Психічно хворих пацієнтів не «витурили» на вулицю, проте кількість висококваліфікованих лікарів довелося суттєво скоротити. Принаймні, так стверджують керівники психіатричних закладів та директор Департаменту здоров’я ОДА.На якому етапі реформування в галузі психіатрії Херсонщини зараз – у матеріалі Тетяни Назаренко.
«Проблема не у недофінансуванні, а в тому, що сама оплата за пакет, послугу, тобто за пролікований випадок, у них дуже низька, занижена в кілька разів, ніж собівартість», - так говорить директор Департаменту здоров’я Херсонської ОДА Віктор Короленко про виділені психіатричним закладам кошти Національною службою здоров’я України в рамках другого етапу медреформи.
За його словами, далеко не у всіх випадках хворі перебувають у закладах три, п’ять чи сім днів. Часто вони лежать тут місяцями, а іноді й роками. Отже, щоб людину пролікувати і показати, що вона видужала, потрібен тривалий час, протягом якого заклади не будуть отримувати на неї кошти. Проте в Національній службі здоров’я обіцяють переглянути підходи:
«Ми надіслали їм відповідні звернення - і від голови облдержадміністрації, і від мене, - розповідає Віктор Короленко. - Наразі відомо, що переглядається саме вартість послуги та термін пролікованого випадку, і кошти будуть нам відновлені. Тож передбачається дофінансування у відповідності до бюджету 2019 року. Тоді заходила субвенція. Департамент розділяв її між кожним закладом охорони здоров’я за фактом використаних коштів за минулий рік, плюс ми закладали до 15% на збільшення орендної плати, плати за енергоносії і таке інше. Тому якраз до рівня того історичного бюджету за минулий рік повинні бути дофінансовані саме ці заклади. Зокрема, обласна психіатрична лікарня має отримати майже 17 мільйонів гривень додаткових коштів».
Якщо говорити про стаціонарну допомогу, то, за словами директора департаменту здоров’я ОДА, всі заклади охорони здоров’я законтрактовані за пакетами послуг від НСЗУ. У тому числі більшість багатопрофільних лікарень у районах отримали відповідні пакети у сфері психіатричної допомоги:
«Більшість районних лікарень отримали пакети з психіатрії. І зараз ми будемо розподіляти хворих з обласної психіатричної лікарні до районних за місцем реєстрації пацієнтів. Оскільки лікарні отримали ці пакети послуг – у них є свої психіатри та відділення. Вони зобов’язані взяти хворих, в іншому випадку ці пакети просто анулюють. В обласному закладі залишаться лише пацієнти з гострою фазою захворювання, щойно виявлені, ті, які йдуть на медико соціальну експертну комісію, та особливо буйні. А пацієнти з неврологічною симптоматикою, під час періодів ремісії можуть перебувати в звичайному відділенні за місцем проживання», - говорить Віктор Короленко.
Окрім того, як розповів директор Департаменту здоров’я, в наступному році на Херсонщині відкриють Єдиний центр соціально значущих хвороб, куди увійде і психіатрія:
«На наступний рік головою ОДА затверджена дорожня карта. Вона відпрацьована Департаментом охорони здоров’я по усіх лікарням, усіх районах, з урахуванням децентралізації. Відповідно до цього в наступному році буде створений Єдиний центр соціально значущих хвороб, куди увійдуть психіатрія, туберкульоз, інфекційні захворювання, наркологія і СНІД. Там буде лікування, реабілітація та багато інших послуг. Ми пілотні, перші в Україні, де буде створено такий заклад».
Психічно хворих зі Степанівки не випустили на вулиці – скоротили медперсонал
Крім того, Віктор Короленко спростував чутки, що хворих з психлікарні вигнали на вулицю. За його словами, цього року з Херсонського обласного закладу з надання психіатричної допомоги було виписано на 20% менше пацієнтів, ніж за відповідний період минулого року. Інформацію щодо цього підтвердив і директор закладу Павло Паламарчук, до якого ми також звернулися за коментарем:«Щодо чуток, що ми виписали усіх пацієнтів – насправді це все не так. Між кількістю виписаних за перше півріччя поточного року та той самий період попередніх двох років суттєвої різниці немає. Разом з тим, стало менше надходити хворих до лікарні».
Як повідомив Павло Паламарчук, у лікарні скоротили близько 200 співробітників та закрито майже половину відділень. Кількість ліжок на сьогодні зменшилась з 950 до 570, але заклад працює у звичайному режимі:
«Зараз коштів, які виділяє Національна служба здоров’я України, вистачає на заробітну плату, але не вистачає на все інше. Ми відчуваємо велику проблему, оскільки достатньої кількості грошей немає навіть на медикаменти. Тому нам виділяються якісь мізерні кошти на харчування та інші потреби обласною радою.
Дійсно, очікується додаткове фінансування від НСЗУ на так званий «перехідний період» з вересня по грудень, і ми вже подали таку заявку до Національної служби здоров’я. Ми виконали всі вимоги, які вони нам ставили та очікуємо, що фінансування на третій квартал буде хоча б на рівні першого кварталу поточного року, коли воно проводилося за рахунок медичної субвенції. Про які саме кошти йде мова - насправді і чи будуть вони відповідати нашим сподіванням, мені наразі невідомо».
На думку Павла Вікторовича, під час реформи психіатричних закладів дуже багато речей не було враховано. Наприклад, що робити з хронічними хворими, які перебувають у лікарні роками і не в змозі виконувати якісь свої побутові функції через психічні розлади:
«У нас є пропозиція, відкрити на території нашої лікарні будинок-інтернат для психохроніків, оскільки в нас є вивільнені приміщення з ремонтом, відремонтованими дахами, інфраструктурою, - говорить Павло Паламарчук. - Це питання має вирішити обласна рада. В області близько 200 осіб очікують вільних місць в будинки-інтернати, яких на Херсонщині чотири. Якщо б відкрити ще один, якраз на 150-200 ліжок, то це б вирішило проблему лікарні та області в цілому, оскільки пацієнти чекають черги до таких закладів роками».
На амбулаторне ж лікування пацієнтів у амбулаторній мережі просто немає коштів, говорить Павло Паламарчук: «49 гривень за те, що людина прийшла на амбулаторний прийом, дуже мало. І на сьогоднішній день є проблема з міським психіатричним центром, де залишилося працювати усього двоє лікарів і які фізично не в змозі виконувати весь обсяг роботи».
«Мені страшно навіть припустити, що буде у Херсоні через рік або два. Психічно хворих просто нікому буде приймати», - Олександр Логачов, директор Херсонського міського психіатричного центру
За роз’ясненням ситуації щодо амбулаторного лікування ми звернулися до директора Херсонського міського психіатричного центру Олександра Логачова. Він розповів, що з квітня поточного року заклад отримав лише 20% фінансування від тих коштів, які виділялися раніше:
«Писав і меру, і в НСЗУ неодноразово, і в інші відомства про те, що 20% - це штучне банкрутство нашого комунального некомерційного підприємства, - нарікає Олександр Логачов - Ймовірно задумка була такою, щоб паралельно з припиненням роботи нашого центру формувати якісь інші структури.
Вже проведена реформа і в Іспанії, і в Румунії, і в Бразилії. У них вся психіатрична допомога переводилася в звичайні поліклініки. Як головний міський психіатр стверджую, що це слушна думка. Я за дестигматизацію психіатрії, тобто, щоб людина не лежала в психлікарні по пів року, а щоб, по можливості, вона була в сім’ї.
Але ж у наших поліклініках поки що нічого не зроблено. Єдиний в місті психіатричний центр профінансували лише на 20 % . А що робити пацієнтам?».
Як повідомив Олександр Логачов, протягом останніх двох місяців у міському психіатричному центрі працювали лише двоє лікарів, замість дванадцяти. Деякі ще перебувають у відпустках за свій рахунок, але не сьогодні-завтра звільняться й вони:
«Через скорочення фінансування довелося звільнити 50% персоналу. Всі 20% виділених коштів витратили на те, щоб розрахуватися з цими людьми. А ті фахівці, які виконували десятикратну роботу замість звільнених та приймали по 100 осіб в день – взагалі не отримували заробітної плати протягом чотирьох місяців. У тому числі і я. Така от склалася ситуація в нас. Тобто реформа в цілому – це добре. Я за те, щоб хворі приходили до поліклініки. Але ж зараз їм нема куди приходити», - каже директор міського психіатричного центру.
На переконання Олександра Логачова, сьогодні жодна з херсонських поліклінік неспроможна створити психіатричну службу. За його словами, в Іспанії один такий психіатричний центр розрахований на 100 тис. населення. У Херсоні – майже 300 тис. жителів, тобто має бути створено три таких служби при поліклініках:
«Але якщо мені дають фінансування лише 20%, а потрібно створити служби, які коштують у 6 разів дорожче, виникає питання, а де брати гроші?, - дивується головний міський психіатр. - Національна служба здоров’я не платить, міська влада також. Єдине, що за рахунок міського бюджету у липні була повністю погашена заборгованість із зарплат нашим працівникам.
Просто не знаю, з чого робити ці три центри. В мене залишилося мало лікарів. До того ж, усім їм від 60 до 75 років. Молодь не хоче йти працювати у психіатрію, оскільки ми маємо справу з безхатьками, малозабезпеченими, людьми з особливими потребами. І працювати лікар за 5 тис.грн., або медсестра за 4 тис. грн. просто не будуть. Загалом ідея хороша, але під неї потрібні кошти. До того ж необхідне державне фінансування, міський бюджет такі служби просто не «потягне». Щоправда, передбачені тендери з НСЗУ на створення центрів, але немає кадрового апарату, персоналу. А в нас вже скоротили працівників».
На переконання Олександра Логачова, на сьогодні найбільш розумним буде дати повне фінансування міському психіатричному центру до кінця року, а в подальшому протягом хоча б кількох років впроваджувати ці нововведення:
«Є Стратегія розвитку психіатричної служби в Україні на 2020 – 2030 роки. Не зрозуміло, чому зараз все це намагаються зробити за півроку. Це призводить до розвалу. Мені страшно навіть припустити, що буде у Херсоні через рік або два. Психічно хворих просто нікому буде приймати, - говорить директор Херсонського міського психіатричного центру. - Начебто МОЗ дасть субвенцію на рівні минулого року. Але поки що це лише розмови. Другий варіант – в НСЗУ пообіцяли, що вони виділять додаткові кошти. Але поки що обидва варіанти під питанням».Вгору
