«До початку війни на території Нижньосірогозької громади вели господарську діяльність 117 агроформувань різних форм власності: 98 фермерських господарств, 14 товариств з обмеженою відповідальністю, 5 приватних агропідприємств, а також понад три з половиною тисячі «одноосібників», — йдеться у повідомленні.
Нині кількість підприємств різних форм власності, що господарюють на землі, суттєво зменшилася. За даними Херсонської облдержадміністрації 63% аграріїв Херсонської області вимушено припинили свою діяльність.
«Цьогорічні жнива — це рівняння з трьома невідомими: Скільки зберемо? Як розв’язувати транспортне питання? Кому продавати?», — розповів один із фермерів.
Його колега, який почав господарювати на землі ще в 90-ті роки додає, що новий урожай немає де зберігати й куди вивозити.
«Єдиний шлях збуту продукції — вивезення її до Криму, де працюють російські трейдери», — зазначив аграрій.
Ці форс-мажорні обставити поставили аграріїв Сірогозщини перед вибором: везти врожай в Крим й продавати там за безцінь або навіть не збирати його.
«Залишити урожай в полі ми не можемо, бо доклали чимало зусиль аби його виплекати. Також маємо зобов’язання перед своїми пайщиками. Хоча за таких обставин ми навіть не можемо вийти в нуль та відбити вкладені у врожай кошти», — прокоментував ситуацію з цьогорічними жнивами ще один сірогозький фермер.
agronews.ua