Жителька прифронтового Херсону Анастасія Шепель платить за опалення півтори-дві тисячі гривень на місяць. Але мусить винаходити різні способи, щоб зігрітися. Вода в системі є, але в її квартиру на 9-му поверсі багатоквартирного будинку тепло не доходить.
З пічками-«буржуйками», газовими обігрівачами і нерідко — без світла. Чергова зима в умовах повномасштабного вторгнення Росії для жителів українського півдня принесла додаткові випробування. Наприкінці листопада Херсон і Миколаїв на кілька діб залишилися без електроенергії. У деяких будинках також не було тепла. У Херсоні половина багатоквартирних будинків мають пошкодження через російські обстріли, а пʼята частина житлового фонду не підключена до опалення.
- Як Херсон і Миколаїв переживають чергову зиму в умовах повномасштабної війни?
- У які райони Херсону не виїжджають комунальники?
- Як вплинули на комунальну сферу регіону відключення електроенергії?
Херсонка Анастасія Шепель зізнається, що найважче зігрітися вночі, коли на вулиці холоднішає.
«Звісно, як тепла пора року: весна, літо, немає питань, а взимку це дуже складно. Ми купили обігрівач на кшталт мішка, джерело якого є павербанк, ми в ліжку спимо в цих мішках з ізоляційною плівкою. Ми гріємо воду, наливаємо в пляшки і кладемо під ковдру перед тим, як вночі лягати в ліжку, бо дуже холодно. Всі ці матраци, які ми купували з надією на те, що буде зручно, тепер вони холодні. Для того, щоб зігрітися або хоча б переночувати, то треба спочатку їх зігріти теплою водою в пляшках. Дві-три ковдри, одягнені, обов'язково тепленькі шкарпетки, іноді в шапках, як дуже холодно. Поки ще погода нас балує, а як будуть морози, то буде дуже холодно», – поділилась з «Новинами Приазовʼя» жінка.
Попри проблеми з опаленням вона не планує виїжджати з міста.
«Всі кажуть – виїжджайте, виїжджайте, евакуюйтеся. Але особисто моя думка така, якщо всі поїдуть з Херсона, то від нього нічого не залишиться. Він зараз і так вмирає потихеньку. Його розстрілюють, як на плаці. А якщо, люди ще поїдуть, якщо він буде порожній, ну, це не діло. Треба зупинятися, залишатися, і якось з цим всім боротися. Бо якщо не ми, то хто?» – наголосила херсонка.
Опалювальний сезон у Херсоні розпочався 6 листопада. На кінець місяця опалення було у квартирах майже 80% абонентів, повідомляли в Херсонській МВА. Ситуація у місті неоднорідна. У будинку іншої жительки міста Наталі Данильченко зараз тепло майже, як у тропіках.
«Я мешкаю на Таврійському мікрорайоні, у нас немає ніяких зараз проблем, у нас в квартирах дуже тепло. На сьогодні у мене +26 градусів. У нас були проблема тільки після обстрілів. Опалення в даний час у нас є. Перебої з водою бувають, тому що насосні станції працюють від електрики. Але, якщо вночі були обстріли, вода зникла, то на ранок, нам її подали», – розповіла херсонка.
«Головна проблема – російські обстріли»
Сергій Неупокоєв очолює ОСББ однієї з херсонських багатоповерхівок. Запевняє, що у квартирах будинку зараз температура від 20 до 24 градусів. Єдине джерело проблем для жителів цієї багатоповерхівки — постійні російські обстріли.
«Дуже часто після обстрілів пропадає світло, пошкоджені системи опалення. Не дивлячись ні на що, наші енергетики, тепловики, водоканал, працюють і все відновлюють. Тут є дуже важливий момент, що наш будинок – це ОСББ. Наші мешканці 75%, попри все, сплачують внески. Завдяки цим внескам ми можемо підтримувати дім в дуже доброму стані. Тобто де є господарі, де є спільнота, там все буде добре. Рівно рік тому у наш будинок два рази вилучила артилерія окупантів. Ми все відновили, і дах, і навіть вікна частково», – зазначив він.
У будинку Сергія загалом 129 квартир. Зараз заселені не більше від 30. Сам він теж виїжджав з міста під час російської окупації. Повернувся торік.
- Цілком іншою ситуацію в комунальній сфері Херсону змальовує російська окупаційна влада. Призначений Росією керувати захопленою частиною Херсонської області Володимир Сальдо, який втік з міста під час наступу ЗСУ у листопаді 2022 року, зараз каже, що «херсонці взагалі живуть без світла, води і тепла».
«Небезпека для комунальників»
Загалом на правобережжі Херсонщини, за оцінками обласної військової адміністрації, залишається 150 тисяч жителів. У Херсоні, за інформацією на серпень 2024 року, мешкали 82 тисячі жителів.Через російські обстріли в місті пошкоджена приблизно половина всіх багатоповерхівок. В обласному центрі є райони, куди комунальні служби не виїжджають, щоб не ризикувати життям працівників. І без того в комунальній сфері Херсону зараз — кадровий голод, пояснює представник міської військової адміністрації Денис Путінцев.
«В нас є райони, які вже з моменту деокупації потерпають масово від ворожих обстрілів, знову ж-таки, це райони максимально наближені до Дніпра, які прострілюються ворогом постійно, безперервно з усіх видів озброєння: артилерії, з безпілотників, РСЗО. Це зокрема Антонівка, Садове, багатостраждальні мікрорайони «Нафтогавань», «Острів». В цих районах, звичайно, є постійні проблеми. В деяких тривалий час відсутня, і електрика, і вода, і тепло. В деяких є просто постійні перебої з цим. Лагодити абсолютно все і всюди ми не можемо через безпекову ситуацію. Як тільки бригади фахівців виїжджають щось робити в ці райони, одразу вони наражаються на небезпеку, особливо останні місяці», – каже представник Херсонської МВА.
В умовах постійних російських обстрілів місцевим жителям доводиться думати про альтернативні джерела тепла та енергії. 28 листопада Херсон зазнав потужної ракетно-дронової атаки. Містяни залишилися без електроенергії, в деяких районах також не було води і тепла.
«Сьогодні вже 10 тисяч сімей нашої громади отримали грошову допомогу на опалювальний сезон у розмірі 21 тисячі гривень і виплати ще тривають. Також мешканці наших старостинських округів продовжують отримувати паливні брикети – 169 сімей з дітьми успішно вже забезпечені, 507 тонн брикетів ми доставили. Це по три тони на сім'ю. Додатково ці сім'ї отримують теплі речі для дітей віком до 18 років. Окрім цього планується забезпечення 525 домогосподарств теплими наборами – це одна «буржуйка», одна тонна брикетів і теплі речі. Тисячі мешканців вже отримали грошову допомогу на оплату комунальних послуг у розмірі від 12 до 46 тисяч гривень. І виплати ці теж ще тривають. Мешканці з проблемним або відсутнім опаленням можуть отримати обігрівачі у районних радах. У нас є запас цих обігрівачів, але одразу зроблю акцент, що це тільки для тих мешканців багатоповерхівок, де немає опалення», – додав Путінцев.
- Херсонцям, у будинках, в яких немає централізованого опалення, допомагають також міжнародні організації. У середині грудня фонд Boca Helps Ukraine передав в обласний центр газові обігрівачі. За даними міської влади, насамперед прилади отримали сімʼї з дітьми, квартири яких пошкоджені внаслідок російських обстрілів.
«Вимикали світло по 16 годин»
Від комунальних проблем періодично потерпає і сусідній Миколаїв. 18 грудня було попередження від Миколаївської ТЕЦ, що абоненти на 2 доби залишаться без опалення – у системі після блекауту сталися кілька гідроударів, виникли дефекти. Саме ж відключення електроенергії сталося 28 листопада. Через обрив мережі містяни кілька діб залишалися без світла.
От, що розповіли місцеві жителі про той період «Новинам Приазовʼя»:
«Світло вимикали по 16 годин. В принципі, як і всім, мені було важко. Взагалі, викрутитися можна. Тобто є локації, на яких постійно є світло, є інтернет і можна працювати в принципі онлайн 24/7. Опалення в цей період не вимикали. Мені пощастило, я живу в тому будинку, де не електроплити, тому в цьому проблем не було», – поділилась жителька Миколаєва Ольга Бичкова.
«Ми сиділи дві доби без світла і без тепла. Ну, нічого, все можна пережити після того, як ми жили три тижні у Херсоні після звільнення без світла, без тепла, ці два дні вважалися краплею у морі», – згадала інша жителька Ірина Сизова.
Олена Гордієнко очолює одне з міських ОСББ. Її багатоповерхівка пошкоджена від російських обстрілів. Наприкінці листопада, коли в Миколаєві вимикали світло, її будинок залишився і без опалення.
«У нас був «приліт» (влучання під час російського обстрілу – ред.), і один під'їзд пошкоджено. До цього було 280 квартир, станом на зараз заселені 240 квартир. Десь в середньому дві-три особи у квартирі. Світла не було десь по дві доби, температура опустилася не критично, десь градусів +15..+16 градусів у квартирі було. У кутових квартирах – температура була нижчою. Були проблеми з опаленням, через відсутність електрики не працювали теплові насоси. Я особисто одягалась якомога тепліше і ковдри діставали запасні. Дякувати, що не так довго це було. Дві доби ми ще якось пережили, більш-менш. А якщо це буде довше затягуватися, то, думаю, буде вже важче», – додала вона.
22 грудня понад 60 будинків у Миколаєві знову залишилися без тепла через ремонт мереж — продовжували усувати наслідки гідроудару. Міський голова Олександр Сєнкевич пояснив «Новинам Приазовʼя», чому виникають проблеми з опаленням в місті.
«Транспортування води у систему опалення відбувається внаслідок роботи електричних насосів. Звичайно, коли відключається електроенергія, ці насоси не працюють. Для цього потрібно, щоби виходили люди, підключали дизель-генератори, підливали в них паливо. Падіння температури в будинках було, тому що ці дизель-генератори не можуть працювати 24 години на добу, їх потрібно виключати, щоб вони працювали за номінальними своїми характеристиками. Тому друга проблема – це невелика кількість людей, які можуть обслуговувати всі ці об'єкти інфраструктури – кількість обслуговуючого персоналу зменшилися. Люди, які працюють в наших комунальних підприємствах, як і всі інші, підпадають під мобілізацію, як мінімум половина з них. Досвідчені працівники, які могли б це робити швидше й ефективніше, зараз проходять службу в Збройних силах України, захищаючи миколаївців не лише від холоду, але й від армії РФ», – зауважив міський голова.
Григорій Пирлик, Юлія Щетина
