Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського держуніверситету Іван Мойсієнко, який разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам'янська Січ».
«Після підриву ГЕС були негативні сценарії розвитку подій. Прогнозували, що коли водосховище висохне, розпочнуться пилові бурі. Враховуючи скиди підприємств Кривого Рогу, очікували, що в повітрі будуть важкі метали. Інший прогноз був про засолення ґрунтів. Третій – про масове поширення інвазійних видів рослин», - зазначив вчений.
Але він підкреслив, що жоден з цих негативних сценаріїв не реалізувався. Тобто, не було пилових бур, не було засолення і немає домінування інвазійних видів. Домінують аборигени – місцеві рослини.Він також підкреслив, що ця трагедія трапилася тоді, коли дозріло насіння на деревах верби, яка вузькою канвою оперізує практично все водосховище. І вона стала засівати це водосховище.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 6 червня 2023 року російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення частини Херсонської та Миколаївської областей і водночас критичне обміління Каховського водосховища.
Кабінет міністрів та ООН оцінюють розмір збитків від підриву Каховської ГЕС у понад 11 млрд доларів, найбільших прямих збитків завдано енергетичному та житловому секторам.
Унаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС на Херсонщині було підтоплено 3 821 житловий будинок, проте у населених пунктах, розташованих уздовж Дніпра, безпекова ситуація не дозволяє повністю оцінити збитки.
Фото: Олександр Ходосовцев/Facebook