Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України оприлюднила 28 травня 2025 року звіт «Вони на нас полюють: Систематичні атаки дронів на мирних жителів Херсона». У документі масовані атаки російських безпілотників на цивільних жителів Херсонщини на правому березі Дніпра кваліфіковані злочинами проти людяності. За офіційними даними, внаслідок ударів російських дронів у Херсоні та 16 населених пунктах правого берега загинуло майже 150 мирних людей, ще сотні поранені.
Значення цього звіту для міжнародного права та захисту прав людини детальніше розкрив в інтерв'ю виданню Вгору виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко. Крім того, обговорювалися питання потенційного покарання російських військових та впливу таких звітів на міжнародну політику й підтримку України.
Як ініціатива УГСПЛ призвела до міжнародного звіту про злочини РФ
Олександр Павліченко наголосив, що цей звіт ґрунтується на дослідженнях наслідків збройної агресії РФ саме на прикладі Херсонської області. Об'єктом дослідження і фіксації стали обстріли Росії протягом останніх трьох років. Інформація з перевірених відкритих джерел і матеріалів проваджень ретельно досліджена комісією та підтверджена свідченнями 90 людей, які є або жертвами, або свідками цих обстрілів.
Правозахисник розповів, що ініціатором цього розслідування стала Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ). Вона підготувала подання до Міжнародного кримінального суду про атаки дронами цивільного населення на правобережжі Херсонщини. Незалежна міжнародна комісія з розслідування щодо України зацікавилася їхнім документом.
«Ми мали контакт з цією комісією, вони попросили конкретні факти та контакти осіб, з якими ми контактували. Відповідно, вони використали цей матеріал і підготували окрему доповідь, вже за своїми джерелами, за своїм розслідуванням. І якби в нас не було цієї початкової інформації, можливо, не було б цього звіту» – наголошує Павліченко.
Місця в Херсонській області, де Комісія задокументувала схему атак російськими збройними силами безпілотників проти цивільних осіб. Джерело: Звіт Незалежної міжнародної комісії з розслідування щодо України «"Вони на нас полюють": Систематичні атаки дронів на мирних жителів Херсона»
Злочини дронів доведені, але чи це зупинить терор?
Будь-який матеріал, зафіксований цією комісією, набуває статусу неупередженої, достовірної та перевіреної інформації, що не піддається оскарженню, заявляє Олександр Павліченко. Він наголошує: кількість зібраних фактів може бути меншою за реальні, оскільки кожен з них пройшов ретельну перевірку представниками комісії. Відповідно, цей верифікований матеріал вже використовується як доказ злочинів проти людяності, і факт, що росіяни навмисно вбивають херсонців, тепер є не просто припущенням, «гіпотезою», а аргументом, підтвердженим юридично.
Однак правозахисник констатує, що просте визнання атак дронів на мирне населення злочином проти людяності не створює захисних гарантій і не запобігає повторенню таких злочинів у майбутньому:
«На жаль, ми не можемо говорити про те що просте опублікування цієї інформації вже становить якийсь щит і застереження від того, що унеможливлено буде використання такої тактики росіян в майбутньому».
Відмінність воєнного злочину від злочину проти людяності
Важливо розуміти, чому дії російських військових на Херсонщині кваліфіковані саме як злочини проти людяності, а не лише воєнні злочини, наголошує Олександр Павліченко.
Воєнний злочин передбачає невибіркове застосування озброєння, без доведеного умислу завдавати шкоди саме цивільним. Наприклад, якщо б дрони застосовувалися проти військових і цивільних без розрізнення.
Злочин проти людяності (як у випадку з Херсонщиною) означає, що умисел завдати шкоди цивільним особам був доведений. Це проявляється в цілеспрямованих атаках дронів по цивільних об'єктах і мирних людях. Російські військові свідомо завдають ударів по цивільних мешканцях, коли ті йдуть вулицею, їдуть на велосипеді, мопеді чи авто, бʼють по волонтерах і МНСниках, машинах швидкої допомоги, автобусах, вантажівках з продуктами, ціляться у храми, квартири та гуманітарні штаби.
За словами правозахисника, мета таких атак – створити терористичні умови для цивільного населення, змусити його залишити ці території. Звіт комісії зазначає, що понад тисячу людей вже виїхали з цих територій, побоюючись за своє життя.
«Це все ознаки фактично злочину проти людяності з елементами геноцидної практики, тобто вигнання населення з цих територій», – констатує Павліченко.
Один із доказів у звіті - послідовність скриншотів з опублікованого на російському телеграм-каналі відео показує, як безпілотник скидає вибухівку біля мирного чоловіка на вулиці міста Херсона.
Від документування до вироку: чому покарання можливе лише після перемоги?
Говорячи про використання інформація зі звіту, Олександр Павліченко перш за все каже про національні правоохоронні органи та національні судові провадження. Мова йде не лише про встановлення жертв, а й про осіб, причетних до вчинення злочинів (безпосередніх виконавців, командирів). Однак реалістичність судових процесів та вироків наразі низька, оскільки злочинці перебувають поза юрисдикцією України й тому почуваються безкарними, наголошує правозахисник.
«Але ця інформація, яка вже є закріпленою на цьому рівні, може бути використана (я не кажу, що вона буде використана), і новоствореним спеціальним трибуналом з питання агресії, який зараз починає свій етап реального формування через підписання установчих документів щодо його створення», – додає Павліченко.
Щодо Міжнародного кримінального суду (МКС), рішення про відкриття справи за такою категорією залежить від прокурора МКС та палати суддів, вважає правозахисник Наразі МКС розглядає дві справи щодо війни в Україні: депортація дітей та обстріл енергоструктури. Але з 6 ордерів на арешт, які були видані МКС, не виконаний жоден.
Олександр Павліченко підкреслює: зараз відсутній інструмент для виконання рішень МКС. Приклад справи MH17 показує, що навіть за наявності вироків, винних осіб не завжди вдається притягнути до відповідальності. За його словами, для реалізації покарання за воєнні злочини критично важливі належна, доведена фактологічна база та збережених доказів, що відповідають міжнародним стандартам. Однак наразі це ускладнюється відсутністю контролю над злочинцями, які відчувають безкарність, а також тим, що спеціальний трибунал щодо агресії Російської Федерації проти України ще не створений. Справжня відповідальність стане можливою лише після беззаперечної перемоги України, яка змусить Росію виконувати рішення українських та міжнародних судових інстанцій.
«Давайте говорити відверто: на сьогодні в тих переговорах, які відбувалися в Стамбулі, питання відповідальності Путіна і тих його п'ятьох підозрюваних у вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти людяності (нагадаю, там теж фігурувала ця кваліфікація), не підіймалися і не ставилися в залежність від досягнення умов перемир'я або ж встановлення якихось інших факторів перемир'я» – наголошує правозахисник.
Тож шлях від документування злочинів до реального покарання складний і тривалий. Наразі говорити про неминуче покарання було б перебільшенням, вважає виконавчий директор УГСПЛ.
Звіт ООН як сигнал до рішучих дій міжнародних партнерів
Звіт Комісії ООН – чіткий сигнал для міжнародних партнерів. Він демонструє, що Росія вдається до цілеспрямованого терору проти цивільного населення. Олександр Павліченко зазначає, що це має бути враховано міжнародними інстанціями. На сьогодні єдина ефективна реакція, на його думку, – посилення озброєння України, щоб ЗСУ мали більше засобів для знищення «дроноводів» і тих, хто скеровує ці атаки. Щоб належно протидіяти терористичним атакам, таким як масові обстріли та застосування дронів, необхідна чітка військова перевага, передусім у повітрі.
«Не можна боротися з терористами, маючи слабкіше озброєння слабкішу підготовку і менше ресурсів», – наголошує Олександр Павліченко.
Це нагальний заклик і сигнал для наших партнерів щодо важливості забезпечення цієї переваги для запобігання злочинам проти людяності.
Проте, за словами правозахисника, прямої кореляції між обстрілами та збільшенням постачання озброєння для України, зокрема ППО, немає. Хоча звіти Комісії фіксують стан проблем і злочинів, жоден із цих документів не став переломним моментом, який би змусив світ миттєво вжити рішучих дій.
Куди звертатися свідкам та жертвам злочинів
Якщо ви стали свідком або жертвою подібних злочинів, вкрай важливо зафіксувати ці факти. Олександр Павліченко радить надавати інформацію до правоохоронних органів і звертатися до правозахисних організацій, які можуть адвокатувати такі питання: підготувати інформацію в аналітичному вигляді та передати її до відповідних міжнародних інстанцій.
Важливо надавати конкретні докази російських злочинів: фотографії з місця подій, інформацію про конкретних потерпілих – поранених і загиблих, тип поранень та вид застосованого озброєння. Ця верифікована інформація критична для документування та створення фактологічної бази для майбутнього притягнення винних до відповідальності.
Серед правозахисних організацій, які займаються збором і документуванням фактів воєнних злочинів та злочинів проти людяності, є Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), що має приймальню, зокрема, в Херсоні, Харківська правозахисна група, Truth Hounds та інші організації. Вони часто надають потерпілим також і правову допомогу.
Українська Гельсінська спілка з прав людини з 2022 року постійно співпрацює з Комісаром з прав людини Ради Європи та Комісією ООН з розслідування щодо України. Перед кожним звітом ці структури звертаються до УГСПЛ по рекомендації та додаткову інформацію для верифікації. Олександр Павліченко обіцяє, що УГСПЛ буде реагувати на кожен сигнал і кожне повідомлення.
Лариса Жарких, 
Анастасія ДрусіноваМатеріал створено за участі Оксани Сидорович.