Український південь, частина територій якого з 2022 року опинилася в російській окупації, також із перших днів вторгнення стикнувся з проблемою незаконної депортації дітей, розповідали правозахисники. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися:
- Чи продовжує Росія вивозити українських дітей з окупованих територій півдня?
- Наскільки складно зараз повертати їх до України?
- Чи пожвавиться цей процес у зв'язку з перемовинами?
- Чи можливо повернути українських дітей, яких передали під опіку до російських сімей?
Юристка благодійного фонду Save Ukraine, який займається поверненням депортованих дітей, Мирослава Харченко розповіла «Новинам Приазов’я», що всього завдяки роботі цієї організації повернулися 612 дітей, а з початку 2025 року – понад 50. Зокрема, 74 дитини, які були вивезені до РФ з окупованої части Запорізької області, 384 – з Херсонщини та 13 маріупольських дітей.
«Майже 70% дітей повертаються завдяки зусиллям Save Ukraine. І ми дуже цьому раді, що довіряють нашій організації, довіряють, по суті, найголовніше – своїх дітей, їхню безпеку, а подекуди і їхні життя. Загалом характер повернення дітей дуже кардинально змінився після 2023 року, коли Міжнародний кримінальний суд оголосив, по суті, підозру Путіну та Марії Львовій-Бєловій у депортації українських дітей. Вони з цього моменту зрозуміли, що це серйозні, суттєві зауваження, вчинення воєнного злочину, злочину проти людяності, що тягне за собою можливість доведення такого злочину, як геноцид. І вони почали приховувати свої злочини щодо депортації дітей, а зробити це можна, лише сховавши дитину, та чинити перешкоди у їхньому повернені», – зауважила вона.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють саме у насильницьких депортаціях та переміщеннях населення, зокрема дітей, із окупованих територій України. Львова-Бєлова заявляла, що її робота після видачі ордера МКС ніяк не змінилася.
Навіщо Путіну українські діти?
Повертати дітей, яких передали під опіку російських сімей, складно, каже юристка благодійного фонду Save Ukraine, але такі випадки є.«Так само важко забрати дитину з інтернатного закладу, тому що у цьому випадку опікуном вже стає директор закладу, це фізична особа, прийомна родина. Хоча в нас були випадки, коли ми забирали дітей з російських прийомних родин. Тут дуже сильно працює мотивація у тих прийомних родин, адже за розміщення української дитини для російських сімей передбачена пільга. І вона немаленька. Там додаткові субсидії йдуть, виплати, можна розраховувати на автомобілі. Це передбачено лише за українських дітей. Коли влаштовуються під опіку російські діти, таких пільг не надають. Тобто, родини зацікавлені робити все для того, щоб не віддати українську дитину назад», – розповіла вона.
Харченко переконана, що Росія зацікавлена утримувати якомога більше українських дітей і не передавати їх Україні.
«Часто запитують, для чого це Путіну, для чого ці викрадення дітей, для чого така масовість? Вони ж тепер можуть стати тягарем для Росії, бо їх потрібно годувати. Але Путін використовує наших дітей для того, щоб вони в майбутньому годували його. З того, що ми чуємо від дітей, які повертаються, хлопчиків – від самого дитинства, з 5-ГО класу готують до армії. Дівчатка повинні сидіти вдома і народжувати дітей, бажано хлопчиків, звісно, які потім підуть служити в російську армію і чинити заворушення і збройні конфлікти на інших територіях, які надалі Путін захоче захопити. Він розглядає наших українських дітей, на жаль, як інструмент досягнення своїх майбутніх імперіалістичних цілей. Ну і, звісно, це робиться для того, це всім очевидно, щоб знищити українську націю, українську національність, щоб стерти Україну як націю з лиця землі. Але ми не дамо», – сказала юристка.
у Росії заявляють, що начебто сприяють поверненню вивезених дітей до України. Про це неодноразово говорила уповноважена президента Росії з прав дитини Марія Львова-Бєлова. 14 березня у своєму телеграм-каналі вона написала, що завдяки начебто сприянню російської сторони 95 дітей із понад 70 сімей «воз'єдналися з близькими в Україні та інших країнах».
- Понад 40 дітей з Херсонської області незаконно передали під опіку російських сімей з 2022-го по 2024 рік, повідомив у кінці лютого уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, мало що було відомо про вихованців саме Херсонського обласного будинку дитини. У 2022 році під час окупації працівники закладу задля порятунку дітей переховували їх у підвалі церкви, поки їх не знайшли співробітники ФСБ. Попри те, що більшість цих дітей мали батьків або інших законних представників, окупанти вивезли їх до Криму, в будинок дитини «Ялинка». Після цього анкети деяких вихованців почали з’являтися у російському федеральному банку даних з усиновлення.
- Відомо, що наразі у кримській «Ялинці» перебувають 10 дітей з Херсонщини, повідомив український омбудсмен. Лубінець наголосив, що такі дії є грубим порушенням міжнародного права, а депортація українських дітей і їхня примусова передача в російські родини – це воєнний злочин, за який винні мають понести відповідальність.
- Російська окупаційна влада не приховує, що вивезла вихованців Херсонського обласного будинку дитини. Влітку 2023 року російський сенатор від окупованої частини регіону Костянтин Басюк відвідав дитячий заклад «Ялинка» у Криму і зазначив, що саме там тимчасово перебувають вивезені херсонці.
«РФ продовжує депортацію дітей»
Росія продовжує незаконно вивозити українських дітей і в майбутньому буде робити все можливе, щоб уникнути за це відповідальності, наголошує юристка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
«Депортація на сьогодні продовжується. Вона набула рис так званого кримського сценарію, коли просто російські так звані прийомні батьки прибувають на тимчасово окуповані території, обирають собі дітей із притулків, українських діток, і забирають їх на територію Росії. Останні випадки були зафіксовані у 2024 році. Тобто російська влада це ніколи не припиняла робити. Але що може бути? У РФ почнуть маніпулювати: скажуть, що у вас немає більше відомостей про дітей або що ці діти – вже російські громадяни, або ж вони – вже у російських родинах. Тобто вони спробують використати ось ці всі такі доволі технічні перешкоди, які обумовлені обставинами, в тому числі геополітичними, внутрішньополітичними обставинами всередині США задля того, щоб спробувати легітимізувати свої дії, нормалізувати їх, а також уникнути міжнародної відповідальності, в тому числі в Міжнародному кримінальному суді», – зауважила вона.
Днями Центр національного спротиву повідомляв, що уповноважена РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова прибула в тимчасово окупований Луганськ, аби скласти нові списки для примусового вивезення український дітей у РФ. Про візит дитячої омбудсменки РФ на окуповані території Запорізької області минулого тижня також повідомляла місцева окупаційна влада.
- Сполучені Штати Америки припинили фінансування роботи експертів Єльського університету, які збирали дані про незаконну депортацію українських дітей до Росії. За даними ЗМІ, пошукова група аналізувала інформацію з відкритих джерел, супутникових знімків, соціальних мереж та публікацій в російських ЗМІ.
- Потім докази передавали українській владі, включно з гуманітарною організацією Bring Kids Back UA, створеною за ініціативи президента України. Єльська лабораторія гуманітарних досліджень також ділилася доказами з Європолом і Міжнародним кримінальним судом.
- Пізніше у Держдепартаменті США підтвердили розірвання контракту з лабораторією, а також зазначили, що база даних про викрадених українських дітей збережена.
«Залякують і дітей, і дорослих»
Голова правління громадської спілки «Українська мережа за права дитини», програмна директорка фонду «СОС Дитячі Містечка України» Дар'я Касьянова також разом із колегами займається поверненням українських дітей. Вона розповіла «Новинам Приазов’я», що кожен випадок – це окремо спланована операція.
«Одна з останніх історій – це дівчинка, яку ми вивозили з Запорізької області, її мама померла ще влітку, а тато – військовий, перебував в Україні, він воює. Рідну тітку, яка намагалася її забрати, просто не пропустили в окупацію. З дівчинкою були її родичі, але ці родичі співпрацюють з російською владою і вони категорично не хотіли, щоб вона їхала, відповідно документи в неї забрали. Дуже складно це все було, тому що її там і зачиняли, і забороняли виходити з будинку, відстежували, куди вона йде, на який час вона йде. Ми її вивезли, коли наша людина приїхала за нею», – розповіла вона.
Ця дівчина, яку вдалося вивезти з окупованої частини Запорізької області, потребувала психологічної допомоги, каже правозахисниця.
«Вона розповідає жахливі речі, що там її знайомі дівчата були зґвалтовані, що діти відмовляються ходити в школу, діти відмовляються отримувати російські паспорти, про те, який примус у школі відбувається. Тому, на жаль, дуже складна ситуація. Насправді діти самі бояться вже їхати, там йде активна пропаганда та залякування і дітей, і дорослих. Щодо взагалі можливостей виїзду, то це можливо зараз тільки через територію Білорусі, а далі чи в Україну, чи в Польщу виїзд. Тому дуже складно», – додала Касьянова.
За словами правозахисниці, у деяких випадках простіше повернути дітей, яких вивезли до Росії, ніж тих, які перебувають на окупованих територіях.
«На сьогодні вивезти з окупованих територій, наприклад, з Мелітополя майже неможливо. Там дуже багато військових, там дуже багато блокпостів. На кожному блокпості дуже велика увага до будь-яких дітей, які їдуть, навіть зі своїми батьками. Тому це питання дуже складне і його включено зараз в процес перемовин – всі діти мають бути повернуті, мають бути відкриті всі наші окуповані території для того, щоб була змога виїхати. Це також дуже дорого, навіть якщо сім'я готова їхати – на одну людину треба мінімум 500 доларів, щоб виїхати з окупованої території. Якщо це сім'я з чотирьох осіб, то треба десь знайти 2000 доларів, щоб поїхати. У нас є випадки, коли їхали батьки разом з дітьми, дітей забрали, батьків забрала поліція розбиратися. Добре, що там була бабуся, яка приїхала, і забрала цих дітей», – поділилася Касьянова.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Масового всиновлення немає»
Журналістка російського видання «Важные истории» Катерина Бонч-Осмоловська досліджує історії українських дітей, які, не маючи батьків чи опікунів, були вивезені до Росії. За її даними, таких дітей приблизно 2,5 тисячі.
«Це приблизна оцінка кількості дітей, які могли потрапити до російської сирітської системи. Тобто їх внесли до офіційного російського банку даних дітей-сиріт. Там вони перебувають або перебували певний час. Частина з них потрапила до родин. Це точно 500 осіб, а скоріше більше. Як і раніше, частина з них залишається в дитячих будинках. Про усиновлення ми знаємо небагато. Поки що з відкритих даних можна сказати, що скоріше воно не масове, а поодинокі випадки. Тому що всього в Росії всиновлюють приблизно 2-2,5 тисячі дітей на рік, у тому числі й сиріт. І ми не бачимо якогось суттєвого сплеску у цих показниках. Якби йшлося про якесь масове усиновлення дітей, яких вивезли з України, то, швидше за все, ми побачили б зміни у цифрах. А поки їх немає», – зазначила вона.
У тих випадках, коли українських дітей всиновлюють російські родини, їм можуть змінювати всі особисті дані, каже журналістка. Зокрема, вона нагадала про російського депутата, голову «Справедливої Росії» Сергія Миронова, який забрав дівчинку з Херсонського дитячого будинку.
У межах кримінального провадження за статтею «порушення законів та звичаїв війни» у червні 2024 року українські правоохоронці повідомили про підозру трьом особам, а саме – депутату Держдуми Росії, начальнику незаконно створеного окупаційною владою «департаменту охорони здоров'я Херсонської області» та виконувачці обов’язків головного лікаря «Херсонського обласного будинку дитини», повідомляли в Офісі генпрокурора України.
З дітьми-сиротами, які залишаються у відповідних закладах у Росії, проводять активну «виховну» роботу, додала журналістка.
«Якщо ми говоримо про дітей-сиріт, які залишаються у дитячих будинках, то здебільшого вони потрапляють до такої ніби традиційної російської виховної системи, де багато різних патріотичних заходів. Загалом, мені здається, дитячий будинок у будь-якій країні – така собі установа з не дуже приємними умовами. Тут це посилюється тим, що багато патріотичного агресивного виховання. Наскільки я знаю, їм буває важко зв'язатися з родичами, які могли залишитися на окупованих територіях, переважно це бабусі та дідусі, не батьки», – сказала Бонч-Осмоловська.
Депортація українських дітей до Росії – це воєнний злочин. Всього, за даними національного порталу «Діти війни», депортованими вважають майже 20 тисяч маленьких українців. Повернути українській стороні вдалося 1240 дітей.
Олена Бадюк