Зображення: Мост
У Великій Олександрівці на Херсонщині, попри постійні тривоги та значні руйнування, продовжує розвиватися мистецтво. Тут працює гурток спортивної сучасної хореографії «Багіра Плюс», що надає десяткам дівчат можливість відчути звичайне дитинство без війни хоча б на кілька годин.
«Багіра Плюс»: 35 років історії та 84 юні танцівниці
Хореографічний колектив «Багіра Плюс» функціонує при Центрі дитячої творчості вже 35 років. Нині гурток об’єднує понад 84 дітей віком від 5 до 17 років, розділених на кілька вікових груп. Для багатьох вихованок танці – це не просто спорт, а спосіб відпочити від військових реалій.
Відновлення після окупації: заняття в нових умовах
У 2022 році Велика Олександрівка зазнала значних руйнувань – були знищені школи, спортивні зали та культурні заклади. Після деокупації громади заняття довелося відновлювати майже з нуля, в різних умовах і без постійного приміщення. Керівниця колективу Тетяна Бужак зазначає, що попри всі труднощі, діти не втратили інтересу до хореографії. «Ми займалися в різних умовах після деокупації, але зараз уже переважно працюємо тут. Дуже вдячні, що нас сюди перевели», – розповіла хореографка.
Частина дітей повернулися до занять після евакуації чи періоду життя в окупації, інші приєдналися вже після звільнення громади. Учасниці гуртка відпрацьовують базові елементи хореографії: розтяжку, координацію, постановку корпусу, синхронність рухів. Хореографічне навантаження стало для багатьох першим системним поверненням до спорту після тривалих перерв.
«Танці – це спосіб відволіктися від зовнішніх проблем»
Серед вихованок гуртка – Альбіна Лепська, яка займається спортом з чотирьох років. Вона починала з художньої гімнастики, а згодом перейшла до танців. Після окупації Альбіна без вагань повернулася до занять. «Для мене танці — це спосіб відволіктися від зовнішніх проблем, від усього, що відбувається навколо. Це допомагає відпочити і підтримувати себе у формі», — пояснила танцівниця.
Інша вихованка, Тетяна Яценко, також з раннього дитинства займалася художньою гімнастикою, беручи участь у всеукраїнських змаганнях, а також конкурсах у Каховці, Миколаєві та Херсоні. Перерва через війну не вплинула на її любов до танців. «Коли нам сказали, що танці знову відновлюються, це була велика радість. Я навіть не роздумувала, чи ходитиму. Я знала, що повернуся. А чим ще займатися, якщо не танцями?» — згадує Тетяна.
Більше ніж гурток: простір для розвитку та майбутнього
Попри зруйновану інфраструктуру Великої Олександрівки, такі гуртки, як «Багіра Плюс», залишаються одними з небагатьох стабільних просторів для дітей. Тут вони не лише тренуються, а й готуються до виступів та змагань, планують майбутні поїздки, поступово повертаючи собі відчуття розвитку та руху вперед. Гурт стає місцем, де діти вчаться знову жити у впорядкованому ритмі, взаємодіяти одне з одним і повертатися до реальності, де є місце не лише війні, а й майбутнім виступам, сцені та танцю.
За матеріалами: Мост
Коментарів ще немає