ФСБ затримала у Криму Людмилу Колесникову: жінку звинуватили у “шпигунстві” та нібито “наданні фінансової допомоги Україні за покупку цифрових поштових марок”.
Як стало відомо з листа Колесникової, який вона передала з СІЗО-1 Сімферополя, вона народилася 1 березня 1990 року. За освітою – юристка. З 2022 року вона жила в Ірландії, де оформила “статус тимчасового захисту”. У червні 2024 року приїхала на похорон матері до окупованої Ялти, але була затримана співробітниками ФСБ прямо на цвинтарі. Колесникову запроторили у СІЗО №2, повідомляє Кримська правозахисна група.
“Мої батьки померли. Сестра в Україні і мені не допомагає. У мене залишився лише кіт, я вмовляла його випустити, але вони (співробітники ФСБ) цього не зробили і він помер від голоду. 3 жовтня 2024 року проти мене відкрили карну справу, обрали запобіжний захід у вигляді взяття під варту. До того – я 3 місяці була у статусі затриманої: без предметів гігієни, гребінця та спідньої білизни. У приміщенні із зафарбованими вікнами, як у книгах Солженіцина”, – написала Людмила Колесникова.
За її словами, її звинуватили у шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні у розмірі 25 євро. Жінка каже, що кримінальну справу за ст. 275 УК РФ порушили через дві NFT-марки про “російський військовий корабель”, які вона купила два роки тому за 25 євро. Із доказів у звинуваченні, вважає вона, лише витяг з банківського додатку Revolut.
Колесникова додає, що у неї немає захисника, а сама вона не може захищати себе з вʼязниці.
Як заявила голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник, коментуючи інформацію щодо затримання Людмили Колесникової, правозахисникам відомо про її затримання, і є припущення, що їй можуть висунути звинувачення за статтею 275 КК РФ – це “державна зрада”. В межах цієї статті жінці може загрожувати покарання від 12 до 20 років позбавлення волі.
“Власне, ми бачимо в цьому однозначно політичний контекст. Такі справи вже були. Вони, скажімо, не є новими: людей затримували, зокрема, за різні донати через українські банки. Наприклад, на Збройні сили України, на дрони, або інші якісь волонтерські ініціативи, які збирали кошти не тільки на ЗСУ, але й на гуманітарні потреби”, — розповіла Ольга Скрипник.
Вона також пригадала справу Леніє Умерової, яка теж супроводжувалася вилученням банківських карток і спробами включити їх до кримінальної справи як докази. За словами Скрипник, це демонструє, що Росія криміналізує будь-які дії, навіть спрямовані на підтримку цивільного населення. Їх класифікують як шпигунство, державну зраду, співпрацю з українськими спецслужбами.
Правозахисниця додала, що такі справи — це типова практика для російських слідчих ізоляторів (СІЗО). Таким чином силовики намагаються чинити тиск на місцеве населення.
“Адміністрація СІЗО, за вказівкою Федеральної служби безпеки (ФСБ), намагається зробити умови ізоляції, повної відірваності від нормального цивільного життя. І дуже часто на перших етапах, в перші місяці, люди не можуть навіть отримати передачі від своїх рідних або друзів. Коли рідні приходять до пункту передачі, їм часто говорять, що такої людини тут нема, хоча насправді вона утримується саме там. З нашого досвіду — це якраз елемент тиску для того, щоб людина пішла на угоду зі слідством, визнала всі сфабриковані звинувачення проти себе”, — зазначила Скрипник.
Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи Фото: investigator.org.uaОльга Скрипник каже, що стосовно Людмили Колесникової окупанти можуть застосовувати незаконні методи психологічного насильства або інших форм тиску, зокрема фізичного. Крім того, силовики можуть перешкоджати роботі адвокатів, фабрикувати справи.
“Що відомо сьогодні про NFT-марку “російський військовий корабель”, то це однозначно політичний контекст. Тобто вона є політично ув’язненою. Ми сподіваємося, що міжнародна увага допоможе її звільнити”, — наголосила голова КПГ.
Окремо Скрипник зауважила, що у 2024 році “значно зросла кількість жінок, які були затримані за сфабриковані справи в Криму”. Проте сказати точну кількість політув’язнених на півострові жінок неможливо. Відомо лише про щонайменше сімох, каже правозахисниця.
“Ця кількість зростає. Це лише жінки, що стосується Криму. Крім того, з окупованих Херсонської та Запорізької області продовжують привозити жінок та чоловіків до Криму, де вони часто тимчасово утримуються в СІЗО №2, а потім етапуються далі до Російської Федерації. Тому жінок дійсно значно побільшило, як і серед кримчанок, так і серед тих, яких викрали на новоокупованих територіях після 23-го року”, — повідомила правозахисниця.
СІЗО №2, відкритий окупантами у Сімферополі 25 жовтня 2022 року Фото: RFE/RLNFT-марки «Російський військовий корабель, йди…» зображують українського прикордонника, який показує нецензурний жест крейсеру «Москва». Вони були розроблені українською поштою і їх можна було купити через сервіс «Дiя». Частина коштів була спрямована на купівлю дронів для Збройних Сил України.
Центр журналістських розлідувань