- Які позитивні приклади у відновленні Херсонщини побачили західні аналітики?
- Чи може цей досвід стати корисним країнам НАТО?
- Які країни можуть стати наступним обʼєктом російської агресії, за прогнозами аналітиків?
Старший науковий співробітник центру, який досліджує Європу та Євразію Люк Коффі, закликає посадовців визначити пріоритети, що за чим варто відбудовувати насамперед у разі звільнення території після окупації.
Він описав основні виклики, які постали перед обласною воєнною адміністрацією Херсонщини після звільнення територій.
Також автор радить керівництву НАТО вивчати роботу українського самоврядування в умовах війни. Появі такого аналізу сприяло керівництво Херсонської ОВА.
«Коли ми були в черговому відрядженні разом з головою, в дискусії, в діалозі задалися питанням – коли ми просимо щось у європейських партнерів, що ми можемо дати натомість? Тобто теоретично, як і всі області, ми можемо дати перспективу співпраці в майбутньому після війни.
Але що зараз ми можемо дати? Майже нічого. З цього ми зрозуміли, чим би могли допомогти людям, тим, які нам допомагають зараз, залишати їх друзями, більш близькими, тому що друзі саме пізнаються, коли допомагають один одному, а не тільки беруть.
Ми розуміємо, що наш досвід військовий і цивільний, може врятувати багато життів. І наші помилки, які ми тут зробили, бо були десь, в якихось напрямках, не готові, можуть дати можливість врятувати багато життів людських, особливо в тих країнах, які межують з країнами-агресорами, такі як Росія та Білорусь», – пояснив заступник голови Херсонської ОВА Олександр Толоконніков.
Співпраця із Литвою
Автор статті Люк Коффі нагадує, що російські війська перед відступом з міста знищили електромережу, систему водопостачання. І українська влада під обстрілами зуміла швидко організувати відновлення.За 10 днів під постійними обстрілами фахівці проклали мережу протяжністю майже 60 кілометрів, яка зʼєднала Херсон з національною енергосистемою України.
Протягом місяця 90% жителів обласного центру та чверть населених пунктів регіону отримали електроенергію.
Олександр Толоконніков каже: стаття Hudson Institute – лише один з елементів роботи ОВА з західними партнерами. Наприклад, досвід Херсонщини активно вивчає Литва.
«Ми починали роботу з Литвою. Ми розпочинали це, провели там декілька сесій, їздили розповіли про наше напрацювання. Зараз вже йде робота між профільними групами. Тобто профільна група по цивільному захисту працює з цивільним захистом Литви. По медицині працюють медики між собою, так само по всіх напрямках – енергетики з енергетиками.
І наступний крок це буде, коли спеціалісти з Литви будуть нам ставити конкретні завдання, щоб ми, виходячи з нашого досвіду, розробили їм якусь стратегію захисту. Для прикладу, як треба на 20-кілометровій зоні, з таким-то ландшафтом, рельєфом, захистити енергетику? І наші спеціалісти вже будуть давати конкретні рекомендації під конкретні завдання», – розповів Толоконніков.
«Повертали довіру людей»
Люк Коффі описує основні пріоритети, які визначила влада на Херсонщині.Спочатку служби підключили електрику, потім запустили водопостачання. Після того – відновили подачу газу, мобільний звʼязок та налагодили доступ до інтернету.
Наступними кроками стали розмінування шляхів, відновлення залізничного сполучення та соціальних установ.
Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький був причетний до багатьох цих процесів. Пригадує також те, що не увійшло до статті – відновлення контактів з людьми, які пережили окупацію.
«Треба було відновлювати довіру до української влади. Тому що я особисто об'їхав фактично кожний населений пункт звільненої частини правобережного Херсонського району. Знаєте, були такі навіть кумедні ситуації.
Згадую село Микільське, Дар'ївської сільської територіальної громади. Невеличкий риночок, на ньому сиділи три бабці. Це був кінець листопада. Я приїхав, привітався українською. Вони з недовірою подивилися. Я їм показую посвідчення, вони не вірять посвідченню. Але у мене з собою була українська газета «Гривня». Я дістав газету гривня і сказав їм: «Я вас дуже прошу поширити сусідам, ми тут вже назавжди». В них не було телебачення, не було мобільного, ніякого абсолютно зв'язку і вони не вірили, що тут вже буде Україна. Навіть такі були іноді кумедні моменти, коли тобі не вірили, що ти представник української влади», – згадав посадовець.
«Уникнути окупації»
Аналітик Стокгольмського центру вивчення Східної Європи Андреас Умланд погоджується, що приклад Херсонщини є гідним для вивчення.
«Для тих країн, які в подібній ситуації, як і Херсонська область, можуть опинитися. Тобто це спочатку окупація, потім деокупація. Це і екологічна катастрофа в часи війни, як це сталося з Каховською ГЕС. Там є унікальний, можна казати, досвід, як успішно можна реагувати на такі ситуації. І те саме стосується відновлення в умовах децентралізації влади.
Все це може бути корисно навіть не тільки для країн, які теж у стані війни, але у яких, наприклад, теж екологічна катастрофа відбувається. Подивитися, як швидко реагувала місцева громада або громади різних поселень на цю ситуацію з Каховською ГЕС на Херсонщині», – зазначив він.
На світанку 6 червня 2023 року, стало відомо про руйнування Каховської ГЕС. Українська влада тоді звинуватила у підриві греблі російських військових, які захопили, замінували і контролювали станцію з 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це начебто Збройні сили України вночі обстріляли і пошкодили об’єкт.
Олександр Толоконніков додає, що деякі країни ЄС мають схожі географічні умови з Херсонщиною. Тому заглиблення в досвід регіону може допомогти уникнути окупації.
«У нас є річка, яка є перешкодою. Такі країни як Швеція, Фінляндія, частково Естонія, у них там також, наскільки я знаю, річка йде кордоном з Росією. Це дуже схоже. По-друге, ми розуміємо, що вони (окупанти) будуть намагатися форсувати ці річки, як і в нас на Херсонщині пробують це робити. Тому тут треба врахувати і захист від форсування. Ми сподіваємось, що наш досвід після деокупації не знадобиться країнам, якщо вони підготуються.
Треба дати ворогу таку відсіч, щоб він не думав про окупацію цієї території. Тому ми передаємо наш досвід перш за все, щоб не була за декілька годин окупація, щоб могли в тому числі країни НАТО допомогти своїм членам. Для цього треба готувати підземну інфраструктуру і альтернативні елементи живлення, зв'язку», – зауважив він.
Умланд перелічує, які ще теми з досвіду Херсонщини можуть зацікавити посадовців у країнах НАТО.
«Можна навіть почати з того, як організувати опір. Як це було в Херсонській області? Був спершу відкритий опір, мирний, а потім була теж діяльність груп, які як партизани діяли на території Херсонської області. І до сіх пір звичайно це все є. Багато іншого досвіду, який не тільки корисний для Східної Європи, але і для подібних ситуацій в інших частинах світу», – наголосив він.
Очільник Херсонської районної адміністрації Михайло Линецький пояснює: оскільки війна триває, виклики додаються щоразу нові.
«Найважливіша задача все ж, на мій погляд, це вмовити людей залишити «червону» (небезпечну) зону і забезпечити їм гідні умови для перебування в інших регіонах України. Дійсно, маємо скарги і не поодинокі про те, що люди, ті, які виїхали, згодом, не знайшовши себе в нових містах, селищах, повертаються», – сказав він.
«У Росії немає ресурсу воювати з НАТО»
У вересні 2025 року Росія планує взяти участь у спільних навчаннях у Білорусі. Взимку 2022 року російські та білоруські військові теж мали навчання на території Білорусі під назвою «Союзна рішучість». Маневри завершилися 20 лютого, а 24-го лютого російські війська почали повномасштабне вторгнення в Україну в тому числі з Білорусі.Заступник командира 3 штурмової бригади ЗСУ Максим Жорін вважає, що під ці навчання Росія має план нового наступу на регіони України.
Президент України Володимир Зеленський переконаний, що Олександр Лукашенко сам боїться, щоб Україна не розцінила заплановане тренування військових як загрозу. Зеленський нагадав про українську операцію в Курській області РФ.
Водночас лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська каже, що навчання можуть становити загрозу для східного флангу НАТО — зокрема, країн Балтії.
Російський політолог Іван Преображенський, який живе в Празі, не вірить у перспективу прямого нападу Росії на країни Альянсу найближчим часом.
«З одного боку такі плани є, але, з іншого боку, поки Путін у війні з Україною, у нього немає ресурсів для того, щоб повноцінно нападати на країни НАТО. Відповідно, єдина можливість, яка є – це так звана гібридна агресія.
Тобто невійськові дії, які повинні спровокувати на відповідь. Питання в тому, що завдання Путіна – не є, власне, пряме військове зіткнення, а спроба розвалити НАТО для початку. Тобто, показати, що не працює принцип солідарності всередині НАТО, переконати всіх, що країни, проти яких він почав гібридні атаки, не отримують підтримки з боку інших членів НАТО.
Це поки що промацування. Випадкові зальоти безпілотників, поява якихось дивних пасажирів, які зістрибують з поїздів. Можливо, навіть поява окремих диверсійних груп, які підпалюють якісь логістичні центри. Це все поки що промацування, створення атмосфери страху», – вважає експерт.
Як Україна зламала плани Путіна
Преображенський каже, що саме Україна своїм опором російській агресії зламала плани президента Росії Володимира Путіна. І тим самим відтермінувала перспективу прямого зіткнення між Росією та країнами НАТО.
І далі, використовуючи цей серйозний військово-промисловий приріст, почати повномасштабну агресію проти Заходу в цілому. Тобто війна проти України розглядалася одночасно як мобілізаційна підготовка до великої, більш масштабної війни проти Заходу.
Оскільки він абсолютно недооцінив можливості України і готових союзників України допомагати їй, то цей план очевидно вже не робочий», – зазначив політолог.
- 29 липня президент США Дональд Трамп заявив, що термін, до якого Росія повинна досягти прогресу в припиненні війни проти України, становить «10 днів від сьогодні», інакше він запровадить мита й інші заходи проти Москви. Перед цим президент США заявив, що він «дуже розчарований» Путіним.
- У Кремлі заявили, що «взяли до уваги» заяву президента США Дональда Трампа. Водночас речник російського президента Дмитро Пєсков зауважив, що «спеціальна військова операція», як у Росії називають війну проти України, триває.
- Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв заявив, що слова президента США наближають його до війни з РФ.
