Фейки російської пропаганди на окупованих територіях вражають абсурдністю, цинічністю та спрямованістю на розпалювання ненависті до українців. Яскравий приклад – звинувачення, що «українські бойовики» вчать дітей керувати дронами та вбивати мирних жителів. Про це у березні 2025 року в ефірі окупаційного радіо розповідав «розвідник ЗС РФ Воробєй», або «розвідник з угруповання військ «Днєпр» із позивним Воробєй». На прикладі цього фейку «Вгору» показує, хто насправді мілітаризує дітей.Автор фейку
Хто такий цей «Воробєй»? Чи це реальна людина, чи вигаданий персонаж, якого озвучує якийсь актор або медійник, визначити неможливо. Він частий гість окупаційного радіо, де можна почути лише його голос. Варто не плутати його з «тезкою» – бойовиком із ДНР, з позивним «Воробєй», бо цей «герой Росії» загинув ще у 2023-му.
Вся риторика цього російського військового або людини, яка ховається за його образом, просякнута звичними наративами, які використовуються російською пропагандою. Він вихваляє силу російської армії та оббріхує українських військових, звинувачуючи їх у тому, що насправді притаманно армії окупантів. Наприклад, «в українські армії служать бомжі», українські солдати «влаштовують бешкет, мародерство та зґвалтування» та «намагаються зайняти позиції серед житлових кварталів, щоб поставити під удар цивільне населення». А от у російській армії, розповідає «Воробєй», повний порядок, перемога за перемогою, вони «неодмінно звільнять Херсон» від «терористичного київського режиму», бо це «російське місто» і «багато мешканців правобережжя підтримують Росію».
Серед цих фейкових заяв є і звинувачення: українські військові начебто не просто навчають дітей керувати дронами, а й вчать вбивати мирних людей та знищувати цивільні автівки.
Скриншот окупаційного телеграм-каналу
Суть фейку
Діалог між ведучим і гостем точився навколо відео. Його начебто «Воробєй» бачив у мережі, на якомусь українському сайті – «як два відморожених бойовики вчать дитину керувати дроном, і та вбиває людину». І ця дитина – маленька дівчинка, що наводить FPV-дрон на цивільне авто.
«Командування 34 батальйону оперативного призначення Нацгвардії України в тренувальному комплексі, розташованому в окупованому бойовиками населеному пункті Новопетрівка, санкціонувало проведення операторами БПЛА практичних занять зі знищення цивільних автомобілів», – стверджує «Воробєй».
Далі – трохи емоцій: «я ошелешений», «не розумію, навіщо виховувати таке покоління», «це ненормально». На противагу ставить «правильний», російський підхід до мілітаризації дітей:
«У нас теж є юнармія якась, всілякі там початкові військові вишколи, але... це просто підготовка, умовно кажучи. Є норми ГТО, це ж робиться, щоб перемагати на якихось чемпіонатах світу, вони проводяться для підтримки власного здоров'я, щоб бути завжди готовим до чогось. Стільки катаклізмів відбувається у світі, що завжди треба бути готовим».
І наостанок – «поради» українським батькам «зустрітися все-таки зі своїм здоровим розумом, з головою зустрітися», бо це ламає психіку дитини, вона «втратить зв'язок із реальністю, і жертвами цієї втрати стануть ті батьки, які такі штуки заохочували». Не забув згадати й «злочинність дій, властиву українським бойовикам».
Відсутність доказів
По-перше, цей фейк не підкріплюються жодними доказами – немає ані відео, ані фото. Зрештою, вибір каналу поширення брехні міг бути обраний невипадково: у радіоефірі показати візуальну інформацію неможливо. Тож що і де бачив «Воробєй» – невідомо. І чи бачив взагалі
По друге, непевність, відсутність точних даних обмежує можливості пошуку. Зі слів російського військового, мова начебто йде про 34-й окремий батальйон Нацгвардії України, але він дислокується в Одесі. На Херсонщині – 34-й Херсонський полк Нацгвардії України. Те, що військовий плутається, може бути додатковим свідченням, що це вигаданий персонаж, створений для просування потрібних Росії наративів. Закономірно, що і відео, яке описують пропагандисти, знайти в мережі не вдалося.
По-третє, «Воробєй», згадуючи Новопетрівку, у якій начебто і відбувалися події, жодним словом не обмовився про злочини російської армії в селищі: про крадіжки майна жителів, влаштування пожеж, вбивства. За пів року окупації (Новопетрівку звільнили 4 жовтня 2022 року) пошкоджено 100% державної та комунальної інфраструктури та приблизно 15% будинків. Це теж притаманно пропагандистам – «забувати» невигідні факти та акцентувати лише на вигідних для них аспектах.
Навчання керування дронами як частина мілітаризації дітей на Херсонщині
Перші згадки про навчання дітей окупованої росіянами Херсонщини керувати дронами просочилися в інформаційний простір у 2024 році. У березні повідомили про відкриття в одній і шкіл Скадовська нової дисципліни «Дрон-рейсинг». До речі, FPV-дрони для занять надав російський Президентський фонд культурних ініціатив.
Скриншот окупаційного телеграм-каналу
Влітку пройшла інформація про майстер-класи з керування дронами в дитячих таборах на окупованій Херсонщині та про змагання дронів у російських таборах, куди завозили українських дітей з окупованих територій.
З початком нового навчального року активізували проведення майстер-класів. Більшість проводив окупаційний Спортивний центр розвитку кіберспорту та спортивного програмування. Далі перелік заходів, про які писали окупаційні медіа і телеграм-канали.
Жовтень 2024. Майстер-клас для школярів з управління квадрокоптерами та керування дронами 75-го класу (це один із видів спортивних дронів) провели у Скадовському «муніципальному окрузі» . Подали як спортивний захід.
Майстер-клас із керування дронами в окупованому Скадовську. Скриншот окупаційного телеграм-каналу
Долучилося до них і російське товариство «Знаніє» – знайшовся там «учасник СВО», який не лише вкладає «правильні думки» про війну в дитячі голови, а навчає керувати FPV-дроном.
Повідомлення окупаційного телеграм-каналу про лекції товариства «Знаніє». Жовтень 2024 року.
У цей час Центр національного спротиву фіксує, що курс управління дронами став обов’язковим для учнів шкіл окупованої Херсонщини, а також на уроках праці запроваджений модуль із технологій БпЛА.
Листопад 2024. Майстер-клас з управління дронами пройшов для школярів у селищі Благодатне. Тренери озвучили, що один раз на тиждень виїжджають до сільських шкіл для проведення майстер-класів.
Грудень 2024. Відкриті уроки з військово-патріотичного виховання відбулися в школах Каланчацького та Скадовського «муніципальних округів», не обійшлося без освоювання навичок управління FPV-дронами. Пропагандисти акцентують на необхідності розвивати у молоді навички, необхідні у сучасному світі, та виховувати патріотизм через практичне навчання.
Майстер-клас із керування дронами у “Каланчацькому окрузі”. Грудень 2024 року. Скриншот окупаційного телеграм-каналу
Січень 2025. Майстер-класи з управління FPV-дронами проводили для школярів сіл Благодатне та Широке. У Благодатному фоном навчання став переддень «81-ї річниці зняття блокади Ленінграда». У Широкому ще провели інтелектуальний квіз«Сталінград.1943». Звісно, це про «виховання патріотизму» та формування проросійських поглядів.
Майстер-класи з управління дронами у Благодатному та Широкому. Січень 2025 року. Скриншот окупаційного телеграм-каналу
Лютий 2025. Майстер-класи з управління FPV-дронами проводили для учнів школи села Красне. Заходи були начебто спортивними, але не обійшлося без розповідей «про славних героїв минулих днів» або прив’язування до подій «Великої вітчизняної». Акцент – на «актуальність володіння навичками управління системами БпЛА», його необхідність «у нашому регіоні». Організатори поділилися планами «охопити всі навчальні заклади області для навчання молоді управлінню спортивними дронами».
Майстер-клас з управління дронами у Красному. Лютий 2025 року. Фото з окупаційних джерел
Декларований начебто спортивний характер майстер-класів не має вводити в оману. За цим прикривається цинічна спроба мілітаризувати українських дітей, нав'язати їм проросійську ідеологію та підготувати молоде покоління до війни, а навички управління дронами є критично важливими для військового вишколу. Окупанти прагнуть використати дітей як інструмент у своїх агресивних планах, вкласти в їхні голови думки, що війна – невіддільна частина російського буття.
Лариса Жарких, Вгору