Днями американський Мін'юст повідомив європейським посадовцям, що США виходять з Міжнародного центру переслідування за злочин агресії проти України. Цю групу у 2023 році створило Агентство Європейського Союзу з питань співпраці у сфері кримінального правосуддя – Євроюст. Міжнародний центр має розслідувати справи проти російських високопосадовців і готувати для майбутніх судових розглядів. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнавався:
- Як дії Вашингтону позначаться на розслідуванні воєнних злочинів Росії проти українців?
- Чи можна вважати, що розслідування воєнних злочинів Росії більше не є пріоритетом для Білого дому?
- Як це вплине на створення трибуналу проти керівництва РФ?
- Та що про останні новини з Вашингтону думають ті, хто зазнав катувань у російському полоні?
«Якщо коротко, в Оленівці відбувалася маса різних злочинів. І хоч у мене є підписка про нерозголошення, у загальних рисах я спробую описати. Я давав свідчення не тільки для української прокуратури, але і для Міжнародного суду, і для німецької служби з розслідування воєнних злочинів. Тобто кілька інстанцій було. Процес іде, так, повільно, тому що бюрократія, проте, він рухається. Особисто я виступаю свідком щодо тих злочинів, які вчинялися на момент мого перебування в концтаборі Оленівка. Я називаю це так, тому що дійсно це справжнісінький концтабір. Моторошне місце. Я дуже сподіваюся, що справа дійде до кінця, а люди, які причетні до цього, понесуть відповідне покарання», – зазначив він.
«Понад 160 тисяч воєнних злочинів»
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Офіс Генерального прокурора зафіксував понад 160 тисяч воєнних злочинів, скоєних Росією. Збирати докази для судів – як українських, так і міжнародних – допомагають громадські й правозахисні організації.Журналіст із Каховки Олег Батурін пережив російський полон, а згодом долучився до організації The Reckoning Project. Ця ініціатива збирає інформацію про воєнні злочини та супроводжує позови в інтересах постраждалих в іноземних судах.
«Це все важливо фіксувати і фіксувати правильно. Тому що, на жаль, і свідки, і потерпілі йдуть. У мене кілька свідків померли з того часу, як триває велика війна й окупація Херсонщини. Кількість потерпілих, кількість цих свідків постійно збільшується, тому що викрадення людей, катування, вони продовжуються. Зараз на Херсонщині ми спостерігаємо нову хвилю терору проти мирного місцевого населення», – каже Батурін.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Материнський злочин»
Крім пошуку та засудження конкретних виконавців, українська влада домагається створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Це потрібно для того, щоб притягнути до відповідальності керівників російської влади саме за напад на Україну.У липні 2023 року Євроюст створив Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії проти України. Його метою є збирати докази і спрощувати процес формування майбутньої судової справи. У роботі центру від його заснування брав участь представник Міністерства юстиції США. І ось у березні 2025 року адміністрація нового президента США Дональда Трампа поінформувала Євроюст, що більше не долучатиметься до роботи Міжнародного центру. Значення такого кроку пояснює адвокат Юрій Білоус, який представляє в судах потерпілих від воєнних злочинів.
«Безумовно те, що США вийшло з роботи цієї комісії, стосується всіх нас. Тим паче це стосується окупованих частин Херсонської, Донецької, Луганської, Запорізької областей. Безумовно, це стосується всього того, що відбувалося з початку війни на території України, і Херсонської області зокрема. Тому що не було б рішення про початок війни, планування підготовки старту війни, продовження війни – не було б окупації, не було б злочинів. І тому це такий материнський злочин, злочин агресії. І з цього процесу США виходить. Ну ви бачите, що це послідовна позиція. І в Генеральній асамблеї ООН – політична ситуація по резолюції, і санкції на Міжнародний кримінальний суд Гааги. Здається, вони (США) вийшли ще з Комітету ООН з прав людини. Такі дії від такого сильного гравця у світі, як Сполучені Штати, таке відношення до міжнародного права, до прав людини, як причини, як наслідку існування міжнародного права, існування норм, не можуть викликати великого оптимізму для нас в Україні», – підкреслив він.
«Поганий політичний сигнал»
Журналіст Олег Батурін, який пережив полон, рішення Вашингтона відійти від розслідування злочину агресії сприйняв вкрай негативно.
«Мене це дуже обурює. Тому що, здавалося б в наш час, складно собі уявити, щоб така відома демократично розвинута країна і так відверто б ставала на бік терористів, на бік вбивць, викрадачів дітей і подібних злочинів. З іншого боку, мене ця позиція США і не дуже здивувала. Тому що протягом січня, лютого, березня цього року американці вже продемонстрували, що вони відмовляються від виконання взятих на себе зобов'язань, в односторонньому порядку, заднім числом скасовують різноманітні міжнародні угоди, власні угоди», – зауважив журналіст.
Речниця Білого Дому Керолайн Лівітт сказала на брифінгу 17 березня, що не чула про вихід США з Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України. Інших коментарів від американських посадовців не надходило.
Адвокат Білоус каже, що з виходом Сполучених Штатів робота Міжнародного центру не зупиниться. Але це поганий політичний сигнал.
«Створена влітку 2023 року комісія не тільки за участі США, на базі Євроюсту, фінансується Єврокомісією, не США, хоча внесок наприкінці 2023 року був. Працюють там Литва, Латвія, Естонія, Польща, Румунія. 14 країн протягом 2024 року надавали різні види допомоги. Зібрано вже близько 2000 файлів різних доказів, які збираються для підготовки обвинувачення, для підготовки доказової бази щодо злочину агресії. Тому вихід США, я це бачу скоріше негативним політичним сигналом, тому що США провідна країна світу. Вихід США з комісії, яка готує базу для майбутнього трибуналу за злочин агресії, за початок війни, це поганий сигнал для тих, хто розраховує на те, що президента Путіна і його найближче оточення буде покарано за злочин агресії», – вважає він.
«Ризик безкарності зростає»
Кандидат юридичних наук, заступник генпрокурора України у 2019-2022 роках, засновник «департаменту війни» Офісу генерального прокурора Гюндуз Мамедов також зауважив, що вихід США з Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії – це не просто політичний крок, а сигнал про зміну підходів до міжнародного правосуддя. Для України це означає кілька важливих викликів.
«По-перше, це ще більше ускладнює перспективи створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Хоч я і не є прибічником цієї моделі, саме вона розглядалася як один із ключових механізмів притягнення російського керівництва до відповідальності. Без активної підтримки Вашингтона міжнародна консолідація навколо цього питання буде слабшою, а отже, ризик безкарності зростає. По-друге, вихід США може посилити тенденцію до політизації правосуддя на міжнародному рівні. Це створює ризики вибіркового підходу до відповідальності за міжнародні злочини, що підриває саму ідею глобальної справедливості. Якщо найбільші гравці починають дистанціюватися від механізмів притягнення до відповідальності, це може підірвати довіру до міжнародної кримінальної юстиції як такої», – сказав він у коментарі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Він зазначив, що ситуація яка відбувається зараз, ще раз підкреслює необхідність для України самостійно будувати ефективну систему правосуддя щодо міжнародних злочинів, зміцнювати власні інституції, розвивати спроможності правоохоронних органів і судів у розслідуванні та переслідуванні воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
«Україна повинна реагувати стратегічно: активізувати дипломатичну роботу для збереження міжнародної коаліції підтримки правосуддя, водночас нарощуючи власну спроможність ефективно розслідувати та притягати до відповідальності винних. І найкраще це, на мою думку, це можна втілити, збудувавши гібридний механізм правосуддя, що поєднає національний й міжнародний елементи», – додав Мамедов.
«Зупинити процес США не зможуть»
Незалежна експертка з міжнародного кримінального права Анна Микитенко вважає, що відмова США брати участь у розслідуванні злочину агресії проти України продиктована не юридичними чинниками. Це жест на адресу Москви у спробі домовитися про довготривалий мир в Україні. І Вашингтон іще може змінити курс на протилежний, каже вона.
«Я думаю, що це на даному етапі достатньо видимий сигнал для Росії, що США рухаються в бік примирення і для цього дійсно готові поступитися деякими принципами, в тому числі принципами притягнення до відповідальності. Я не готова зараз сказати, що це ніколи не зміниться або що, наприклад, переговори закінчиться невдало і США не змінять політику на 180 градусів. Тут дуже складно щось передбачити і дуже складно сказати зараз, які будуть наслідки, тому що все змінюється буквально кожен день, а то і декілька разів на день», – зазначила вона в коментарі для «Новин Приазовʼя».
Микитенко додає, що в будь-якому випадку робота з притягнення до відповідальності і російського керівництва, і решти виконавців за воєнні злочини не зупиниться. Зупинити цей процес США не зможуть, впевнена експертка.
«Сполучені Штати самі по собі не можуть вирішувати. Безвідносно того, яким будуть їхні подальші кроки, у нас в Міжнародному кримінальному суді, наприклад, є ордер на арешт не тільки Путіна. Він нікуди не подівся. Він нікуди не дінеться. США на це ніяк не впливають. Є ряд країн, які мають свої власні розслідування. Це так само поки щось жодним чином не змінюється. Тобто політично, так, це дає сигнал, в першу чергу Путіну, що стосунки між Росією і США будуть, напевно, і надалі теплішими. Але це не означає, що не буде відповідальності за воєнні та інші злочини, тому що там, де США відступають з цього поля гри, це означає, що є більший простір для європейських країн, для інших країн, які були менше активними, нарощувати свої власні зусилля і робити ці кроки», – підкреслила Микитенко.
- 17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
- «Марія Львова-Бєлова, як стверджується, несе відповідальність за воєнний злочин у вигляді незаконної депортації населення (дітей) і незаконного переселення населення (дітей) з окупованих територій України до Росії», – повідомила пресслужба МКС.
- У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
«Ми продовжуємо реєструвати злочини, продовжуємо судові процеси. Судові процеси тривають, триває слідство та документування воєнних злочинів. Ми тут мусимо цим займатися, і ми цим займаємося. Це, безумовно, не зупинить точно в повному обсязі роботу української держави, українських слідчих, прокурорів, правозахисників, адвокатів з приводу документування і доведення воєнних злочинів РФ в Україні», – наголосив адвокат Білоус.
У відкритті Міжнародного центру переслідування за злочин агресії проти України в липні 2023 року брав участь і тодішній генеральний прокурор України Андрій Костін.
«Новин Приазовʼя» намагалася отримати коментар від Офісу генпрокурора щодо виходу США з Міжнародної інституції, але на момент виходу матеріалу відповіді не отримали.
Григорій Пирлик
