У 21 сторіччі питання державної ваги можуть вирішувати на полі для гольфу або навіть за допомогою спортивного інвентаря. Президент США Дональд Трамп в одній зі своїх книг писав, що через гру в гольф він може побачити шляхетність людини. 18 серпня американський Президент отримав у подарунок ключку від українського військовослужбовця Костянтина Картавцева.
Укрінформ побував на гольф-полі, де відновлюють після травм війни і де народилася ініціатива подарувати особливу ключку Трампу
КЛЮЧКА ДЛЯ МИРУ
Костянтин Картавцев опанував гру в гольф попри важкі поранення, які призвели до втрати правої ноги. Чоловік до великої війни мав кар’єру в торгівлі та працював керівником відділу продажів на одному з херсонських підприємств у сфері харчування, утім, пішов служити з перших місяців повномасштабного нападу РФ на Україну до 95-ї бригади ДШВ. За рік потому, у квітні 2023-го, рятуючи поранених побратимів, сам зазнав ураження ворожою міною та втратив кінцівку. Проте у грудні того ж року боєць повернувся до лав Збройних сил України, до рідної 95-ї бригади, де служить і дотепер попри ампутацію правої ноги. Під час післяопераційної реабілітації два роки тому Костянтин уперше спробував грати в гольф.
«Тут можна вдосконалювати себе безкінечно, адже меж досконалості не існує. Водночас це ще й особливий ментальний відпочинок: перед кожним ударом потрібно настільки зосередитися, що всі інші думки відходять на другий план», – розказав Картавцев у розмові з Укрінформом.
У коментарі Укрінформу Картавцев пояснив: «Просто мир – це насправді капітуляція, тому українські військові зараз воюють не заради миру, а заради перемоги. Справжній і тривалий мир можливий лише з позиції сили, коли Україна буде міцною і військово, й економічно. З історії ми знаємо, що Росія завжди воювала, що з Фінляндією у складі СССР у 1939-му, що з Грузією у 2008-му. РФ не втратила своїх імперських амбіцій досі, на відміну від цивілізованого світу. Тому наразі єдиний шлях для миру в Європі – зробити Україну сильною державою, щоб бути противагою агресору й не дозволити новій війні повторитися».
Тренування в адаптивному клубі «Об’єднані гольфом» почалися навесні 2023-го, повідомила Укрінформу його керівниця Наталія Терещук.
Наталія з 2008 року працює у Всеукраїнській федерації гольфу, яка офіційно визнана Національною спортивною федерацією – відповідний статус їй надало Міністерство молоді та спорту України, а у 2012 році, на XIV Генеральній асамблеї НОК, федерація приєдналася до числа його колективних членів.
Наприкінці 2022-го голова Федерації Олег Корбан запропонував використовувати гольф-потужності для реабілітації ветеранів. Реалізовувати ініціативу почали у травні 2023-го, тоді на гольф-поле у Київській області приїхали перші 8 ветеранів, що проходили на той час реабілітацію з однієї з обласних лікарень, зазначила Наталія Терещук.
Реабілітація ветеранів через гольф – поширена міжнародна практика, зокрема американська ветеранська організація «PGA Hope» має такий багаторічний досвід. Тут почали практикувати гольф для відновлення ветеранів ще після війни у В’єтнамі.
На його думку, гольф є одним із видів спорту, які можуть широко використовуватись у реабілітаційних програмах, адже наразі він тренує бійців з ампутаціями, черепно-мозковими травмами, вадами зору та іншими наслідками важких поранень, отриманих при захисті Батьківщини.
Цей боєць з ампутацією лівої руки – 36-річний Віталій Матюшин із Вінниччини. Він пішов захищати Україну навесні 2023-го у складі морської піхоти. Воював як штурмовик та бойовий медик, згодом опанував управління БПЛА та здійснював розвідку й атаки на ворога. Під час виконання бойового завдання у грудні 2024-го під містом Кураховим (Донецька область) у нього поцілив ворожий FPV, що призвело до втрати руки. З того часу боєць переніс 27 операцій та наразі очікує на ще одну – остеоінтеграцію зі встановленням титанового імпланта у плечову кістку на базі Центру складного енопротезування, остеоінтеграції та біоніки.
«Ми можемо тут поговорити з хлопцями, порадитись або просто поспілкуватися. До того ж ми постійно проводимо час на природі. Тут спокійно та тихо. Мені гольф частково тому й сподобався, що я люблю природу», – розповів Укрінформу Віталій Матюшин.
Інший ветеран Володимир Товкіс із Кіровоградщини нещодавно відсвяткував своє 35-річчя. Він приєднався до лав Національної гвардії у 2017 році, а у вересні 2019-го під час бойових дій проти росіян та прокремлівських сепаратистів на Світлодарській дузі був поранений. Йому в голову поцілив ворожий снайпер. Куля пройшла крізь щоку лише за 5 мм під правим оком. Після поранення Володимир був у комі близько 11 днів, а коли отямився, зрозумів, що в нього відняло ліву сторону.
«Це схоже по відчуттях на наслідки інсульту. Я пролежав три місяці в ліжку. Десь через пів року для мене виготовили титанову пластину, щоб закрити ушкоджену ділянку черепа», – розказав ветеран.
«Насправді моя фізична реабілітація триває постійно. Але чим більше ми ставимо себе в складні позиції та виконуємо завдання, тим більше тіло й розум пристосовуються. Після травми людина швидко втомлюється, інколи просто робиш щось і більше не хочеш. Але тут потрібно перебороти себе і не зупинятися», – підкреслив Товкіс.
У 2023 році Володимир Товкіс узяв участь у Іграх Нескорених, у яких українська команда здобула 34 медалі. З них Володимир приніс Україні 4 найвищі нагороди (3 золота та 1 бронзу). Змагався у веслуванні на тренажерах, метанні диску та стрільбі з лука. Стріляти з лука чоловік призвичаївся за допомогою зубів, адже наслідки поранення досі даються взнаки. Попри це не раз із того часу займав у цій дисципліні призові місця – після золота на Інвіктус Товкіс регулярно бере участь у змаганнях зі стрільби, зокрема 22 серпня став срібним призером Всеукраїнських змагань зі стрільби з лука серед ветеранів та ветеранок «Кубок воїнів 2025».
У гольф Володимир грає вже понад рік. «Це свіже повітря і спілкування з побратимами та друзями. Загалом, це терапія для мене – тренування балансу та координації. Щоб ударити м’яч метровою палицею, потрібно добре розмахнутися, і в цьому процесі тіло вчиться тримати рівновагу і знаходити гармонію рухів», – розповів Укрінформу Товкіс.
Черкащанин Олександр Кікін у 2014 році поїхав на Донбас у зону АТО як доброволець, де брав участь у захисті Слов'янська, який у квітні того року намагались окупувати проросійські сили. Під Слов’янськом чоловік отримав мінно-вибухову травму та вогнепально-сліпе осколкове поранення, внаслідок цього Олександру ампутували ліву ногу. Утім, як ветеран розповів Укрінформу, і на вцілілій правій нозі йому було важко стояти. На думку Кікіна, зміцнити суглоби допомогла гра в гольф, яку він почав опановувати з 2017 року.
Олександр зареєстрований як учасник у Європейській міжнародній організації для людей з інвалідністю «Disabled Golf Association», утім часто бере участь у змаганнях зі звичайними гольфістами, зокрема брав участь у Кубку України з гольфу в серпні 2024 року, де посів 11 місце.
«Мені гольф допоміг не лише фізично, адже це ще й потужна психологічна реабілітація. Тут ти концентруєшся на грі й вчишся абстрагуватися від своїх проблем. Це хороша терапія при ПТСР або при контузіях», – підкреслив Кікін.
У вересні 2024-го українські ветерани з клубу «Об’єднані гольфом» зустрілися з американським актором та посланцем миру ООН Майклом Дугласом під час його візиту до України.
Дуглас теж є фанатом гри у гольф. У подарунок від адаптивного клубу актор отримав картину з фотокартками з гольф-турніру серед ветеранів та ключку «Вуд».
Наразі головним викликом для того, аби в «Об’єднаних гольфом» тренувалося більше ветеранів, є брак тренерів, які готові присвятити цьому свій час. Наталія Терещук шукає спонсорів, які могли б профінансувати тренерську роботу.
«Ми могли б приймати будь-яку кількість ветеранів, розбивати їх на групи. Єдине – у нас не вистачає тренерів. До речі, деякі ветерани, які мають уже гарні навички і грають у гольф не перший рік, у майбутньому самі планують стати тренерами», – поділилася керівниця адаптивного клубу.
«У нашому адаптивному клубі тренуються хлопці без кінцівок, з ампутацією руки, з іншими важкими травмами, але почавши тренуватися, знаходять у собі сили продовжувати займатися та робити добрі справи, які робили в армії. Я бачу, що вони здатні на великі звершення. Головне – слухати тренера, працювати і поступово долати фізичні труднощі, при цьому враховувати індивідуальні особливості, щоб уникати нових травм», – порадив тренер Сергій Малімон.
Ветерани беруть участь і в численних змаганнях. Наразі кілька з них готуються взяти участь у Європейському турнірі з гольфу для людей з інвалідністю в Португалії.
Анна Костюченко
Фото: Данило Антонюк