Про те, що квітневі заморозки позначаться на врожаї у деяких регіонах України, повідомляв на початку травня і заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Проте, він запевнив, в цілому по країні заморозки не вплинуть суттєво на врожай основних сільськогосподарських культур.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поспілкувалися з фермерами, які мають господарства на півдні України, та науковцями і дізнався, якої шкоди низькі температури завдали на полях і в садових господарствах та чи слід очікувати дефіциту або подорожчання продуктів?
Олександр Гордієнко має фермерське господарство в Бериславському районі Херсонської області. Район – прифронтовий, постійно потерпає від російських обстрілів. Фермер нагадує: працівники вже ризикують, коли просто виїжджають в поля.
«Ось на тому тижні підірвався трактор – наїхав на міну. Хоча те поле обробляли з минулого року. І все одно, от щось трапилось, щось відкопали. Трактор підірвався, але всі живі. Інша проблема – дрони залітають, люди гинуть. Тому сьогодні ситуація для роботи на Херсонщині дуже-дуже складна.
Сьогодні вже без РЕБу, без рушниці десятизарядної, якою можна збивати дрони, то нереально виїжджати, тому що це ризик, і ризик, як показала практика, 100% закінчується дуже погано», – зазначив він.
Херсонщина: «заморозки, посуха, мобілізація»
Цьогоріч і без того складну ситуацію погіршила погода, додає Гордієнко. На початку квітня, коли поля вже були засіяні, вдарили заморозки. Тож тепер фермер готується підраховувати збитки.«Дійсно, навесні були заморозки, наче невеликі, але це вплинуло на озимі культури. На сьогодні в нашому господарстві уражені озимі культури на 50% засіяних площ. До весняних заморозків у нас додається ще посуха. По всій Україні опади, а на Херсонщині, як завжди – дощі пройшли повз, практично опадів не було. Це також позначається на озимих культурах», – зазначив фермер.
Як голова асоціації фермерів Херсонщини Гордієнко спілкується з колегами і на окупованому Росією Лівобережжі області. Каже, що там ситуація ще гірша. Компенсувати втрати заважають низькі закупівельні ціни.
«Там теж були заморозки. Я спілкувався з людьми з лівого берега в телефонному режимі, ну наскільки вони змогли мені пояснити і це було можливо, в них там зовсім біда.
Якщо в нас погана математика, на звільнених територіях, то в них там в окупації математики зовсім немає. Зерно там за безцінь доводиться віддавати, засоби захисту рослин дорогі й неякісні, є також дефіцит техніки. А щодо погоди, то ситуація така сама – заморозки та посуха», – повідомив він.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
На думку Гордієнка, агровиробники з прифронтових районів мали б отримати додаткові преференції, зважаючи, і на небезпеку, і на брак кадрів.
«Ми в однакових умовах – Херсонщина з усіма областями. І в податковому сенсі у нас нічого не змінилося, і в мобілізаційному сенсі у нас так само – 50% квота людей. А ви ж розумієте, Херсонщина – 60% людей виїхали, їх немає, одиниці повернулися, і не кожен хоче їздити (працювати в полях)», – наголосив він.
Держава передбачила деякі преференції для фермерів у прифронтових районах. Зокрема, минулого року вони могли отримати до 2000 гривень за гектар оброблюваної землі, стверджують в Мінагрополітики України.
У деокупованих районах платили до 8000 гривень, але на допомогу могли претендувати підприємства, які обробляють до 120 гектарів. Таких на Херсонщині небагато, підсумовує Гордієнко.
Запоріжжя: загроза для пшениці та гороху
Володимир Козиряцький – фермер із Запорізької області. Його агропідприємство розташоване в селі Біленьке. Вирощує пшеницю, рапс, соняшник. Він каже, що на його полях посіви не постраждали, але у деяких колег в інших районах є проблеми.«У північних районах пшеницю передисковують (переорюють – ред.), рапс передисковують, тому що там були більш потужні заморозки. Коли з зими виходять посіви це одне – пшениця і рапс стійкі до невеликих заморозків. Коли вже вегетація йде, рапс цвіте, а пшениця вже готова до колосіння, то можуть бути дуже великі втрати», – пояснив він.
Збитків також можуть зазнати й ті, хто рано посіяв горох, пояснює фермер.
«Горох, коли він вже цвіте і замерзає, вже не зав'язується бобік. І виходить, що ніби солома є, а врожаю не буде. Це якщо заморозки –4 чи –5 градусів і якщо з двох годин ночі й до ранку», – розповів Козиряцький.
«Суттєва шкода для посівів ріпаку»
«Новини Приазовʼя» звернулися до науковців Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства, щоб розпитати про шкоду рослинам від низьких температур.Заморозки протягом квітня і початку травня були кількома хвилями, пояснює доктор сільськогосподарських наук Сергій Заєць. Деякі можуть вплинути на зерна пшениці – у колосках їх буде менше. Але, якщо далі буде сприятлива погода, самі зерна будуть крупнішими. Суттєвої шкоди зазнали посіви ріпаку, каже він.
«Більшою мірою пошкодження відбулося на озимому ріпаку. Тобто ріпак озимий на окремих ділянках, де був вітер сильний з морозом, там є розтріскування стебла. Також ми бачимо, що відбувається втрата зав'язі. Тут якраз буде зниження врожайності безпосереднього ріпаку озимого.
Що стосується інших культур – ярих, на них воно практично не позначилось, тому що ці культури якраз знаходилися в стадії тільки в сході або в стадії тільки проростання. Тому, наприклад, якщо ячмінь зʼявився у фазі одного листочка, заморозки могли цю частину листка заморозити, вона побіліла, але в процесі регенерації вона відновилася, практично це не позначиться на врожайності», – пояснив фахівець.
«До 100% втрати абрикосів»
Також заморозки позначаться на плодових деревах. Зокрема, підприємці, що вирощують абрикоси або персики, можуть втратити від 40 до 100% врожаю, залежно від сорту, пояснює кандидатка біологічних наук Ольга Грабовецька.Від низьких температур на деревах виникає грибкове захворювання – моніліоз або плодова гниль.
«Зараз від того, що температури були достатньо низькі, став також розвиватися моніліоз. Це стосується абрикоси та персика. У північніших районах півдня України ситуація ще складніша, там втрата врожаю від 60 до 100%.
У південних районах ще щось може бути, залежно від сорту. За нашими спостереженнями, іспанські, італійські сорти – більш витривалі і були менше пошкоджені, тому там більше зберігся врожай. Всі інші сорти, особливо селекції місцевої – української, маємо дуже сильне пошкодження та втрату врожаю до 100%», – зазначила вона.
«Нашкодила тепла погода в березні»
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук узагальнює наслідки в цілому в Україні і додає: нашкодили не тільки заморозки у квітні, але й тепла погода в березні.
«Найбільшої шкоди зазнали плодові дерева, ягоди. Тому що в цьому сезоні немає нічого аномального у заморозках, але ми мали досить теплі сонячні дні у березні, що призвело до того, що дерева почали раніше розпускатися.
Відповідно, коли у перших числах квітня вдарили морози, подекуди –5 чи –6 градусів, це завдало шкоди цвіту, і ми констатували те, що такі дерева як персики, абрикоси, алича зазнали великої шкоди. Подекуди, якщо оцінювати втрати по території України, вони становлять понад 80%», – зауважив він.
Марчук також підтвердив, що в рослинництві найбільших втрат зазнали посіви ріпаку, який через високі температури також почав раніше цвітіння.
«Втрати в Україні по ріпаку можуть сягати десь близько 10-15%. Також постраждали рання кукурудза та горох. Є пошкодження посівів пшениці, але це не такі великі масштаби», – додав він.
Частково надолужити шкоду від заморозків можна за рахунок добрив, каже заступник директора Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Анатолій Томницький. За його словами, добривами можна проводити підживлення тих культур, де це ще можливо зробити.
«Це допоможе зняти оці стресові умови, які склалися на рослинах. Це і застосування біостимуляторів, і рострегуляторів, і мікродобрив, щоб культура мала змогу наростити цю надземну масу і дати їй гарний врожай. Так що, не потрібно впадати у відчай, а треба щось робити для продовольчої безпеки нашої держави», – зауважив науковець.
- За даними Міністерства аграрної політики України, у 2024 році лише 20% садівничих господарств мали доступ до сучасних технологій захисту від заморозків, що робить галузь вразливою до кліматичних змін.
Ріст цін неминучий?
В Україні немає компенсацій для фермерів за втрату врожаю через погодні умови, зазначив Денис Марчук. А зараз, коли гроші насамперед йдуть на війну, й поготів. У майбутньому, вважає експерт, потрібно запровадити систему державного страхування для фермерів. А поки наслідки на собі відчуватимуть покупці.
«Є відсутність достатньої пропозиції всередині України по тих чи інших культурах. Їхня нестача вже буде здорожчувати те, що збереглося, на прилавках у магазині.
Ми повинні розуміти, імпорт, який буде заходити, він теж буде недешевий, враховуючи логістику та те, що закупівля ведеться в іноземній валюті. До того ж один з найбільших постачальників овочів та фруктів – Туреччина, також має втрати через заморозки», – перерахував цінову компоненту експерт.
У квітні в Україні спостерігалося різке зниження температури, заморозки, мокрий сніг й ожеледиця, а також сильний вітер у південних регіонах. Завірюхи та снігопади замели снігом гілки квітучих плодових дерев, тюльпани та нарциси.
Григорій Пирлик