Є такий Нардеп від Слуги Народу - Маріна Нікітіна. Так от останніми днями вона сколихнула соцмережі та ЗМІ своїми кадровими призначеннями. На роботу у Верховну Раду своїми помічниками вона взяла...УВАГА: свого чоловіка, Олександра Нікітіна, та Вікторію Гужву - візажистку.
Дізнаєшся таку новину і перша реакція - обурення: як так, це ж сімейний підряд, як можна чоловіка, та ще й у Раду, та на зарплату з держбюджету! А візажистка - вона ж, окрім брів та помади нічого не розуміє, а тут - цілий парламент нашої держави!!!
А от друга реакція - вже на "подумати". Що таке Парламент? Це єдиний представницький орган народу. Нардепи - люди, які представляють потреби та голос своїх виборців.
Про це вже давно забуто. Класичний український парламент представляє не народ України, а його маленьку частку багатіїв, магнатів та олігархів. А Нардепи, маючи власний бізнес, представляють не інтереси та потреби виборців з сільських будинків з похиленими стріхами чи міських зйомних квартир-хрущовок по 28 квадратів, а потреби свого бізнесу та бізнесу своїх спонсорів.
Звідки взялося поняття "політична еліта"? Це взагалі є нонсенс. Еліти можуть представляти лише потреби еліт. Коли людина знаходиться далеко від тої рельності, у якій не живе, вона не знає чужих потреб, яких не має сама, і навіть, не здогадується, що вони можуть бути. До прикладу: якщо людина має вдома біде - їй навряд чи прийде в голову, що хтось ходить до вбиральні у будку на вулиці. Або обираючи між лексусом та порше вона не уявляє собі, що є дорога до села, де у дощ автівку потрібно тягти трактором.
Усі колишні скликання Ради - це одні й ті самі, так звані, еліти. А виборці - це щось накшталт футбольних вболівальників, для яких від перемоги фаворита не залежить нічого.
Цього року система зламалася. У Раду прийшли НЕ еліти. Вони вбрані не у дорогі дизайнерські костюми, а в одяг з масмаркету, у волонтерські футболки і звичайні штани. Вони хвилюються перед мікрофоном, їм перехоплює подих від страху сказати неправильно. Це так кидається в око і так не схоже на минулі 27 років. Є щось зворушливе у цьому, і близьке простій людині.
Але вони не мають досвіду керування державою, усі рішення за них приймають в офісі президента. У них є натхнення, проте немає практики. І коли Команді ЗЕ набридне бавитися з владою і зникне ейфорія перемоги, прийде час реальних проблем і потреб. Популістські закони закінчаться і настане черга Держбюджету, податків, ВВП, тарифів, кредитів, опалення, війни. Один необачний крок і країна захлинеться у кризі.
Але хіба ми ще не захлинулися? Хіба Україна не проголосувала за "байдуже хто, аби не так, як раніше". Ми зіткнулися із феноменом, який став наслідком Революції Гідності. Ми вимагали люстрації, очищення влади. Ми отримали все. Тепер ми, опустивши за дужки шоуменів, маємо в парламенті візажисток, водіїв, вчителів, юрисконсультів, маркетологів, волонтерів, фельдшерів, і у нас розрив шаблону, бо так не було раніше. Одразу дві нові політичні сили - це свіжі обличчя і багато обличь з народу. Більшість з них - не люди з вулиці, а справді фахівці у своїх сферах, важливих для держави та управління нею.
Для довідки, кожному нардепу бюджет Верховної Ради надає 48 тисяч на місяць для забезпечення депутатської діяльності. За ці гроші вони винаймають помічників. Найчастіше двох. Це нормальна зарплата для столиці: 24 тисячі гривень. Треба розібратися в нормативах депутатської діяльності, аби однозначно сказати, чи є корупційна складова у винайманні помічником (водієм, охоронцем, прес-аташе - 3 в 1) власного чоловіка. Проте точно можна сказати, що краще так, на 24 тисячі гривень збагатити сімейний бюджет, чесною працею, аніж вивозити 650 тисяч євро (навряд чи зароблених) в Польщу після фіктивного розлучення за давно налагодженими схемами.
