Чому для російських військових застосовувати КАБи виявилося вигідніше, ніж ракети? Чому українські військові не можуть збивати ці бомби? Та чи мають ЗСУ аналоги такого озброєння – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- 8 січня російські війська скинули дві авіабомби на Запоріжжя – загинули 13 людей і 127 постраждали. Це була наймасштабніша за кількістю жертв атака на південне місто від початку повномасштабного вторгнення.
- Наступного дня окупанти атакували трьома КАБами Херсон – постраждали 10 людей.
- Тим часом голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук попередив, що російські війська можуть застосовувати керовані авіабомби по громадах області, що межують із Донеччиною.
«Багато тіл навколо»
Голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров повідомляв, що 8 січня бомбардування зазнав Шевченківський район Запоріжжя, але не конкретизував місце удару. У цьому районі серед інших об'єктів розташоване одне з провідних українських оборонних підприємств. Постраждали люди, які скупчилися поруч з адміністративною будівлею, або їхали в транспорті чи стояли на сусідній трамвайній зупинці.
Телеоператорка телеканалу «Ми – Україна» Дарʼя Зирянова відправилася на місце удару, як тільки дали відбій повітряної тривоги й влада дозволила працювати журналістам. Вона розповіла «Новинам Приазовʼя», що побачила, коли приїхала.
«Як тільки ми приїхали, побачили багато тіл в маршрутці, тіла біля трамвая, загиблі на транспортній зупинці, загиблі біля прохідної одного з підприємств. Це жах, це був жах. Багато людей, родичів, знайомих, які шукали своїх знайомих, які постраждали від цього прильоту, багато хто плакав, кричав, хтось був розгублений», – згадує телеоператорка.
Внаслідок атаки загинули 13 людей, а кількість постраждалих сягнула 127. У одній з лікарень досі пʼятеро людей перебувають у важкому стані в реанімації.
«Чому досі збільшується кількість постраждалих? Як нам пояснювали, що спочатку звертаються ті, які невідкладні, а далі через день, через два, люди з'ясовують, що у них якісь проблеми з зором, зі слухом, щось болить. Тому що в стані шоку людина може не помітити, що з її здоров'ям щось не так. І це прийде тільки через добу, дві або навіть три, пояснювали нам спеціалісти», – каже Зирянова.
«Бомби з минулого століття»
Керовані авіабомби, якими Росія завдала руйнівного удару по Запоріжжю – не нова розробка, в її основі – радянські фугасні бомби, виготовлені ще у 50-60 роках минулого століття, нагадує військовий експерт Павло Нарожний. Але до них додали систему навігації, пояснює він.
«Бомба скидається з літака, з висоти – чим вище, тим краще. На бомбі розкриваються крила і бомба планує на свою ціль. Це як літак без двигуна, грубо кажучи. І дальність дуже сильно залежить від висоти скидання, від швидкості скидання, від напрямку вітру. Бомба може йти кілометрів, мабуть, до 60 – відстань, на яку може улетіти бомба. Щоб досягти такої дальності, треба, щоб літак був на висоті не більше 10 кілометрів. Якщо понад 10 кілометрів – це значить, що його можуть уразити українська система ППО. Ця бомба, не можна сказати, що вона абсолютно точна, вона влучає приблизно 30-40 метрів на такій максимальній відстані. Це через те, що у нас працює РЕБ, який глушить супутникову навігацію. А інерційна система не така точна», – зазначив Нарожний.
Фахівці з озброєння виділяють кілька різновидів керованих авіабомб. Наприклад, зброя з універсальним модулем планерування і корекції дозволяє вражати цілі на відстані 60-80 кілометрів, пише видання Defense Express. Також окупанти використовують уніфікований міжвидовий планерувальний боєприпас.
«У чому принципова різниця? Так само береться бомба. Це 250-килограмові бомби. На них ставиться так само модуль планування і крила, але на додаток до цього, ще ставиться реактивний двигун, аналогічний тим, що на реактивних снарядах «Ураган» або «Смерч». Це залежить від конкретної моделі. Таким чином уже скидається не пасивний боєприпас, тобто, який не просто планує, а у якого ще є і двигун, який розганяється. І таким чином досягається більша дальність. Але тут важко давати оцінки, це все залежить від висоти скидання, швидкості, на якій літак знаходиться для пуску, траєкторії, тут уже, мова йде про 90-100 кілометрів, на яку може вилетіти цей боєприпас», – додав експерт.
«Цілі – цивільні»
Автори Defense Express зазначають, що для російських військових використання керованих авіабомб стало ідеальним рішенням – це дешевий і масовий спосіб ураження. Російська армія перетворила КАБи на замінник ракет, погоджуються експерти, опитані «Новинами Приазовʼя». А ось на різницю в точності окупанти не зважають, зауважив авіаексперт Валерій Романенко.
«Співвідношення кількості вибухівки до ваги самого боєприпасу найкращі у бомб. Це найдешевший варіант – уразити ціль, а для росіян цивільне населення – це цілі. Розумієте різницю між, скажімо, там, натівською авіацією, американською, ізраїльською авіацією, які високоточно б'ють по об'єкту з терористами, бомбою, яка там плюс-мінус 10-15 метрів відхилення. Армія РФ завжди зносила цілі квартали. Ці бомби не дуже точні, не дуже досконалі й використовують їх не по військових об'єктах, а по населенню. Вони використовують ці боєприпаси, оскільки мають таку можливість», – каже Романенко.
Збивати нема чим?
Найбільше російські військові використовують КАБи на лінії зіткнення, сказав «Новинам Приазовʼя» військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук. Наприклад, у зведенні за 14 січня Генштаб ЗСУ повідомляв, що російські льотчики скинули на українські позиції 89 КАБів, за 13 січня – 99.
«На жаль, ми не знайшли ефективного засобу боротьби проти цієї напасті. І противник користується ними по максимуму. До слова, от останні тижні статистика говорить про певне зменшення інтенсивності використання КАБів. З чим це пов'язано? Я не готовий сказати, чесно кажучи. Чи з ударами наших Сил оборони по складах, чи з погодними умовами, чи якимись іншими факторами. Але, дійсно, факт такий є», – зазначив він.
Збивати керовані авіабомби українські військові не можуть. Для цього Україні довелося б використовувати високовартісні ракети, яких і так критично бракує, пояснює авіаексперт Романенко.
«Все впирається у військову доцільність. Не, тому що це дорого, ми не збиваємо бомби, а, тому що в нас критично не вистачає ракет. І якби, наприклад, вся промисловість Європи й Сполучених Штатів перемикнулася на виробництво ракет, все одно їх не вистачило б, бо росіяни інколи під час інтенсивних бойових дій скидали до 150 крилатих бомб на день. Ну немає такої кількості ракет. Це не означає, що ми пробуємо економити коштом безпеки населення. Просто такої військової можливості немає. Якщо почнемо збивати бомби, по-перше, для надійного збиття потрібно випустити по одній цілі дві ракети, тоді є вірогідність збиття 90%. Всі світові виробники разом узяті не зможуть забезпечити нам таку кількість ракет. Плюс ще ускладнена логістика по постачанню цих ракет», – пояснив Романенко.
«Ризикований» досвід ураження літаків
Виготовляють уніфіковані міжвидові планерувальні боєприпаси на підприємстві «Тактичне ракетне озброєння» у місті Корольов в Підмосковʼї, писало у вересні 2023 року видання Defense Express. Відстань від цього заводу до лінії фронту становить щонайменше 500 кілометрів. Сполучені Штати Америки дозволили Україні використовувати їхнє далекобійне озброєння на відстані 300 кілометрів.Ще одним потенційним способом боротьби могло б бути збивання літаків, з яких російські військові запускають авіабомби. У грудні 2023 року Сили оборони України знищили 3 російські винищувачі на південному напрямку, та певну кількість літаків на інших напрямках. Але повторювати такі операції дуже ризиковано, пояснює Павло Лакійчук.
«Було виділено декілька пускових установок, одна радіолокаційна станція ЗРК Patriot для такої ризикованої операції. Вони перебували досить близько від лінії фронту, в зоні ураження противника і провели низку дуже успішних операцій. Це і на Сумщині було. Тоді це був шок для росіян, коли збили всю групу і Су-34 бомбер, і Су-30, які прикривають винищувачі. Це ж він не один летить зазвичай. І ті вертольоти Мі-8, які здійснювали його наведення, вся група – 5 одиниць, здається, була знищена. Потім була аналогічна ситуація на Запорізькому напрямку. Менше, але половину завалили. Росіяни (армія РФ – ред.), звісно, полювали за цим комплексом. Ну і, на жаль, вирахували. Тому наше командування поки вирішило не ризикувати більше», – розповів експерт.
Обмежені можливості F-16
Минулого року деякі експерти припускали, що збивати літаки-носії КАБів зможуть винищувачі F-16. Ці літаки надійшли в Україну влітку 2024 року. Але зараз комплектація винищувачів не дозволяє ефективно боротися з носіями КАБів, розповідає Валерій Романенко.
«Ті ракети, які нам презентував президент, коли він презентував F-16, там під крилами було два типи ракет. Ракета AMRAAM, але ранні моделі з дальністю 95 км, і ракети Sidewinder – модель з дальністю 15 км. Обидві ракети, вони класні для знищення крилатих ракет, для завдань протиповітряної оборони. 95 км – здається, що цього досить, але це ж не так. Бо ми наші літаки можемо застосовувати лише з малих висот. Пан головнокомандувач казав, що ми не можемо підходити до лінії фронту ближче ніж на 40 км, навіть на малих висотах. А якщо запускається ракета з дальністю 95 км з малої висоти на висоту носія КАБів 14 тисяч метрів (або 14 км), то це вже зенітна ракета практично. І в неї дальність падає у два рази. Це вже не 95 км, а 40 км. Фактично, вона долетить лише до лінії бойового зіткнення. До зони пуску літака там ще залишиться кілометрів 30. Тобто ці типи ракет просто не можуть вражати літаки», – зазначив авіаексперт.
Загроза для нових територій
Україна має на озброєнні аналоги російських КАБів – французькі високоточні боєприпаси AASM-250 Hammer. Це авіаційна бомба з системою навігації. Дальність її застосування близько 200 кілометрів, і Сили оборони використовують такі боєприпаси, каже військовий експерт Павло Нарожний.Зокрема, імовірніше саме такою зброєю українські військові атакували командний пункт 2-ї гвардійської загальновійськової армії РФ у селі Новогродівка на Донеччині. Але обсяги, які мають ЗСУ, не порівняти з російськими.
«Франція нам передає приблизно 50 таких бомб на місяць. Військові РФ скидають КАБів різних моделей, приблизно 60-70 штук на добу. Тобто їх скидають у 30 приблизно разів більше ніж ми. Чому так? Ну, тому що у них більше літаків, тому що у них більше виробництва цих бомб. Тобто, в них величезні запаси радянських бомб, які вони можуть використовувати. А в нас набагато менше літаків. Ми скидаємо з літаків Су-25, Су-24, з інших моделей. А сучасні літаки, як F-16, в нас наразі використовуються для збиття крилатих ракет. Це також дуже важливе використання», – підкреслив він.
Зі зміною лінії фронту буде змінюватися і зона застосування КАБів, розповідають експерти, опитані «Новинами Приазовʼя». Зараз у зоні небезпеки опинилися щонайменше 7 громад на Дніпропетровщині, що межують із Донеччиною. Також під ударом опиняються населені пункти поблизу російського кордону. Зокрема — обласні центри Харків і Суми.
Григорій Пирлик, Юлія Щетина