Криму до впливу регіоналів-втікачів на регіон . Те, що тут відбувається, – це не дно. Це гірше… Якщо не буде жодних дій, аби навести лад, то можна вважати, що Україна як держава готова втратити. Тому що тут область скочується у неофеодалізм», – сказав тоді голова парламентської комісії Борислав Береза.
Минуло чотири роки після тих подій, і ці слова виявились підтвердженими самим перебігом речей. Херсонщина опинилася під контролем російських військ, а місцеві чиновники, правоохоронці, які стали неофеодалами, допомагають вивозити українське зерно. Обчислити їх можна трьома різними способами.
Шукати бенефіціарів
Визначити аграрних колаборантів на Херсонщині полегшує специфіка українського ринку. Реальність у тому, що власне пайовики, яких всього в країні близько 7 млн, як правило, фермерством не займаються, а паї в оренду здають аграрним холдингам, завдяки чому ті концентрують у своїх руках тисячі земельних ділянок, об'єднаних у гігантські господарства.
Тому найпростіший спосіб – вивчити бенефіціарів місцевих аграрних холдингів. Одним із найбільших у Херсонській області є ПрАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл», у розпорядженні якого знаходиться близько 30 тис. га (3 280 земельних ділянок) у Каховському, Горностаївському, Чаплинському та Новотроїцькому районах. Холдинг також володіє найбільшим у країні комплексом у Новій Каховці з переробки соєвих бобів потужністю 21 тис. тонн сої на місяць.
Компанія створена як дочірнє підприємство американської компанії та стала основою групи компаній Фрідом Фарм. Однак «американське» походження групи не повинно бентежити. Її бенефіціарами є брати Ілля та Вадим Сегаль (громадяни США), Марина Сегаль (Ізраїль), а також Анастасія Куніцина (подвійне громадянство РФ та Швейцарії) та Андрій Агєєв (РФ та Кіпр). Вже з переліку закордонних паспортів випливає, що компанія не зовсім і американська, а цілком російська, оскільки наявність «других» громадянств Швейцарії чи Кіпру – стандартна практика російських підприємців.
Не порушує картину і американське громадянство братів-близнюків Іллі та Вадима Сегаля. Адже насправді це колишні власники українського банку «Надра», пов'язані з Росією, куди вони тікали після фінансової кризи 2008 року та падіння банку. Як випливає з листа першого заступника Управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю СБУ Володимира Шеремети від 21 листопада 1997 року, вони були пов'язані з легендою «російської мафії» Семеном Могилевичем.
На підставі даних опендатаботу видання Інформатор Гроші у своєму матеріалі «Скільки української землі в оренді та власності росіян» вказало на те, що у Компанії Фрідом Фарм Інтернешнл, яка тримає 3 196 ділянок в оренді та 25 ділянок у власності, російські власники. Очевидно, що за таких вступних для холдингу байдуже, у чиєму правовому полі працювати, російському чи українському.
Моніторинг публікацій
Другий спосіб визначення бізнесменів, які співпрацюють у новопризначеною “владою” регіону, полягає в моніторингу публікацій місцевих журналістів, які краще знають місцеві реалії. Так, наприклад, діяльність групи компаній «Продексім» зосереджена на виробництві та експорті сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, соняшник тощо). Земельний банк холдингу – 20 тис. га (3950 ділянок) у Херсонській області, а ключовою особою групи є колишній нардеп, а зараз мер Херсона Ігор Колихаєв.
Як відомо, мер публічно відмовився працювати з російською владою. Проте міста не залишив і навіть публічно звернувся до президента Володимира Зеленського з несподіваним питанням, що робити в умовах окупації. 28 червня його було заарештовано підконтрольною РФ владою, за словами помічниці мера Галини Ляшевської, при відвіданні ним комунального підприємства.
На сьогоднішній день у своєму блозі громадська активістка пише про те, що Колихаєв все ще в полоні і за інформацією свідків його бачили в кількох СІЗО на кордоні з Кримом.
Проте місцеві журналісти зазначають, що утримання у СІЗО може бути підставним. Так, журналіст із Херсона Костянтин Риженко розповів в інтерв'ю Новини.LIVE, що мер Херсона співпрацює з “новою владою” міста: “Колихаєв нібито у СІЗО, але сидить там у дуже комфортабельній камері. Цілих чотири місяці перебував у Херсоні, і до нього окупанти не мали жодних питань”.
Відмова мера покинути на той момент окуповане місто може бути пояснена наявністю у нього на цій території великого аграрного бізнесу, а для продовження такої діяльності співпраця з РФ неминуча.
Бізнес екс-військового прокурора
Третій спосіб визначення – складніший, він вимагає всеосяжного аналізу даних реєстру, зате й дозволяє глибше заглянути до тих схем, за допомогою яких українські екс-чиновники намагаються приховати свою співпрацю з окупантами.
Так, другим за величиною аграрним холдингом у Херсонській області є група компаній «Поліекспо», яка належить сім'ї колишнього заступника генерального прокурора та колишнього військового прокурора України Анатолія Матіоса (2014-2019). Загальний земельний пул аграрних підприємств групи становить 24,5 тис. га, з яких у Херсонській області 23,2 тис. га.
26 квітня, тобто вже в період окупації Херсонщини російськими військами, він заявив, що йде з посади заступника мера Херсона. Про звільнення Циганок написав на своїй сторінці у Facebook . Причому в цьому посту він пропонує свою допомогу тим, кому вона буде потрібна. І він таки допоміг Ірині Барах – дружині Анатолія Матіоса вже на тимчасово непідконтрольній території Херсонської області. Як випливає із коментарів до його посади, херсонці сприйняли заяву Циганка без такого ж позитиву.
Зв'язок із бізнесом Матіоса у Сергія Циганка кланова. Його батько Василь Циганок працює директором одного з підприємств холдингу – ТОВ «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії» (ЄДРПОУ 34136953), яке належить Ірині Барах – дружині Анатолія Матіоса. Там само юристом працює і його брат Олександр Циганок.
Ймовірно, бізнес-зв'язки сприяли і прокурорській кар'єрі Сергія Циганка, яка, якщо подивитися ретроспективно, йде у фарватері просування Анатолія Матіоса. Матіос стає військовим прокурором 27 серпня 2014 року, а Циганок – першим заступником обласного прокурора 6 серпня 2015 року. Захід кар'єри Матіоса 2 вересня 2019 року супроводжується звільненням Циганка в жовтні 2019 року.
Фактично сьогодні у запровадженні Сергія Циганка перебуває майже вся аграрна імперія сім'ї Матіоса, оскільки на Херсонщині знаходиться центр її бізнес-інтересів родини Матіосів, адже крім ТОВ «ЗПП «Зерно Таврії», Ірина Барах володіє 10 підприємствами.
Йдеться про депутата Віталія Булюка. Його було призначено росіянами «заступником голови військової адміністрації» області. На Херсонщині Булюка знають добре. Цей політрук із Донецького військово-політичного училища «працював» тут головним митником, був люстрований, у результаті перекваліфікувався на депутатів.
З тодішнім військовим прокурором Анатолієм Матіосом Булюк зійшовся якраз у часи своєї люстрації у 2014 році. А вже 2015-го вони організували спільний юридичний бізнес, контору «Авеллум Легас», яку, втім, оформили на своїх дружин та дітей. Тобто керують компанією дружина Матіоса Ірина Барах та 20-річний син Булюка Вітя.
А під час т.зв. приєднання до РФ ЛДНР, а також Херсонської та Запорізької областей Віталій Булюк був учасником цього заходу у Кремлі.
Усі дороги родини Матіоса ведуть до Криму
Одне із групи херсонських підприємств Матіос-Барах – ТОВ «Торговий дім «Україна» (ЄДРПОУ 32267295) – зареєстроване у селі Ольгине Горностаївського району Херсонської області. Компанія володіє 14 об'єктами нерухомості та 2 253 земельними ділянками, а також активами у Криму. За даними Єдиного реєстру підприємств, бенефіціарним власником ТД Україна з часткою 75% дружина колишнього головного військового прокурора України Ірина Барах офіційно стала на початку 2020 року.
Російське підприємство ТОВ "ДАЛМ-АГРО" має свого двійника в Українському реєстрі юридичних осіб ТОВ "ДАЛМ - АГРО" (ЄДРПОУ: 34582504), зареєстроване на тимчасово непідконтрольній території Криму за адресою Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вулиця 54-ої Батареї, будинок 2а.
Очевидно, Анатолій Матіос та його дружина Ірина Барах для того, щоб легалізувати свої Кримські активи у рашистському законодавстві зареєстрували відповідно до рашистких законів підприємство ТОВ «ДАЛМ-АГРО». Очевидно, це дозволило Матіасу і Барах зберегти свої доходи на непідконтрольній території від кримських виноградників, що належали їх підприємству. Необхідно мати на увазі, що українське підприємство ТОВ «Торговий дім «Україна» фактичними бенефіціарами якого є Ірина Барах та Анатолій Матіос продовжує володіти часткою в російському підприємстві та під час війни.
Кінці у воду
Ймовірно, для того щоб дистанціюватися від херсонських активів Ірини Барах та її діяльності, Анатолій Матіос та Ірина Барах отримали рішення суду, що підтверджує розірвання їхнього шлюбу 7 червня 2022 року о 08:30 ранку (при поданій заяві 02.06.2022). Суди в Києві, що навесні зазнали штурму російської армії, тільки запрацювали і накопичилося безліч нерозглянутих справ. І з огляду на швидкість, з якою позов Барах про розірвання шлюбу було розглянуто Печерським судом, можна зробити висновок, що це «договірний» розгляд, бо за іншими цивільними позовами засідання Печерського суду про розгляд таких справ переноситься щонайменше на півроку.
Про це говорить і інший факт. Суддею Печерського суду Олексієм Соколовим у день розлучення було розглянуто десять справ, дев'ять із яких були кримінального характеру і лише одна справа цивільного судочинства – саме справа про розлучення Барах із її чоловіком, колишнім головним військовим прокурором Анатолієм Матіосом.
Водночас проводяться «перестановки» засновників підприємств. У квітні 2022 року Херсонські підприємства Анатолія Матіоса були перереєстровані з Барів Ірини Василівни на Павлову Ларису Василівну. Павлова є пов'язаною особою сім'ї Матіос-Барах, оскільки дочка і чоловік Павлової так само пов'язані з іншими підприємствами ФПГ Матіос-Барах. Ці зміни у структурі володіння були зроблені для відмежування Матіоса від херсонського бізнесу у зв'язку з тим, що Херсонська область стала не підконтрольною Україні. З сім'єю Барах-Матіос вже понад десять років тісно пов'язана сім'я Павлових, у групі компаній "Поліекспо" Лариса Павлова працює керівником ще з 2011 року. Її старша дочка Олена Богинська 1 вересня стає директором ТОВ «ПУГУ-ПУГУ», а зять Леонід Богинський із 30 серпня очолив ТОВ «СОНЯЧНЕ ОБІЙСТЯ».
Незважаючи на значні зміни у структурі власності, на сайті Поліекспо будь-які зміни щодо їхньої діяльності відсутні.
Якщо припустити, що бізнес Барах-Матіос зазнав рейдерського захоплення, то не було жодних антирейдерських дій. Якщо ж директори підприємств почали співпрацювати з підконтрольною Росії місцевою "владою", то відомостей про припинення з ними трудових відносин також немає.
З цього випливає, що підприємства Матіос-Барах ведуть господарську діяльність на окупованих територіях Херсонської області за допомогою своїх людей в особі Циганків і Павлових родин.
Турецькоподаний
Влітку, коли в Туреччині почали затримувати російські судна з розграбованим українським зерном, бізнес Матіоса-Барах раптом отримав турецького власника. У цих умовах, ймовірно, перереєстрація на Павлову видалася бенефіціарам недостатньо надійною. Тому Матіос вирішили вдосконалити схему приховування своїх активів на тимчасово непідконтрольній території Херсонської області шляхом передачі формального контролю над своїми активами громадянинові Туреччини.
Варто зауважити, що, працюючи на посаді першого заступника обласного прокурора, Сергій Циганок кілька разів потрапляв у серйозні скандали. Так, у 2016 році на одержанні хабара $40 тисяч було затримано прокурора Прохоренка . При цьому казали, що хабар призначався особисто Сергію Циганку за закриття справ проти турецького бізнесмена (Детальніш див. тут ).
У липні 2022 року кілька компаній Барах були переоформлені теж на бізнесмена з Туреччини Чьогендез Мустафу Тунча . Невідомо, чи пов'язаний Чьогендез зі своїм земляком, якому допомагав Сергій Циганок у 2016 р., але Матіоси вирішили переписати на нього свої активи на Херсонщині, формально переоформивши свої активи на підставну особу. Угода, очевидно, підставна, оскільки Чьогендез ніяких бізнес-талантів не мав. Дві юрособи, якими він до того володів, на сьогодні практично не ведуть жодної діяльності, в одного з них податкова навіть забрала свідоцтво платника ПДВ за неподання звітності.
За нашою інформацією, всю худобу на херсонських підприємствах Матіос - Барах при перших обстрілах було вирізано і м'ясо було продано в Джанкої, причому однозначно продаж здійснювався за рублі. Те саме стосується і зернових.
Усі поля херсонських підприємств Матіоса – Барах були засіяні, прибрані, а зерно також вивезено у Джанкой, де було продано. Можна припустити, що за такої ж урожайності зернових, як у 2021 році, дохід даних підприємств у 2022 році буде більшим за 858,9 млн гривень. Це говорить, очевидно, про ведення господарської діяльності в рамках окупаційного законодавства з метою отримання прибутку та, ймовірно, сплати податків до бюджету Російської Федерації.
Їхній елеватор в Ольгіно, що належить ТОВ «Зернопереробне підприємство «Зерно Таврії», керівником якого є батько Циганка станом на початок осені, як кажуть інсайдери, стояв ще повний зерна. Поки що неясно, яка доля зернових, яка знаходиться на зберіганні в елеваторі. Якщо раніше все вивозилося хаотично, то з 1 серпня з усіх перевізників почали запитувати листи про походження товару, зокрема зерна.
Ірина Барах свої херсонські підприємства не переоформляла, але поки що і немає умов для такого переоформлення через відсутність реєстрів. Усі питання з росіянами допомагає вирішувати Сергій Циганок, який тісно пов'язаний із сім'єю Анатолія Матіоса через свого батька та має виходи на окупаційну російську владу.
Всі ці дії з переписування та «переховування» бізнес-зв'язків херсонських підприємств, очевидно, робляться, щоб не потрапити під дію ст. 111-1 п.4 КК України, а саме провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. Покарання за цей злочин – штраф до 10 000 НМДГ або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна.
Hyser.ua