Голова МВА Херсона розповів, чому постраждалих з деяких районів міста евакуюють лише поліція та волонтериНа Херсонщині життя перетворилося на щоденну боротьбу за виживання під постійним гулом дронів. Російські війська застосовують найрізноманітніші безпілотники: квадрокоптери DJI Mavic, FPV-дрони та саморобні апарати зі скидачами боєприпасів. Вибухівка, протипіхотні міни, "начинка" з металевого брухту — це те, що дедалі частіше падає на подвір’я, ринки, дороги й навіть карети швидкої.
Як виживають місцеві мешканці, і що тримає їх у місті? Як тактика подвійного удару працює проти рятувальників і чи справді викликати карету швидкої допомоги просто неможливо? Які засоби захисту та допомоги запроваджує місцева влада і чому все одно закликає до евакуації? Про це "Телеграф" розпитав безпосередньо у мешканців Херсонщини та начальника міської військової адміністрації Ярослава Шанько.
Російська рулетка
28 червня, в День Конституції, подружжя з Херсонщини збиралося на звичайну щотижневу поїздку — купити питну воду в найближчому магазині. Всього 350 метрів від дому. Але цього разу буденна справа ледь не закінчилася трагедією."Ми нічого не відчули й не побачили. Просто раптом стався вибух", — згадує пані Валентина у розмові з "Телеграфом". Російський дрон цілеспрямовано атакував їхню машину. Полетіло скло, все навколо оповив дим, загорілася суха трава на узбіччі.
Чоловік миттєво зрозумів, що треба бігти: "Біжи, викликай швидку! Я відійду від машини, бо буде другий дрон, як вони зазвичай роблять". Тактика подвійного удару стала звичною для ворожих операторів — спочатку вдарять, а потім чекають на рятувальників.
На щастя, дорогою їхали інші люди з села Дар'ївка, яке розташоване приблизно за 23 км від міста. Побачивши вибух, вони розвернулися і кинулися на допомогу. Поки Валентина ховалася під дахом магазину, щоб викликати швидку, незнайомці пересадили пораненого чоловіка у свою машину і повезли до лікарні. Йому довелося перенести операцію з витягування двох осколків зі стегна. Жінка отримала струс мозку.
Наступного дня безпілотник знову прилетів на ту саму вулицю — туди, де розташований ринок. Подружжя оселилося в селищі нещодавно. Їхнє житло в Херсоні було зруйноване внаслідок обстрілу.
Це нова реальність Херсонщини після звільнення. Втративши контроль над містом, російські війська систематично атакують його з усіх типів озброєння. Останнім часом до артилерії, мінометів та ракет додалися інтенсивні обстріли дронами-камікадзе.
Удари прилітають всюди: по цивільних автівках на дорогах, по транспортних зупинках у середмісті Херсона, по рятувальниках і працівниках комунальних служб, по магазинах, по перехожих на велосипедах і, звичайно, по житлових будинках. З дронів атакують навіть беззахисних собак і котів. Тактика ворога зрозуміла — паралізувати життя міста і перетворити кожен день на російську рулетку.
"Будинок мого сусіда росіяни обстрілювали чотири ночі поспіль. По п'ять-шість скидів за ніч", — розповідає "Телеграфу" херсонська волонтерка Олена Ковальська. — "Спершу вони кидають скид з вибухівкою, потім — запалювальні. Дуже багато будинків так спалили. Тушити немає води".
У її районі вже кілька разів атакували карети швидкої допомоги. Тому сьогодні медики та пожежники майже не приїжджають. Іноді люди чекають на допомогу до трьох годин. Просто на вулицях можна побачити тіла загиблих. Жінка живе у східній частині міста.
Херсонка Тетяна Вініченко також описує ситуацію в місті як надзвичайно важку.
"Екстрені служби намагаються працювати, однак це не завжди можливо. У деякі райони вони фізично не можуть дістатися — дорогою можуть бути знищені дронами або артилерією. Часто буває, що служби тільки приїжджають на місце, як одразу починається повторний обстріл по них", — каже жінка.
Вона відзначає, що окупанти діють жорстоко. Для них не має значення, чи це дитина, чи літня людина. Не таємниця, що агресор намагається знищити українців.
"Як нам вдається жити? Це вже, скоріше, риторичне питання", — зітхає жінка. "У кожного херсонця є свої причини залишатися тут. Ми пережили окупацію. Ми нікого не кликали й жодних "визволителів" не чекали. Херсон це наше рідне місто. Не буде людей — не буде й міста".
За її словами, жителі звикли до ризиків і живуть, як і вся Україна.
"За звуком можемо визначити, що саме летить — "Мавік", FPV-дрон, розвідник чи артилерійський снаряд: "Град", танк або арта. Херсонці стали як одна велика родина — підтримуємо одне одного в найтяжчі моменти", — каже Тетяна.
Як розповідає ще одна мешканка Херсона, попри постійні обстріли, в місті працює дитяча бібліотека, а в підземному спортзалі навіть займаються люди. Коли палають поля — усі виходять гасити разом.
"Людей закликаємо евакуюватися"
Про те, якою є оперативна ситуація та чи справді деякі засоби захисту незабаром можуть врятувати більше життів, "Телеграф" дізнався з перших вуст у начальника міської військової адміністрації Ярослава Шанька. Цю посаду він обіймає з 3 червня 2025 року.
За словами посадовця, військові фіксують все більшу кількість запущених дронів по Херсонській громаді. Якщо порівнювати з минулим місяцем, то росіяни щотижня запускали 800 безпілотників. У липні ж цей показник зріст до 1000, і навіть 1200 БПЛА. Утім, сили оборони постійно працюють над протидією і наразі вдається знищувати близько 80% ворожих дронів.
Основними цілями для операторів залишаються об'єкти критичної соціальної інфраструктури та цивільні.
"Лише за період з початку липня [розмова з головою МВА відбувалася у четвер, 17 липня] внаслідок дронових атак у Херсонській громаді постраждали понад 80 людей, ще 7 загинули. Громада розташована всього за 2-4 кілометри від лінії фронту, залежно від конкретної точки. Через це і громада, і саме місто перебувають під постійними обстрілами з усіх типів озброєння", — говорить він.
За словами Шанька, сьогодні дійсно не кожен район Херсона може дочекатися "швидкої" чи рятувальників — дістатися до прибережних територій, Антонівки чи Садового часто просто небезпечно. Втім, попри постійну загрозу, екстрені служби працюють на межі своїх можливостей.
"Іноді поранених евакуюють до медзакладів співробітники поліції та волонтери, за що їм щира подяка" — повідомляє голова військової міської адміністрації.
Він відзначає, що у громаді працюють усі мобільні оператори, а більшість населених пунктів підключені до оптоволоконного інтернету. Водночас через постійні обстріли та атаки дронів виникають перебої зі зв’язком і пошкодження мереж. Технічні фахівці, з урахуванням безпекової ситуації, намагаються оперативно ліквідовувати аварії, проводити ремонт та відновлення. Однак у певних локаціях дістатися до місця руйнувань так само складно, як і до постраждалих.
"Що ж до життя людей у таких умовах, то в усіх населених пунктах із критичною безпековою ситуацією ми намагаємося забезпечити мешканців генераторами, паливом та всім необхідним для базового побуту. Однак людей постійно закликають евакуюватися — як у більш безпечні райони Херсона, так і в інші області країни", — ділиться очільник МВА.
Посадовець зізнається, що у Херсонській громаді, так і загалом в області — гострий дефіцит кадрів у всіх сферах. Йдеться не лише про фахівців для технічних робіт, а й про працівників освіти, медицини, комунальних служб. Через постійну небезпеку мало охочих залишатися і працювати в таких умовах.
"Бізнес теж суттєво постраждав. Постійні обстріли та нестабільна безпекова ситуація не дають можливості нормально працювати, особливо в районах, де пересування небезпечне. Але є підприємці, які попри все залишаються, продовжують роботу та підтримують життєдіяльність міста. Це прояв справжньої відданості своєму місцю", — сказав Ярослав Шанько.
Антидронові сітки – не панацея?
Отже, з боку ворога на Херсон та прилеглі населені пункти застосовується артилерія, міномети, танкові постріли, ракетні удари, керовані авіабомби, а також безперервні атаки дронів — так званий "дроновий терор".За словами Ярослава Шанька, у такій ситуації забезпечити повний захист громади, що знаходиться так близько до фронту, просто неможливо. Це технологічна війна, в якій ворог постійно вдосконалює свою тактику й технічні можливості. Утім, місто покладає окрему надію, що антидронові сітки можуть хоч якось поліпшити безпекові умови.
"Варто розуміти, що антидронові сітки це не панацея у цьому випадку. Але вони можуть частково знизити ризик ураження дронами, особливо на дорогах або об’єктах критичної інфраструктури. Якщо дрон скидає вибухівку, сітка здатна зменшити силу удару або обмежити зону ураження", – розповідає "Телеграфу" голова МВА.Вже давно такий метод використовують військові для укриття своїх позицій — "ловлять" ворожі БпЛА у сітки, зокрема призначені для риболовлі. Саме такі маскувальні сітки збирала волонтерка Олена Ковальська для 34-ї окремої бригади берегової оборони. Втім, дефіцит таких засобів залишається постійним.
Черговий раз про їхню необхідність нагадав Станіслав Бунятов, відомий під позивним "Осман", молодший сержант, командир відділення 24-го штурмового батальйону "Айдар". За його словами, сітки можна було встановити ще давно.
Як говорить у розмові з "Телеграфом" Ярослав Шанько, міська влада цю потребу чудово розуміє і наразі співпрацює з військовими та технічними фахівцями, щоб визначити, на яких ділянках доцільно встановлювати сітки. Водночас найефективнішими засобами боротьби з дронами залишаються системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та засоби виявлення.
"Як обласна, так і міська військова адміністрація активно працюють над тим, щоб забезпечити сили оборони необхідними засобами — як для боротьби з дронами, так і для захисту цивільного населення загалом. Йдеться не лише про РЕБ, а й про розширення мереж укриттів, вуличних протиуламкових сховищ, захист об'єктів критичної інфраструктури", — говорить він.
На питання "Телеграфу" яка ціна одного квадратного метра встановлення таких сіток, Шанько відповів, що усе залежить від технічних характеристик, обсягу матеріалів і площ, які потрібно прикрити. Є сітки, які місто отримує безплатно від небайдужих. Загальний бюджет на "антидронну безпеку", терміни чи локації встановлення антидронових сіток посадовець не розкриває з міркувань безпеки.
"Можу лише сказати, що робота ведеться постійно, і мешканці міста можуть самі бачити зміни — є ділянки, де вже встановлено захисні конструкції", — говорить він.
Цікаво, що херсонці, зокрема підприємці, почали самотужки встановлювати антидронові сітки перед магазинами, закладами харчування та на вулицях. Сітки натягують на висоті 2-3 метри — саме там, де найчастіше заходять у ціль FPV-дрони.
"Цілком нормальна практика, коли бізнес захищає власні об’єкти. Така ініціатива свідчить про відповідальність. Утім, в державному масштабі першочергові ділянки для захисту визначаються за погодженням із військовими, з урахуванням реальних загроз", — говорить Шанько.
Як вижити під дронами? Поради від міської влади
На прохання "Телеграфу" голова МВА поділився порадами для херсонських водіїв, які бачать, що дрон летить на них. В принципі, поради універсальні для всіх українців, які опинилися в зоні дії ворожої зброї."Основна порада — не панікувати. Якщо ви помітили дрон у небі, не зупиняйтесь посеред дороги. За можливості змініть маршрут або заїдьте під дерево або арку. Якщо стало зрозуміло, що дрон цілиться саме у ваш автомобіль, потрібно навпаки негайно зупинитися, залишити машину та якомога швидше відійти вбік, і також сховатися за будівлею, деревом або в будь-якому безпечному місці, щоб убезпечити себе від уламків чи вибуху", — говорить він.
Голова МВА не радить закривати машину антидроновою сіткою — це малоефективно. Для цього потрібні зварені металеві конструкції, але й це не гарантує захисту, оскільки дрон може атакувати збоку чи знизу. До того ж такі конструкції можуть створювати небезпеку на дорогах. Це рішення не є масовим або практичним для цивільного транспорту.
Ярослав Шанько також нагадав, що у Херсонській громаді запущено телеграм-канал "Радар Херсон", де військові в режимі реального часу інформують про появу ворожих безпілотників із зазначенням приблизної локації чи навіть конкретної вулиці.
Річ у тім, що дрон може рухатися зі швидкістю понад 100 км/год, тому ефективніше орієнтуватися не на сигнал повітряної тривоги, а саме на повідомлення в телеграм-каналі, а також уважно стежити за ситуацією навколо. На жаль, наявні технічні засоби для виявлення та перехоплення дронів доступні не скрізь і не в повному обсязі.
"Ті ж рекомендації стосуються і перебування на вулиці. Варто бути уважним до звуків дронів, уникати відкритої місцевості та масових скупчень, а в разі небезпеки — одразу шукати укриття. Це можуть бути під'їзди, будівлі, дерева або мобільні протиуламкові укриття, які зараз встановлюються в місті", — підсумував Шанько.