Тим часом на фронті, в тому числі на півдні, тривають бої. Російські військові намагаються штурмувати українські позиції на Оріхівському і Гуляйпільському напрямках, повідомляє Генштаб ЗСУ, а російські телеграм-канали пишуть нібито про підготовку війська РФ до нового штурму Херсону.
- Що відбувається зараз на південних ділянках фронту?
- Як сприймають військові інформацію про можливе припинення вогню?
- Хто може гарантувати стійкий режим тиші у разі, якщо сторони про нього домовляться?
Діри в даху, потрощені стіни, в кімнатах – купа мотлоху та будівельного сміття замість меблів – такі наслідки російської атаки на Херсон вечері 24 лютого. Під вогонь потрапив приватний сектор. Шестеро людей отримали поранення, серед них – 15-річна дівчина, повідомляв голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Херсон – єдиний обласний центр, який російська армія змогла окупувати після початку повномасштабного вторгнення в Україну, але змушена була залишити 11 листопада 2022 року. Відтоді час від часу в медійному просторі лунають новини про можливий повторний штурм Херсону.
Вчергове таку інформацію поширив телеграм-канал «Просvет», який підтримує окупантів. У публікації йшлося, що російська 18-та загальновійськова армія нарощує сили та готує підрозділи для форсування річки Дніпро.
Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук спростовує інформацію про те, що Росія готує наступальні формування для штурму Херсону.
«На сьогодні немає ознак, як і вчора, того, що ворог формує якісь наступальні ударні угруповання для намагання штурмувати або наступати в напрямку Херсону та громад, які знаходяться на правому березі Дніпра. Ця інформація про готовність росіян наступати на Херсон надійшла, перш за все, з російських пабліків. Це ті самі пабліки, які й у 2023 році, і у 2024 році вже по кілька разів не просто масштабували певні події на цьому напрямку, але й вкотре оголошували чергові наступи на правий берег Дніпра», – зауважив він.
«Штурми є, але ситуація стабільна»
У зведенні за 25 лютого оперативне командування «Південь» згадало про те, що російські військові двічі намагалися штурмувати українські позиції біля села Садове на Херсонщині. Воно розташоване на березі річки Інгулець за 18 кілометрів по прямій від обласного центру.Також російські підрозділи час від часу намагаються потіснити українських військових у Запорізькій області. За інформацією Генштабу, 24 лютого окупанти тричі атакували українські позиції на Оріхівському напрямку і ще один раз – на Гуляйпільському. Утім, військовий оглядач Богдан Мирошников характеризує ситуацію як відносно стабільну.
«Вони періодично намагаються штурмувати позиції на Оріхівському, Гуляйпільському, Василівському напрямках, але це такі атаки не масовані. Це не йде в жодне порівняння з тим, що зараз відбувається на Новопавлівському напрямку, наприклад. Тобто у зоні бойових дій від колишнього Великоновосілківського напрямку до колишнього Курахівського напрямку.
Ситуація є більш-менш сталою. Ми (Сили оборони України – ред.) за можливості також проводимо контратакувальні дії, особливо на Василівському напрямку. Тому можна сказати, що ситуація не дуже змінилася за останній час», – каже він.
Мирна угода і вимоги Кремля
Зараз українські експерти та журналісти обговорюють переважно не ситуацію на фронті, а новини довкола майбутніх перемовин та можливого припинення вогню. Як зазначив президент Франції Емманюель Макрон після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, «перемирʼя можна досягти протягом найближчих тижнів». Разом з цим заяви російських чиновників спрямовані на те, що припинення бойових дій в Україні можливе лише на умовах Кремля.
Американський Інститут вивчення війни підсумовує, що Росія продовжує вимагати капітуляції України та не йтиме на компроміси на мирних переговорах. З таким тлумаченням погоджується й український політолог Володимир Фесенко. І в цьому, каже політолог, російська влада не сходиться в позиціях з командою президента США Дональда Трампа.
«Позиція США, позиція Трампа і його команди – спочатку припинення вогню, потім мирні переговори. Позиція Росії прямо протилежна. Я вже не один рік кажу, що Росія не хоче припинення вогню. Росія хоче, щоб війна в Україні завершилась мирною угодою, але на російських умовах. І Росія не збирається йти на припинення вогню. Коли Трамп розмовляв із Путіним, Путін заявив Трампу, що Росія не згодна на припинення вогню. Росія хоче, щоб відразу були переговори про мирний договір. Але мирний договір вони бачать на своїх умовах», – наголошує політолог.
«Припинення вогню – підготовка до нового нападу»
Припинення вогню не буде вигідним Україні, впевнений військовий оглядач Богдан Мирошников, адже Росія неодмінно використає перерву для підготовки нового нападу.
«Ми розуміємо, чому і звідки взялася така жага до мирних перемовин з боку Росії. Бо їм потрібен час, їм потрібно виграти час, щоб перегрупуватися, щоб мати можливість підтягнути резерви, підтягнути техніку, яка зараз знаходиться у стані або виготовлення, або відновлення, або ремонту. Доукомплектувати побиті підрозділи, які мають низький відсоток боєздатності тощо. Їм потрібен цей час, щоб потім вже з урахуванням всіх помилок атакувати одночасно і Покровськ, і Костянтинівку, і Гуляйпільський, і Оріхівський напрямки, на всіх фронтах одночасно. Але я не вірю у припинення вогню. Я думаю, що цього не станеться. Якщо це станеться, це буде настільки погано, що про це аж говорити навіть не хочеться», – зазначив оглядач.
«Не повторювати Мінськ»
Політолог Фесенко згадує, як Україна і Росія вже домовлялися про припинення вогню і відвід військ в рамках «мінського процесу». Але стійкий мир не настав.
«Мінські угоди призвели до завершення гарячої фази війни. Війна перейшла в позиційний формат, лінія фронту не змінювалася після 2015 року. Були обстріли через лінію зіткнення, гинули люди кожен місяць, але набагато менше, ніж під час повномасштабних дій. Тоді теж не було таких повномасштабних військових дій, як зараз. Якийсь ефект був від цих домовленостей, зокрема, від розведення важкої зброї. Але повного припинення вогню, на жаль, не було. Це, до речі, урок і для наступних мирних переговорів. Тому що замало домовитись, наприклад, про те, щоб хтось контролював, моніторив припинення вогню. Цього замало. Потрібно забезпечити припинення вогню», – вважає він.
Про досвід Мінських угод напередодні розповів і президент України Володимир Зеленський. За його словами, «потрібен тривалий мир з гарантіями безпеки, а не просто тиша на фронті».
Миротворці і ризик нової війни
Припинення вогню, вважає військовий оглядач Мирошников, не дозволить Україні провести демобілізацію. Адже треба буде тримати війська на лінії розмежування в очікуванні нових провокацій з боку Росії. Також потрібен буде іноземний миротворчий контингент. За оцінками оглядача, це від 150 тисяч до 180 тисяч іноземних військових лише на півдні України. Володимир Зеленський озвучував інші цифри – 200 тисяч миротворців загалом в Україні.
Статус і склад миротворців також буде окремим пунктом під час перемовин, каже політолог Фесенко.
«Буде питання про те, який мандат у цих миротворців, які повноваження, який склад, тому що будуть свої зауваження і обмеження з обох боків, і з нашого, і з російського боку. Я дуже сумніваюсь, що Росія погодиться на миротворців з країн НАТО. Це майже напевно можна сказати, що такого не буде. І ми не будемо погоджуватися на те, щоб союзники Росії, наприклад, Білорусь, я вже не кажу про Північну Корею чи Іран, виступали в ролі миротворців. Це предмет узгодження: їхні функції, чисельність, де і як вони будуть розташовуватися, фінансове забезпечення, через яку міжнародну організацію це буде зроблено тощо. Тут питань достатньо багато. Але їхнє розміщення в нейтральній зоні може зменшити ризик прямих бойових дій або обстрілів під час припинення вогню. Хоча знов-таки не буде, на жаль, абсолютних гарантій і ризики нової війни можуть зберігатися», – зазначив Фесенко.
- Велика Британія, Німеччина, Франція й інші країни Європи готові відправити війська в Україну для забезпечення можливого перемир’я, заявив міністр фінансів Франції Ерік Ломбард в інтерв’ю Вloomberg. При цьому він висловив сподівання, що США нададуть підтримку європейським військам.
- Дональд Трамп 24 лютого заявив, що російський лідер Володимир Путін готовий погодитися на європейських миротворців в Україні. «Я спеціально поставив йому це запитання. У нього з цим немає проблем», – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналіста про позицію Путіна з цього приводу.
- Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 26 лютого заявив, що РФ не розглядає можливість погодження на розміщення європейських миротворців в Україні. Росія неодноразово заявляла, що виступає проти розміщення військ НАТО в Україні. Лавров 18 лютого заявляв, що ідея розгортання в Україні військ із країн НАТО, зокрема і «під чужим прапором», є неприйнятною для Росії. Раніше в МЗС Росії заявили, що такий крок розглядатимуть як ескалацію.
«Окупанти не хочуть миру»
Як би не було тяжко, «Росію треба дотискати на фронті», вважає військовий оглядач Богдан Мирошников. Адже в окупантів поступово назрівають проблеми з економікою. Військові, за його словами, до теми припинення вогню теж ставляться скептично.«З гумором ставляться, бо вони щодня бачать, як «армія РФ налаштована на мир». Тому всі ці дипломатичні розмови та довкола дипломатичні розмови, випади, реверанси, перемовини – все це не має значення, бо окупанти не хочуть миру, і не захочуть ніколи, поки вони самі не будуть здатні ні на що. Ось, коли це станеться, то, звісно, що вони захочуть миру і дуже різко, але у нас буде трохи інша вже позиція. Я вважаю, що тоді можна буде більшу частину території повернути. Не всю, напевно, але більшу частину точно», – зазначив він.
- Адміністрація президента США повідомила європейським чиновникам, що планує домовитися про припинення вогню в Україні до Великодня (2025 року і католицький, і православний Великдень випадає на 20 квітня). Про це пише видання Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.
- Деякі західні чиновники вважають такі темпи надто амбітними та нереалістичними, навіть із огляду на те, що представники США та Росії розпочнуть, ймовірно, у вівторок консультації в Саудівській Аравії для підготовки переговорів американського та російського лідерів Дональда Трампа й Володимира Путіна. Одне з обізнаних джерел агентства вважає, що ймовірнішим терміном перемир’я в російсько-українській війні є кінець року.
