Попри постійні обстріли й атаки російських безпілотників до будинків, розташованих у прибережних зонах Херсонщини, навідуються крадії. Виносять вцілілі речі, які мають цінність. Їх називають "мародерами". Правоохоронці кваліфікують ці злочини як "крадіжка" за статтею 185 Кримінального кодексу України.
Від початку 2026 року зафіксували 28 фактів розкрадання майна. 19 – у "червоній зоні". Як поліцейські розслідують ці злочини в умовах постійної небезпеки та як діяти жителям області, чиї оселі були пограбовані після обстрілів, розповів начальник відділу комунікацій Головного управління Національної поліції в Херсонській області Андрій Кований.
Прибережні зони – під постійними атаками військ РФ з лівобережжя. Слідчо-оперативна група може виїхати на місце події тільки у перервах між обстрілами.
"Виїзд на місце обстрілу, на місце крадіжки в прибережні зони далеко не завжди закінчується нормально. Ми маємо, на жаль, не один десяток поранених колег, загиблих колег під час виконання, під час виїздів на крадіжки, на розкриття злочинів. Маємо багато знищеного транспорту, який використовувався саме під час виїзду на місце злочинів. Ускладнює роботу поліції й те, що люди масово виїхали, прибережні території обезлюдніли, і є можливість злочинцям там діяти не так скритно, і немає можливості переглянути записи відеокамер, які раніше там працювали багато", – розповів Андрій Кований.
Втім, звертатись до поліції у випадку крадіжки майна, потрібно обов’язково, говорить начальник відділу комунікацій ГУ НП в області. Це можна зробити за номером 102 у всіх регіонах України.
Ті, хто перебуває за кордоном або ж на окупованих територіях, можуть написати до ситуативного центру у месенджери за номером: 067-550-22-74. При зверненні до правоохоронців потрібно надавати детальний опис майна, яке було викрадене.
"Без ідентифікації неможливо довести, що це річ саме цих людей. Коли люди звертаються до поліції з повідомленням про крадіжку, ми закликаємо надати точну інформацію щодо викраденого майна: з описом, з номерами, за можливості з фотографіями, щоб полегшити роботу та пришвидшити розкриття злочину. Багато помешкань, які зараз покинуті через ведення бойових дій, і люди навіть не знають, що у них уже щось викрали, або ця інформація приходить вже із запізненням, - все це, звичайно, ускладнює нашу роботу", — сказав Андрій Кований.
Перед зверненням до правоохоронців дані про крадіжку треба перевіряти. У роботі правоохоронців були випадки, коли інформація про злочин не підтверджувалась.
"Найбільш кричущий епізод був в Козацькому, коли чоловік повідомив, що в нього викрали мотоцикл. Це було після деокупації, цей населений пункт сильно тоді вже обстрілювався. Туди, ризикуючи життям і здоров’ям, виїхала слідчо-оперативна група, фактично у "вікні" між обстрілами. Приїхали до помешкання цього чоловіка, тому що на цей момент він був за кордоном, інформацію він передавав до поліції з-за кордону. Оглянули його подвір’я, і виявилось, що був "приліт" в його гараж. Гараж засипало, і мотоцикл перебував під завалами. А поліцейські ризикували своїм життям та здоров’ям, їхали перевірити інформацію про крадіжку, і реально мали можливість як отримати поранення, так і загинути", — розповів Кований.
Від початку року поліція зафіксувала 28 фактів крадіжок, 19 – у прибережних зонах. 11 випадків розкрили. Через складну безпекову ситуацію розкриття злочинів займає більше часу.
"Умови повномасштабного вторгнення накладають певні особливості на роботу, навіть проведення процесуальних слідчо-розшукових дій неможливо провести відразу. Тому по певних провадженнях можуть прийматись рішення через кілька місяців, коли з’являється можливість оглянути територію. Був у нас нещодавно злочин, коли територію, яку б оглянули за мирного часу в день, коли вчинили злочин, вдалось оглянути за два місяці фактично, навіть трошки більше. І лише тоді прийняти правильне процесуальне рішення", - розповів поліцейський.
Правоохоронці працюють з місцями збуту краденого. Подробиці цієї роботи не розкривають. В більшості ті, хто вчиняє крадіжки з пошкоджених обстрілами будинків, роблять це постійно.
"Судові тяганини можуть тривати по кілька місяців, до пів року, рік, тому весь цей час злочинець може перебувати фактично на волі. Він має або особисте зобов’язання, або домашній арешт. Але все-таки він має можливість пересуватись містом й вчиняти інші злочини. Наше законодавство не завжди ідеальне. І діючи в його рамках, ми інколи просто не маємо можливості посадити злочинця за ґрати в той же момент, коли його затримали", — каже Кований.
За крадіжку речі вартістю від 3 328 гривень під час війни передбачене максимальне покарання. Такі дії кваліфікуються за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України – це крадіжка, вчинена в умовах збройного конфлікту.
"Нею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років. Ті злочинці, які вчиняють крадіжки, переважно також неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності. Такий злочинець, вчинивши навіть незначну крадіжку в розмірі до 4 тисяч гривень, може потрапити за ґрати на вісім років. Переважно суди обирають максимальний ступінь покарання саме для тих, хто вчиняє злочини неодноразово", — сказав начальник відділу комунікацій обласної поліції.
Те, що крадіїв зі зруйнованих будинків називають "мародерами", є помилкою, говорить Андрій Кований. Мародерство (стаття 432 Кримінального кодексу України) – злочин, вчинений на полі бою; фактично – крадіжка майна у противника.
Джерело – Суспільне
