У найвіддаленіший район степової Херсонщини — Нововоронцовський (до обласного центру битих 3 години тряски в переповненому автобусі) новий рік приніс вагомий подарунок. Це 14 сучасних комп’ютерів, «нафаршированих» необхідною периферією — від веб-камер до кольорових принтерів. Цей подарунок поклав початок запровадженню у районі телемедицини. Голова районної ради Михайло Бідний, як і самі медики, особливо сільські, не приховує свого задоволення: «Уже в I півріччі цього року в районі буде впроваджена телемедицина. Реальна!».
Про те, як районна влада разом із депутатами добилася придбання для медиків району семи нових автівок, розповідалося у репортажі «Стояти без діла точно не будуть!» («НД» за 3 січня ц. р.).
Медична галузь віддаленого району переживає нині справжню «революцію». І побоювання того, що її реформа «похоронить» медицину, передовсім сільську, явно перебільшені. У цьому ще раз переконалися депутати районної ради, сільські голови і секретарі сільрад, начальники управлінь та відділів райдержадміністрації, головні лікарі та працівники районної лікарні і центру первинної медико-санітарної допомоги, керівники та працівники комунальних закладів, громадськість.
Ось за такого широкого і зацікавленого представництва відбулася у Нововоронцовці нарада з промовистою назвою: «Забезпечення рівного доступу сільського населення до якісного та своєчасного медичного обслуговування — пріоритетний напрям місцевих рад Нововоронцовського району». Вів поважне зібрання, у якому взяли участь директор департаменту охорони здоров’я ОДА Віктор Короленко, керівник електронної охорони здоров’я області Іван Буланкін, голова райдержадміністрації Василь Тітаренко, голова райради Михайло Бідний.
— Нині в структурі районних медичних закладів маємо комунальні заклади — Нововоронцовську центральну районну лікарню та районний центр первинної медико-санітарної допомоги, загальна чисельність яких складає майже 315 штатних одиниць, — нагадав Михайло Бідний. — Для забезпечення функціонування цих закладів торік район отримав 19,8 мільйона державних коштів. Із власних доходів районного бюджету, понад обсяги державної субвенції, районна рада виділила ще 2,4 мільйона гривень. Усі вони спрямовані на зарплату медичним працівникам, оплату за спожиті енергоносії, придбання медикаментів та продуктів харчування.
На реалізацію районної програми «Здоров’я нації» спрямовано майже 120 тисяч гривень із районного бюджету. Загалом же видатки по закладах охорони здоров’я склали торік 22,4 млн. гривень.
Первинною ланкою у наданні медичних послуг жителям району є районний Центр первинної медико-санітарної допомоги. На сьогодні у його складі функціонують 13 фельдшерсько-акушерських пунктів та 6 амбулаторій, що обслуговують майже 22 тисячі мешканців району, які проживають у 19 населених пунктах.
Медичні працівники ФАПів та лікарських амбулаторій практично вдень і вночі, за будь-якої погоди, почасти і по бездоріжжю, долають десятки кілометрів, аби надати першу медичну допомогу хворому. Саме від вчасності такої допомоги залежить життя людини. А як вчасно добратися на виклик транспортом, що й сам «тяжко хворий»? Це проблема з проблем. Тому невипадково забезпечення сільських медичних закладів, відтак — покращення доступності медичних послуг стало одним із пріоритетних напрямів діяльності районної ради у минулому році.
Михайло Бідний не приховує найближчих планів. А головне — твердо вірить у їх реалізацію. Після того, як вперше за три десятиліття вдалося «вибити» цілий парк автівок для медиків, вірять у це і самі люди в білих халатах, і їхні пацієнти.
— Ми маємо амбітну мету: зробити все, щоб пацієнт, котрий звернувся по допомогу в амбулаторію, ФАП, поліклінічне відділення чи районну лікарню, отримав не гірше обслуговування, ніж в обласному центрі.
На грудневій сесії райради прийнято ще одне надзвичайно важливе рішення: для потреб Центру медико-санітарної допомоги виділені кошти для придбання 10 комп’ютерів. Ще 4 комп’ютери одержить і районна лікарня. Ось вони перед вами. Уже в I півріччі в районі буде впроваджена реальна телемедицина. Наші медичні працівники у разі необхідності матимуть змогу проводити оперативні додаткові консультації з провідними фахівцями обласних лікарень, аби визначитися з тим, як краще допомогти хворому, який курс лікування йому призначити. Хворому не потрібно буде витрачати час і чималі кошти на поїздку в інші медичні заклади Херсонщини чи сусідньої Дніпропетровської області.
— Нововоронцовський район — перший район, куди я приїхав, аби на місці переконатися, як іде процес реформування медичної галузі, кінцева мета якої — якість обслуговування і доступність до нього населення, своєчасність і неперервність медичної допомоги, — сказав директор департаменту охорони здоров’я оОДА Віктор Короленко. — Чому саме цей район? Бо якби скрізь були такі керівники, котрі так допомагають системі охорони здоров’я, то важлива державна справа (кажу це відверто) вирішувалася б набагато краще.
Віктор Миколайович детально розповів про те, як впроваджується реформа загалом по області, з якими проблемами доводиться зіштовхуватися. Йшлося і про організаційну новацію — створення у степовому краї чотирьох госпітальних округів. Їх намічено створити чотири: Херсонський, Бериславський, Таврійський і Генічеський. Можливо, доведеться створювати ще один…
Керівник галузі області спростував думку про те, що в ході реформи будуть закриті «нерентабельні» медичні заклади:
— Цього не буде, принаймні поки я очолюю галузь! — авторитетно заявив Віктор Короленко. — Не я ці заклади відкривав, не мені їх закривати…
— Місяців два тому ми приїжджали у цей район, разом із сільськими головами і медичними працівниками обговорювали майбутнє медицини, — повідав головний лікар Бериславського госпітального округу, заслужений лікар України Север’ян Кардава. — І добре те, що і тоді, і зараз в цих обговореннях взяли участь перші керівники району. Лікарня у Нововоронцовському районі знаходиться у прекрасному місці. Я знав і знаю багатьох лікарів, які тут працювали і працюють зараз. Тому хотів би подякувати всім медпрацівникам — лікарів, фельдшерів, молодший персонал за ту велику роботу, яку вони проводять, допомагаючи людям. Сподіваюся на те, що і медична реформа пройде в районі без особливих ускладнень. Щодо Бериславського госпітального округу, то він охоплює десь близько 110 тисяч населення. У госпітальну раду входять 3 представники Нововоронцовського району. Взаєморозуміння у нас нормальне. Зараз ми розробляємо план роботи на п’ятирічку. І я впевнений, що все у нас вийде!
— У госпітальній раді є представники всіх районів, — додав Віктор Короленко. — Ми у їхню роботу не втручаємося. Головне, що від них вимагається — надати до кінця січня перспективний план розвитку госпітального округу. Департамент його розглядає, затверджує, а потім я разом з головою ради їдемо у Кабінет Міністрів України, міністерства охорони здоров’я, регіонрозвитку і фінансів і визначаємося, які кошти, коли і на що будуть виділятися — на придбання обладнання, ремонти тощо.
Віктор Миколайович також наголосив на тому, що нинішні ФАПи мають бути такими, як у Європі, пославшись на побачене ним особисто у Хорватії, де, щоб медикові потрапити на роботу в село, потрібно відпрацювати 3 роки у місті (!). Може, і у нас таке колись буде!
— У мене немає жодного сумніву в тому, що медична реформа необхідна, — сказав голова райради. — Не будемо робити її — буде набагато гірше, ніж є. Попереду — нелегка робота, але я переконаний, що результат у нас буде позитивний. Чому я так кажу? У нас унікальний район. Деякі райони пішли по шляху створення громад і опинилися у великій калюжі: район є, але його вже… немає! Медицина нібито є, але… А у нас і район є, і сільські ради, райдержадміністрація і районна рада, є колективна думка. Треба напружитися всім, щоб первинна ланка медичної допомоги запрацювала так, як слід.
— Зібрання нинішнє розпочинає рік цей невипадково, — наголосив голова РДА Василь Тітаренко. — 2018-й — рік охорони здоров’я і рік доріг. Це якраз те, чого нам не вистачає у районі. І нам треба багато попрацювати, аби забезпечити медичне обслуговування людей. Нам треба як слід оснастити центральну лікарню необхідним устаткуванням і інструментарієм. Медична реформа полягає в тому, аби її відчули люди, пересічні громадяни. І тут багато має відіграти людський фактор.
— Я недовго попрацював у районі, але побачив головне: тісну співпрацю обох гілок влади і велику допомогу, — додав головний лікар центральної районної лікарні Станіслав Савін. — І придбані автомобілі, і ремонт приміщення відділення «Хоспісу» — це все на перспективу. А вона у нас, як бачите, є. Думаю, що спільними зусиллями піднімемо медицину на новий рівень.
Анатолій ЖУПИНА, Василь ПІДДУБНЯК, Новий день