Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» разом із експертами проаналізував ситуацію, яка склалася на південному фронті з початку року. Зокрема, щоб дізнатися:
- Як ситуація на інших ділянках фронту впливає на інтенсивність бойових дій на півдні?
- Чи очікують ЗСУ активізацію російської армії на Запоріжжі та Херсонщині найближчим часом?
- Які пріоритети у Кремля перед інавгурацією нового президента США Дональда Трампа?
9 січня російські війська завдали по Херсону удару з авіації. За даними голови Херсонської МВА Романа Мрочка, армія Росії випустила по місту три керовані авіабомби. Авіаудар спричинив пожежі, також зафіксовані влучання у підприємство і дитсадок. У перші години після удару було відомо про 8 постраждалих.
Натомість припущення про можливий новий наступ на Херсон, який активно обговорювався наприкінці минулого року, зараз майже зникли з порядку денного. Чому – пояснює експерт з питань національної безпеки, військовослужбовець збройних сил України Іван Варченко.
«Вони здійснили спробу проведення розвідки боєм з активною підтримкою артилерії. Наприкінці грудня 2024 року вони отримали по зубах, було знищено кілька десятків при цьому окупантів, потоплені човни, знищена артилерія, яка здійснювала забезпечення цих спроб наступальних дій. І, звичайно ж, після цього ентузіазм їхній упав, тому що серед зими не надто хочеться годувати українських раків на дні Дніпра», – сказав він.
«Мрії відвоювати бодай квадратний метр»
Генеральний штаб ЗСУ у зведеннях періодично повідомляє про намагання російських військових витіснити українські підрозділи з острова Козацький на Дніпрі. Про спроби російської армії захопити Козацький та інші острови українське командування розповідало ще в середині грудня. Варченко вважає, що російські підрозділи будуть і надалі намагатися просунутися з лівого берега на правий.«Символічними речами для російського окупанта є ще два моменти, про які, я думаю, вони мріють у своїх блакитних снах – це завоювати один квадратний метр на правобережжі Херсонщини, тобто вийти на правий берег Дніпра. Неважливо яким чином – покласти трупами в пагорб, заввишки за скіфський десятки тисяч своїх вояків, але встановити свій триколор (прапор РФ – ред.) на правому березі, щоб Путін міг сказати своєму населенню і в зовнішній політиці, що «ось ми контролюємо правий берег Дніпра». На це вони будуть готові покласти великі сили. Така сама гаряча точка і їхня мрія – це взяти так само один квадратний метр Дніпропетровської області», – вважає експерт.
Запоріжжя
Також з кінця листопада українські медіа пишуть про можливий новий наступ сил Росії на Запоріжжя. Головне управління розвідки заявляло про накопичення російських підрозділів на Запорізькому напрямку. Зараз Генштаб України у зведеннях інформує про поодинокі штурмові дії окупантів на Оріхівському та Гуляйпільському напрямках.Військовий оглядач Богдан Мірошников повʼязує відносне затишшя з тим, що російським військам не вдається швидко просуватися на Донеччині.
«Була велика загроза, що у випадку швидкої втрати великої Новосілки та Курахового вони підуть на Гуляйполе та Оріхів. І перед цим знімуть частину підрозділів з тієї самої Великої Новосілки та Курахового. Але, як ми бачимо, по-перше, швидкого захоплення Великої Новосілки та Курахового не сталося. Велика Новосілка десь на 70% контролюється Силами оборони, а весь напрямок цього селища зараз трошки стабілізований, хоча логістики там нормальної нема. Всі основні траси перерізані. Хоча там зараз вдалося настучати окупантам по шапці. Плюс їхній потенціал також сточується. Ось від стійкості цього району оборони залежить Гуляйполе безпосереднім чином», – зазначив він.
За оцінками Мірошникова, російське командування зараз змушене зосереджувати від 80% до 90% резервів на інших ділянках фронту. Зокрема, біля Покровська, Мирнограда та в Курській області РФ, де 5 січня Збройні Сили України перейшли в новий наступ.
Українські військові 5 січня почали новий штурм Курської області Росії. За повідомленнями, Збройні сили України, зокрема, атакували на Курщині села Бердінь і Велике Солдатське, що розташовані з боку міста Суджа, яке від серпня контролюють ЗСУ. Інформацію про наступ армії України підтвердили і в міністерстві оборони РФ.
Вплив наступу ЗСУ на Курщині
Зараз до половини бойових зіткнень, які щоденно фіксує Генштаб, припадають на Курський напрямок. Міноборони Росії заявляє про активне ураження та «розгром» українських формувань у Курській області. Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що «підриває наступальний потенціал російської армії» та «завдає їй відчутних втрат у живій силі».Командир 3-ї бригади оперативного призначення «Спартан» Національної гвардії України Олексій Хільченко каже, що ситуація на Курщині може вплинути і на Запорізький напрямок.
«Це один раз уже сталося, коли противник забирав свої сили з Запорізького напрямку і перекидав на Курський для посилення своїх наступальних спроможностей. Всі розуміють, що противник не має такої значної кількості (армії), щоб всюди у нього було добре, щоб вистачало особового складу, сил, засобів, боєкомплекту для проведення своїх постійних штурмових дій 24/7 на всіх напрямках. Тому, звісно, це може вплинути, у зв'язку з останніми новинами на Курському напрямку», – сказав він.
За словами Хільченка, обстановка у зоні дії його бригади виглядає стабільною. Російські військові час від часу штурмують українські позиції малими групами. На завдання, як правило, відряджають від однієї до трьох бронемашин. Військовослужбовці бригади не спостерігають зменшення чи збільшення російських угруповань. Якщо ситуація зміниться, українські підрозділи до цього готові, запевняє комбриг.
«Я можу сказати безпосередньо за смугу оборони своєї бригади, де доволі стійкі фортифікаційні споруди на позиціях. Особовий склад добре заритий у землю, якщо можна це так назвати. Є добрі укриття, є мінування переднього краю як нашого, так і противника.
Тому я не бачу приводів для переживань за якийсь наступ чи прорив противника до Запоріжжя, у Запорізьку область. Ну і ті фортифікаційні споруди, які збудовані від лінії зіткнення до самого міста Запоріжжя, в достатній кількості, думаю, всі бачать і розуміють, скільки всього там зроблено і збудовано», – зауважив військовий.
Пріорітетні напрямки РФ
Запорізька область у російського командування зараз не в пріоритеті, вважає військовий оглядач Богдан Мірошников. Тому деякі підрозділи перекидають на Донеччину.
«Звичайно, ми розуміємо, що там 35-та армія РФ у Пологах, яка зачаїлася, ще з часів нашого (українського) контрнаступу на Токмак. Так вона там і сидить, але все одно по частинках від неї відшматовують окремі підрозділи, переміщують на Донеччину. Втім, вони там є, сили все одно там значні. Вони можуть рано чи пізно піти в атаку великими силами. Але я не думаю, що це станеться великим наступом. Принаймні не найближчим часом. Бо пріоритет ворога очевидний. Він зараз вирішив питання з Кураховим. Далі у нього Покровськ, Мирноград і це велика операція, яка буде ще дуже сильно розтягнута у часі, бо навколо Покровська, Мирнограда тільки з одного флангу почали формуватися кліщі», – зазначив оглядач.
«На межі можливостей»
Чи може ситуація на фронті кардинально змінитися найближчим часом? Про це «Новини Приазовʼя» запитали Юрія Федорова, військово-політичного експерта, члена Чеської асоціації міжнародних досліджень, професора Празького муніципального університету.Він не бачить для цього передумов. На думку експерта, збройні сили РФ зараз на межі можливостей. Ці можливості є ще досить значними і достатніми для повільних наступальних дій. Але не для великого прориву.
«Якихось великих проривів російських військ я не чекаю, для цього загалом підстав немає. Якщо тільки, звичайно, не відбуватимуться якісь дуже небезпечні явища, власне, в Україні. Але я не бачу поки що для цього якихось серйозних підстав. Значить Збройні сили України зберігатимуть здатність до організованого опору і чинитимуть досить серйозний опір цим наступаючим російським військам», – сказав він.
«Показати успіх росіянам»
Експерт з питань національної безпеки, військовослужбовець ЗСУ Іван Варченко каже про дві дати, до яких російські військові намагатимуться показати успіх.- Перша – це 20 січня, інавгурація президента США Дональда Трампа. Просування на фронті Кремль може використати як козир у можливих переговорах з новим очільником Білого дому.
- Друга дата – 24 лютого, третя річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Тому вони налаштовані на те, щоб як мінімум в зрозумілих ідеологемах і в зрозумілих символах для інфантильного російського населення дати ці ознаки переможного руху. Ознаками цього руху є розрекламовані ними населені пункти України, починаючи з Покровська, Часів Яру і закінчуючи меншими населеними пунктами – Вовчанськом чи Куп’янськом, про які вони тривалий період вже говорять, як міста, які ось-ось вони мають захопити», – зауважив Варченко.
7 січня обраний президент США Дональд Трамп заявив, що очільник Росії Володимир Путін хоче з ним зустрітися. Але Трамп не вважає таку зустріч доцільною до інавгурації. На контакт із новим господарем Білого дому одразу після вступу на посаду розраховує і президент України Володимир Зеленський.
Військовий експерт Юрій Федоров вважає, що пріоритетом Росії до того часу буде вихід на адміністративні кордони Донецької області. Контроль України над частиною Курщини може бути однією з тем у перемовинах.
«Бачите, якщо справді найближчим часом розпочнуться якісь переговори, але, я повторюю, ймовірність цього дуже невелика, тоді справді можна ставити питання з боку Києва: «Давайте, ми йдемо з Курської області, а ви йдете там із, припустимо, Енергодара». Таке може бути, але, бачите, це тільки в тому випадку, якщо переговори розпочинаються найближчим часом і Росія не здатна відновити контроль над усією територією Курської області на момент початку цих переговорів. Але, якщо я правильно розумію позицію Москви, вона зводиться до того, що перед початком переговорів Збройні сили України мають залишити Курську область. Але чи буде так, чи ні, це запит на опозицію Росії», – каже Федоров.
- Номінант майбутнього президента США Дональда Трампа на посаду спецпредставника з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що ставить собі «як на особистому, так і на професійному рівні» мету впродовж 100 днів від часу інавгурації президента Трампа спробувати знайти розв’язання повномасштабної війни між Україною та Росією.
- 7 січня Дональд Трамп провів пресконференцію, на якій обговорював, зокрема, питання війни в Україні, роль НАТО і відносини з Росією. Трамп сказав, що він розуміє почуття Росії стосовно розширення НАТО в контексті України. Новообраний президент США під час передвиборчої кампанії заявляв, що може припинити конфлікт в Україні впродовж 24 годин після вступу на посаду.