Зображення: Мост
Херсонщина, яка раніше славилася своїми кавунами та родючими ланами, нині перетворилася на край, де кожен квадратний метр землі може бути смертельно небезпечним. Замість звичних зрошувальних систем поля порізані бліндажами та всипані уламками металу. Журналісти видання МОСТ відвідали Калинівську громаду, щоб на власні очі побачити, як відбувається посівна кампанія та дізнатися, чи зможе земля, яку аграрії відвойовують у смерті, дати врожай цього року.
Фермер з Великої Олександрівки шукав трактор через “людські канали”
У селищі Велика Олександрівка фермер Роман Головко показує свою техніку, посічену уламками. Цей трактор раніше був викрадений російськими окупантами. Роман розповів, що росіяни, коли заходили на Херсонщину, забирали все, що бачили. Фермерську техніку вони використовували для своїх потреб, а потім просто кидали її де доведеться. Свій трактор Роман знайшов майже детективним способом в іншій громаді.
- “Знайшли через людей за фотографіями. Люди зробили свої канали, свої групи. Я знайшов свій трактор в Борозенському в іншого фермера. На ньому руські возили воду для своїх потреб. І так він залишився. Він вже був зламаний, на ньому неможливо було пересуватись”, – розповів Роман Головко.
Лише невелику частину викраденої техніки вдалося повернути, і ще меншу – відремонтувати. Для Романа цей сезон є черговою спробою розпочати все з нуля. Він планує сіяти соняшник, а озиму пшеницю вже посіяв та вніс добрива. Також планується обприскування посівів, але для успішного врожаю потрібен дощ, бажано стабільно раз на місяць.
Минулого року спека знищила посіви Романа, які йому дивом вдалося засіяти під обстрілами. “2025 рік він був дуже важкий. Посівна була, все пройшло дуже добре. Дуже гарний був на початку соняшник. Але потім спека зробила своє діло. І з цього врожаю нічого зовсім не було. Він виріс 25-20 сантиметрів”, – згадує фермер. Гроші, вкладені в минулий сезон, випарувалися разом із вологою з ґрунту. Тепер фермери чекають на обіцяні компенсації: підтримку до 80% за меліорацію та відшкодування за втрачені посіви, з пріоритетом для прифронтових зон.
43 аграрії поранено, 17 загинули на полях через підриви на вибухівці
Разом з аграрієм Сергієм Марецьким, з яким журналісти МОСТа познайомилися ще у 2023 році на руїнах його рідної Андріївки, вони їдуть далі. Під колесами хрумтить не тільки суха трава, а й уламки снарядів. Сергій показує бліндажі прямо посеред посадки на його полі: “Ідемо, подивимося на бліндажі. Це, як кажуть, злоякісна ділянка, на яку страшно заїжджати. Тут поля попереривали”.
Через підриви на російській вибухівці та атаки дронів на полях отримали поранення 43 аграрії, а 17 – загинули. Серед поранених – сам Сергій Марецький. Минулої весни він виїхав обробляти поле, і в одну мить його життя змінилося назавжди.
- “Був підрив, через який я потрапив в лікарню. Хто його знає, що воно було: рвануло, в очах потемніло і все. Як кажуть, «не хвилина, а секунда». Ось вже майже пройде рік – руки, ноги позаживали. Зір, як медики сказали, вже 100% не буде”, – розповідає Сергій.
Йдучи краєм поля, Сергій показує вінки та згоріле авто з написом “ЗСУ” на металі. Це місце трагедії, де після деокупації знаходили речі тих, хто тримав оборону. “Тут багато було загородження з мін. Багато загинуло хлопців, дівчата-медики – так було написано на прапорцях. Тут ми збирали речі з хлопців: взуття, одежа, було все розкидано по полю. Багато безвісті зниклих. Тут їх, мабуть, полягло немало. Ті люди, що забирали рештки наших бійців, так вони сказали, що людські рештки були”, – згадує Сергій, піднімаючи з землі гострий уламок металу. Він зітхає: “І такого добра у колесах буде не одне”. Попри все, сіяти треба. Сергій планує привести поле до ладу та вже восени засіяти землю зерновими.
ООН надає ваучери на 2-6 тисяч доларів для малих господарств
Попри бліндажі та міни, життя на Херсонщині намагається повернутися. Торік область дала понад 264 тисячі тонн зерна та овочів. Цього року ставки вищі. На Херсонщині запускають проєкт для аграріїв від ООН та ОВА, який передбачає “ваучери” на суму від 2 до 6 тисяч доларів для малих господарств. Ці гроші підуть на закупівлю насіння та добрив. Держава також обіцяє покрити 100% вартості розмінування.
Проте, техніка саперів не встигає за бажанням фермерів працювати, і багато хто ризикує, виходячи в поле на свій страх і ризик. Як фермер Сергій Марецький, що виходить на поле після поранення. “Плануємо цю ділянку розчухувати, з Божою поміччю. На цей сезон навряд чи ми тут щось засіємо, бо дуже багато бур’яну. Після тривалого застою його треба вичухувати і вичухувати. Плануємо, якщо все буде добре, на осінь посіять якісь зернові або пшеницю”, – зазначає Сергій. Він часто зітхає, йдучи полем, на якому минулого року залишив своє здоров’я, але каже, що в будь-якому разі буде обробляти це поле.
За матеріалами: Мост
Коментарів ще немає