Ілюстрація: ШІ
Херсонщина завжди була краєм, де природа здавалася вічною. Плавні Дніпра, де рибалки сиділи з вудками ще в дитинстві своїх дідів. Степи «Асканії-Нової», де паслися зебри і коні Пржевальського – єдиний у світі заповідний степ, якому понад 130 років. Каховське водосховище – море посеред суходолу, де влітку купалися діти. Чорноземи, найродючіші в Україні, в які вкладали душу покоління хліборобів.
Росія знищує все це. Не випадково – цілеспрямовано. Те, що відбувається з природою Херсонщини з лютого 2022 року, міжнародні експерти називають одним словом: екоцид. Загальна сума збитків довкіллю регіону станом на червень 2026 року перевищила 1 трильйон гривень. Це більше, ніж весь річний бюджет деяких держав.
Але за цією цифрою – не лише гроші. За нею – знищений світ, який відновлюватиметься десятиліттями. Або не відновиться ніколи.
6 червня 2023: день, коли потонула Херсонщина
О 2:50 ночі 6 червня 2023 року Каховська гребля перестала існувати. Росіяни підірвали її зсередини – одну з найбільших гідроспоруд Європи, яка простояла 67 років.
За лічені години 18 кубічних кілометрів води – це як 7 000 000 олімпійських басейнів – зірвались вниз по Дніпру. Затопило 600 квадратних кілометрів. Понад 80 населених пунктів. Тисячі будинків, де ще вчора ввечері спали люди, назавтра стояли по дах у воді.
Разом з водою йшли корови, яких господарі не встигли відв’язати. Котики і собаки, що чіплялися за дахи. Вулики з бджолами, які дрейфували вниз за течією цілими пасіками. І міни – тисячі мін, які росіяни поставили на дні водосховища і які тепер розійшлися по всьому руслу Дніпра аж до Чорного моря.
Загинула риба – мільйони особин судака, сома, коропа, щуки. Дніпро, який годував рибалок Херсонщини сотні років, перетворився на мертву зону. Рибальство в нижній течії ріки фактично зупинилось.
Знищено 10 000 гектарів сільськогосподарських земель на правобережжі. На лівому березі – в кілька разів більше. Зрошувальні системи, що постачали воду на поля півдня Херсонщини, Дніпропетровщини та Запоріжжя, – зупинились.
Зупинилось водопостачання в десятках громад. Люди пили воду з колодязів, а потім і колодязі затопило.
Що залишилось на місці моря
Каховське водосховище існувало 67 років. За цей час на його дні сформувались унікальні екосистеми – свій підводний ліс, свої рослини, свої тварини. Коли вода пішла, все це оголилось і загинуло під сонцем.
Але природа – живуча. Вже через рік науковці, які досліджували дно колишнього водосховища, знайшли дещо несподіване: понад 350 видів рослин, які проросли на оголеному мулі. Серед них – рідкісні, занесені до Червоної книги. Птахи, які ніколи не бачили цього місця, вже освоїли нові острівці. Природа намагається відродитись.
Але під цими паростками – отруєна земля. Вода Каховського водосховища вимила з промислових об’єктів важкі метали – ртуть, свинець, кадмій. Вони осіли в мулі. Ті ж самі рослини, що проростають зараз, ростуть у ґрунті, забрудненому на роки вперед.
Асканія-Нова: як грабують живий скарб
«Асканія-Нова» – це не просто заповідник. Це єдиний в Європі незайманий степ, якому понад 10 000 років. Це місце, де вчені з усього світу приїжджали вивчати природу, якої більше немає ніде. Заповідник захищений Гаазькою конвенцією. Він входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Росія окупувала «Асканію-Нову» в перші дні вторгнення. З березня 2023 року – повний контроль. Призначили свого «директора». Перереєстрували за російськими законами.
А потім почали вивозити тварин.
Чотири задокументованих вивезення: 1 грудня 2023, 7 березня 2024, 23 квітня 2024, 27 червня 2024. Зебри Чапмана – до Криму. Бізони американські – невідомо куди. Коні Пржевальського – тварини, які зникли в дикій природі і збереглись лише завдяки заповідникам. Олені Давида – вид, якого не існує в дикій природі взагалі, лише в неволі кількох заповідників світу.
Окупаційний «директор» заповідника у квітні 2026 року заочно засуджений до 15 років позбавлення волі за вивезення рідкісних тварин. Збитки від крадіжки тварин – понад 85 мільйонів гривень. Але це лише те, що вдалося порахувати.
За час окупації в заповіднику сталося 69 пожеж. Горів цілинний степ – той самий, якому тисячі років. Горів дендропарк, де дерева саджали ще в XIX столітті. Окупанти використовують насадження як укриття для техніки і рубають їх.
Найбільша загибель копитних тварин за 80 років спостережень – таку оцінку дали вчені, які зуміли зібрати дані з окупованої території.
Земля, яка більше не родить
Херсонщина – це чорнозем. Найкращий у світі. Той самий, який українські агрономи берегли як зіницю ока, який давав урожаї пшениці, соняшнику, кавунів, що годували пів-Європи.
Що відбувається з цим чорноземом зараз:
- Міни і боєприпаси – підрив одного танка забруднює до 50 квадратних метрів навколишньої землі фосфором, важкими металами, паливом. Цей ефект зберігається роками після того, як залізо прибрали. Загальна площа потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами територій по всій Україні – 138 500 квадратних кілометрів. Херсонщина – одна з найбільш замінованих областей
- Пожежі – горять поля, степи, лісосмуги. Площа випалених ділянок лише в національному парку «Кам’янська Січ» виросла у 18 разів за роки окупації
- Затоплення після підриву ГЕС – мул з важкими металами покрив тисячі гектарів сільгоспугідь. Зрошувальні системи зруйновані – поля на півдні без поливу перетворюються на посушливі зони
- Забруднення повітря – Херсон посідає п’яте місце в Україні за забрудненням повітря. Збитки атмосфері Херсонщини від бойових дій – близько 150 мільярдів гривень
Агроекологи кажуть пряму: деякі ділянки Херсонщини не повернуться до повноцінного сільськогосподарського виробництва ще 20-30 років. На повне розмінування тільки правобережної Херсонщини при нинішніх темпах підуть десятиліття.
Тварини, яких більше немає
Степовий сліпак і єmuранчик – маленькі гризуни, ендеміки українського степу, яких немає більше ніде у світі. Вони жили в норах під землею в заповідних степах Херсонщини. За прогнозами вчених, підрив Каховської ГЕС і пов’язані зміни гідрорежиму призведуть до їх зникнення в регіоні.
Дрофа – найважчий літаючий птах у світі, колись гніздився на херсонських степах. Тепер кожне гніздо – рулетка: чи не стоїть поряд міна, чи не пройде тут техніка.
Чорноморський дельфін – після підриву греблі мінна загроза розповсюдилась на узбережжя. Рибальські мережі, якими тепер не можна ловити рибу через міни, раніше були загрозою для дельфінів. Зараз загроза інша – отруєна вода.
У заповіднику «Кам’янська Січ» окупанти «перереєстровують» землі під свій контроль. Частину земель вже вдалося повернути через суд – 215 гектарів і ще близько 100 гектарів повернуто державі рішеннями 2026 року. Але сотні гектарів залишаються під загрозою.
24 кримінальних провадження і один вирок
Прокурори Херсонщини порушили 24 кримінальні справи про злочини проти довкілля. Документують все: невибіркові обстріли, що руйнують екосистеми. Вивезення тварин із заповідників. Пограбування природних ресурсів. Підрив ГЕС.
Вже є вироки. Генерал-майор Чорноморського флоту РФ і командир бригади засуджені до 12 років позбавлення волі – за підрив Північно-Кримського каналу, який обезводнив херсонські поля ще в 2014 році. Директор «Асканії-Нової» – 15 років за крадіжку тварин.
Але злочини тривають. Щодня додаються нові гектари спалених степів, нові вибухи, нові отруєні ґрунти.
Що це означає для людей
Екоцид – це не абстракція для науковців. Це конкретні речі для конкретних людей.
Рибалка з Цюрупинська, який годував сім’ю з Дніпра – тепер не може ловити рибу ні через міни, ні через отруєну воду. Фермер з Бериславського району, у якого поле вкрите мінами і забруднена земля – не може сіяти. Пасічник, чиї вулики змило в червні 2023-го – почав усе з нуля. Дитина, яка влітку купалась у Каховському «морі» – тепер бачить там голий пісок і дикі трави.
І ще – вода. Підрив ГЕС зупинив зрошення цілого регіону. Південь Херсонщини – зона ризикованого землеробства, де без поливу не виросте нічого. Фермери, які десятиліттями вирощували кавуни, помідори, перець – тепер дивляться на пересохлі канали.
Чи відновиться Херсонщина
Вчені кажуть – так, але дуже довго.
На дні Каховського водосховища вже ростуть 350 видів рослин. Птахи вже освоюють нові острівці. Природа повертається – туди, де їй дають шанс. У «Кам’янській Січі» повернуті судом гектари вже охороняються. Науковці продовжують дослідження.
Але для повного відновлення потрібно одне: щоб Росія пішла. Поки йдуть обстріли – горять степи. Поки стоять окупанти – вивозять тварин. Поки тривають бої – накопичуються міни в землі.
Природа Херсонщини не загинула. Але вона потребує миру – так само, як і люди, які на ній живуть.
Раніше ми писали про 6000 людей у блокаді в окупованих Олешках і Голій Пристані – тих самих містах, де природа і люди однаково чекають звільнення. А також про угруповання РФ «Дніпро», яке тримає під контролем лівобережжя – звідки і відбувається більшість екологічних злочинів.
Коментарів ще немає