Через окупацію аграрії Сірогозщини цього року зіштовхнулися з вибором: продати зібраний урожай за безцінь в Крим чи взагалі залишити його в полі.
До початку війни на території Нижньосірогозької громади вели господарську діяльність 117 агроформувань різних форм власності: 98 фермерських господарств, 14 товариств з обмеженою відповідальністю, 5 приватних агропідприємств, а також понад три з половиною тисячі «одноосібників».
Нині кількість підприємств різних форм власності, що господарюють на землі суттєво зменшилася. За даними Херсонської облдержадміністрації 63 відсотки аграріїв Херсонської області вимушено припинили свою діяльність, Сірогозщина не виключення.
"Цьогорічні жнива — це рівняння з трьома невідомими: Скільки зберемо? Як розв'язувати транспортне питання? Кому продавати?", — розповів один з сірогозьких фермерів.
Його колега, який почав господарювати на землі ще в 90-ті роки додає, що новий урожай немає де зберігати й куди вивозити.
"Єдиний шлях збуту продукції — вивезення її до Криму, де працюють російські трейдери", — каже чоловік.
Ці форс-мажорні обставити поставили аграріїв Сірогозщини перед вибором: везти врожай в Крим й продавати там за безцінь або навіть не збирати його.
"Залишити урожай в полі ми не можемо, бо доклали чимало зусиль аби його виплекати. Також маємо зобов’язання перед своїми пайщиками. Хоча за таких обставин ми навіть не можемо вийти в нуль та відбити вкладені у врожай кошти", — коментує ситуацію з цьогорічними жнивами ще один сірогозький фермер.
Нижні Сірогози.City
