На Херсонщині вже розпочалися жнива, і кампанія по збиранню ранніх зернових набирає обертів. Яким буде цей рік у хліборобів та з якими проблемами стикаються аграрії під час збирання зернових, розповів кореспонденту Херсон.CITY директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Паливода.
- Як розпочалася збиральна компанія і який врожай ранніх зернових очікуємо цього року в Херсонщині?
-
Перші роботи по збиранню зернових вже розпочалися в Голопристанському,
Скадовському та Чаплинському районах. Маю зазначити, що у двох
попередніх роках 2015 та 2016 врожаї ранніх зернових були рекордними – в
окремих господарствах ми збирали до 50 центнерів з гектару. Цього року
врожайність може зменьшитись, тому що через відсутність опадів та високі
температури посіви «підгоріли»: не забуваймо, що Херсонська область
відноситься до зони ризикованого землеробства, і такі ситуації для
області звична справа. Згідно плану у 2017-му ми маємо зібрати до 2 млн.
тонн ранніх зернових, але чи вдасться виконати план, ми будемо знати
лише по завершенню повного обсягу робіт – приблизно до 20 липня.
- З якими проблемами найчастіше стикаються фермери під час збирання зернових?
-
Одна з проблем збиральної кампанії пов’язана з нестачею комбайнів.
Аграрії зазвичай мають тільки 10-14 днів з моменту початку збирання на
те, щоб зібрати врожай без втрат. Середнє навантаження на один комбайн
по області становить 210 га, ця цифра різниться по районах, найбільше
навантаження на комбайн спостерігається в Каховському, Генічеському та
Каланчацькому районах (245–266 гектарів на один комбайн). Зараз в
області наявні 2650 комбайнів, яких не вистачає. Тому кожного року
фермери укладають договори з власниками комбайнів, в тому числі й з
інших регіонів на виконання цих робіт. Жнива починаються з півдня,
комбайни з Миколаївської, Одеської, Вінницької області прибувають до
Херсонщини і розпочинають збір врожаю, поступово пересуваючись на
північ.
- Як ви допомагаєте розв’язувати проблему із нестачею комбайнів?
-
Департамент агропромислового розвитку кожного року відпрацьовує це
питання: по всій Україні ми знаходимо підприємства, які надають послуги
по збиранню ранніх зернових, із зазначенням назви господарства,
кількості і марки комбайнів. Ми формуємо цю базу даних і розповсюджуємо
її через райадміністрації серед херсонських фермерів, як правило вже до
кінця травня. Іноді до нас звертаються фермери, які не встигли заключити
заздалегідь договори і не мають чим зібрати врожай – їм ми також
намагаємось допомогти, в терміновому порядку шукаємо техніку. Адже від
того, наскільки вчасно фермери зберуть врожай, залежить валовий збір
зернових по області.
- Чи забезпечені аграрії пальним?
-
Загальна потреба області в дизельному паливі на проведення збиральних
робіт становить 30 тис. тонн, з них, для збирання ранніх зернових,
потрібно - 17 тис. тонн. На сьогодні господарства забезпечені пальним
майже стовідсотково, також зараз проводяться заходи щодо оформлення
договорів на поставку дизельного палива і бензину.
- А яка ситуація у питаннях реалізації зернової продукції?
-
Зараз в області наявні 45 діючих елеваторів – приватних та державних, з
потужністю зберігання 1,5 млн. тонн, на які херсонські зерновики здають
свою продукцію. Ми також постійно оновлюємо базу даних про дислокацію
елеваторів в різних районах, яку розповсюджуємо серед господарств
області. Проте існує проблема, про яку ми постійно попереджуємо
зерновиробників. Коли фермер звертається на елеватор, щоб здати пшеницю,
їй за хіміко-біологічними показниками присвоюють певний клас, в
залежності від якого буде й ціна. І тут виникають розбіжності: різні
елеватори можуть називати різні класи, або називають клас, який
різниться з експрес-аналізом фермерського господарства. Іноді це
відбувається через те, що аграріїв свідомо обдурюють. Тому ми радимо
всім фермерам в таких випадках звертатися до лабораторії ДП «Херсонський
науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та
отримувати офіційні висновки, які мають бути взяті до уваги
елеваторами.
- Здавати зерно на елеватори – це єдиний шлях реалізації?
-
Крім елеваторів фермери можуть здавати зерно трейдерам, що називається
«з-під комбайну». Трейдери готові швидко придбати врожай прямо з поля,
але дають набагато нижчу ціну. Іноді це відбувається за готівку і без
документів: як правило це працює в рамках тіньових схем. Навіть коли
такі угоди укладаються офіційно, все одно вони часто виявляються
невигідними для фермерів – в момент, коли врожай тільки зібраний, ціна
ще несформована. Ми постійно намагаємось надавати фермерам оперативну
інформацію – на яких елеваторах і по якій ціні на даний момент
закуповують зерно, щоб аграрії могли орієнтуватися в цінах і не були
ошукані недобросовісними ділками.
- Болючою темою для області залишаються стан доріг, які,
втому числі, розбиваються зерновозами. Хто контролює процес перевезення?
-
Ця проблема існує давно. Минулого року був зафіксований такий
антирекорд – намагалися провезти 100 тонн, при максимально допустимій
кількості – до сорока. Зараз дорожні служби тримають під контролем це
питання.
- Чи є в області проблема з випалюванням стерні?
-
На жаль, так. Кожного року після завершення польових робіт деякі
недобросовісні фермери, незважаючи на те, що це заборонено законом,
здійснюють підпали, щоб таким чином позбутися пожнивних залишків. Це
постійно створює загрозу виникнення пожеж, крім того, такі заходи
знищують мікрофлору грунту, призводять до зниження врожайності в
майбутньому. З року в рік ці проблеми повторюються, причому «спіймати за
руку» таких фермерів дуже важко: вони намагаються видати підпали за
самозаймання.
- Як ви боретесь із цим явищем ?
- Цими
питаннями наразі займається МНС та екологічні служби. Крім того наш
департамент агропромислового розвитку разом з управлінням надзвичайних
ситуацій розробив зміни до законодавчих актів, згідно з якими
відповідальність за подібні випадки на полях покладатиметься на орендаря
даної земельної ділянки. Ми звернулися до Кабінету Міністрів України з
пропозиціями щодо посилення відповідальності користувачів земельних
ділянок, а саме - збільшення штрафів за випалювання сухої рослинності та
її залишків до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
(3400 грн). Ця пропозиція розглядається в Комітетах Верховної Ради
України. Особисто я закликаю всіх, кому стають відомі випадки
випалювання стерні, повідомляти про це до управління служби з
надзвичайних ситуацій за номерами телефонів - 111 та 112, які працюють
цілодобово.
- Отже, період збирання зернових, вимагає активної участі різних служб, як координується ця робота?
-
За відповідним розпорядженням голови облдержадміністрації Андрія
Гордєєва при ОДА створений спеціальний штаб, який координує роботу всіх
служб і структур під час зернозбиральної кампанії. З початком жнив для
виконання певних функцій мобілізуються поліція, МНС, транспортна
інспекція, продслужби, екологічні та інші служби - все це здійснюється
під постійним контролем райадміністрацій на місцях та централізованим
контролем облдержадміністрації. І вся ця масштабна робота ведеться
заради головної мети: успішного проведення зернозбиральної кампанії на
Херсонщині.