Приватний будинок Анастасії Іщенко в Херсоні – неподалік Антонівського мосту. Що довелося пережити жінці та її сім’ї, можна лише здогадуватися. Майже півтора місяця життя в окупації залишило гіркий відбиток у душі. Лише десятого квітня їй разом із сім’єю вдалося виїхати з міста. Батьки Анастасії, які жили в самому центрі Херсону, вперто не захотіли покидати свою квартиру, батьки чоловіка залишилися на лівому березі Дніпра…
Тож жінка вирішила: треба рятуватися від пекла і горя, принесених окупантами. Довелося подолала чималий шлях, проїхати через численні блокпости, поки дісталися Тернопільщини. У селі Сидорів, що на Чортківщині, сім’я поселилась у хаті, у якій колись проживала далека родичка по чоловіковій лінії. Тут уже десятий місяць. Багато у чому надають допомогу сільчани та сільський староста, за що сім’я Анастасії щиро вдячна. Назарчик знайшов тут друзів, добре розмовляє українською. Нещодавно, у зв’язку з нинішньою ситуацією, на численні прохання Анастасії все-таки приїхали її батьки. Отож жінці є чим зайнятися.
До того ж Анастасія проводить заняття онлайн зі студентами, адже вона – викладачка у Херсонському державному університеті та у КЗСМО «Художня школа» при Херсонській міській раді. Вона закінчила художню школу, академічний ліцей зі спеціальності образотворче мистецтво, Херсонський державний університет, де і залишилася працювати на кафедрі образотворчого мистецтва та дизайну, паралельно закінчивши аспірантуру з педагогіки. Викладає декоративне мистецтво, скульптуру та пластичну анатомію, основи об’ємно-просторової композиції, ексклюзивні техніки, керує виробничою практикою студентів. Також викладає в художній школі загальну композицію. І творить… Її роботи не раз демонстрували на різноманітних всеукраїнських виставках.
А ще, за словами старости села Сидорів Миколи Москалюка, пані Анастасія бере активну участь у житті села. Зокрема, у підвальному приміщенні будинку культури, де облаштовано укриття, барвисто розписала стіни, і це колись, без сумніву, ввійде в історію села.
Нині жінка живе думками про рідний Херсон і з нетерпінням чекає на Перемогу, мріє про повернення у власний дім, який, на жаль, зазнав часткової руйнації…
Галас