- Як слідчі притягують до відповідальності журналістів, які пристали на бік окупантів?
- Скільки з них вже отримали вироки?
- Чому деяких фігурантів досі не позбавили нагород і почесних звань?
Окрім того, що згадана Тетяна Левандовська тривалий час працювала ведучою в обласній телерадіокомпанії, вона мала власні телевізійні проєкти. 1 березня 2024 року херсонку виключили з Національної спілки журналістів України.
«Вона – близька подруга Володимира Сальдо і Віталія Булюка– дуже відомих херсонських колаборантів. Також раніше були винесені декілька вироків заочних іншим медійникам-колаборантам. Частина їх ще чекають вироків, є деяким вже підозри оголошені, в тому числі за моїми публікаціями», – поділився з «Новинами Приазовʼя» журналіст Центру журналістських розслідувань з Каховки Олег Батурін.
Віталій Булюк до повномасштабного вторгнення РФ в Україну був депутатом Херсонської облради. Він пішов на співпрацю з окупантами і став першим заступником голови «уряду» окупованої частини Херсонщини, вже має кілька підозр у вчиненні державної зради.
Володимир Сальдо був депутатом Херсонської міської ради, а після російського вторгнення призначений Кремлем керувати окупованою частиною Херсонщини. Сальдо засуджений в Україні за державну зраду, колабораційну діяльність та заперечення збройної агресії РФ проти України.
«Здійснювали інформаційну кампанію в інтересах РФ»
За даними прокуратури, на Херсонщині вже засуджені троє журналістів. Зокрема, йдеться про подружжя – Геннадія та Олену Шелестенко.«Херсонським міським судом визнано винним подружжя, які у 2022 році, період тимчасової окупації Херсонщини, здійснювали активну співпрацю з ворогом у сфері інформаційної діяльності. Зокрема, чоловік-журналіст, перебуваючи у Херсоні з ідеологічних та корисливих мотивів, добровільно погодився здійснювати інформаційну діяльність в інтересах РФ, її окупаційних адміністрацій та збройних формувань. Його засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Тим часом його дружина, теж маючи журналістський фах, вступила до спілки журналістів Росії, обіймала посаду в незаконно створеному окупаційному університеті та поширювала матеріали спрямовані на виправдання російської агресії проти України. Її засуджено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та заборонено обіймати посади у державних органах», – розповіла «Новинам Приазов’я» речниця Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська.
Разом з тим, каже Олег Батурін, підозри від українських слідчих отримали ще не всі херсонські медійники, які відкрито співпрацюють з російською окупаційною владою.
«Це, до речі, така, ну, обговорювана тема, питання, те, що частина зрадників, колаборантів, вони мають державну нагороду «Заслужений журналіст України». Я розумію, що в Україні ще не існує такого механізму, щоб позбавити цього звання, але це точно те питання, яким треба зайнятися на рівні держави», – вважає журналіст.
Українські пільги зберігаються?
Справи проти медійників є також і в Запорізькій області. Зокрема, відомо про те, що Комунарський районний суд Запоріжжя розглядає провадження проти директора російського холдингу «ЗаМедиа» Олександра Криворота. Фігуранта обвинувачують в інформаційній діяльності у співпраці з державою-аресоркою, повідомили «Новинам Приазовʼя» у Запорізькій обласній прокуратурі. Криворот ще не затриманий, тож справу розглядають заочно.Ймовірних фігурантів подібних справ відстежує також і Спілка журналістів України, розповіла «Новинам Приазовʼя» перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ. Але обласні організації можуть лише позбавити членства людей, причетних до співпраці з російськими структурами. Разом з тим медійники, які зберігають почесні звання від держави, мають право на низку пільг.
«Заслужений журналіст Україн – це звання дає право на 20% надбавки до посадового окладу в бюджетних організаціях. Якщо йдеться про державне підприємство, а в Україні медіа, які є державним підприємством – одиниці, то державне підприємство може виплачувати таку надбавку заслуженим журналістам, але якщо прописано, це в колективному договорі.
Що стосується приватних медіа, то це все на розсуд саме керівництва медіа і немає обов'язку виплачувати ці 20%. І також пенсіонерам, які мають звання Заслужений журналіст України, їм виплачується надбавка до пенсії за особливі заслуги перед батьківщиною. Ця надбавка становить від 23 до 40% від мінімуму, тобто мінімального прожиткового мінімуму. І зараз це 700-800 гривень приблизно на місяць», – розповіла вона.
«Механізму позбавлення звання «заслуженого» журналіста немає»
Ліна Кущ пояснила, чому позбавити людину звання «Заслужений журналіст України» значно складніше, ніж його надати.«Це питання, яке ми порушуємо з 2014 року, тому що проблема із журналістами, які перейшли на бік окупанта і почали працювати, вона актуальна ще з 2014 року. Тоді, наприклад, Донецька обласна спілка журналістів НСЖУ виключила майже 15 членів спілки. Серед них були й заслужений журналіст України, і заслужений працівник культури України. І з того моменту, як ми дізналися, такого механізму, як скасування, наприклад, указу президента про присвоєння заслуженого звання, немає.
Але зараз використовується такий механізм, як санкції РНБО проти певних осіб. І також є можливість над тими, хто працює на окупаційний режим, в рамках судового процесу, також винести рішення про позбавлення їх державних нагород, почесних звань і таким чином вони не зможуть ними користуватися», – пояснила вона.
Офіс генпрокурора України відповів «Новинам Приазовʼя», що не веде статистику щодо журналістів, обвинувачених або засуджених за колабораційну діяльність. Доказами у конкретних справах зазвичай стають публікації в медіа і телеграм-каналах, покази свідків, протоколи впізнання людей.
Вироки щодо згаданих українських журналістів набули законної сили, оскаржувати їх ніхто не намагався. Публічної реакції згаданих фігурантів або їхніх адвокатів на українські обвинувачення відсутні.
Григорій Пирлик
