Як Росія контролює аграрну галузь на окупованих територіях? Яким буде цьогорічний врожай зернових культур в окупації і на підконтрольній Україні території? Як на це вплинуло руйнування Каховської ГЕС, і що може бути з аграрною сферою півдня у майбутньому, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Центрі нацспротиву нагадують, що окупаційна влада змушує всіх фермерів продавати зерно так званому «державному оператору» за фіксованою ціною. Після цього він перепродає врожай за ринковими цінами, і різницю з цього отримують дотичні до окупаційної влади структури. «Проте за низькі показники врожайності ціна продажу зерна для аграріїв може ще зменшитися. Це і є механізм контролю галузі окупаційною адміністрацією», – зазначили у підпіллі.
Тим часом призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо 19 липня повідомив, що аграрії регіону закінчують збирання зернових. За його словами, місцевим фермерам довелося працювати в умовах відсутності поливу та надзвичайної природної посухи. Недобір врожаю порівняно з минулим роком був неминучим, проте він менший, ніж очікувалося, зазначив Сальдо.
Також окупаційний чиновник днями заявив, що місцеві фермери продають сільгосппродукцію начебто лише за ринковими цінами. За словами Сальдо, складнощі з реалізацією виникають лише у тих виробників, які не переоформилися згідно з російським законодавством і не мають відповідних документів.
Ситуацію в аграрній сфері прокоментував ще один окупаційний чиновник – голова так званого уряду захопленої частини Херсонщини Андрій Алексєєнко.
За його словами, для того, щоб начебто підтримати сільгоспвиробників, у більшості районів запровадять режим надзвичайного стану. Це надасть фермерам можливість, зокрема, уникнути штрафів за зниження врожайності, запевняє він і додав, що «такі штрафи передбачені умовами отримання субсидій» від окупаційної влади.
«Перетворення в пустелю»
Депутат Херсонської обласної ради, голова фермерського господарства Сергій Рибалко розповів «Новинам Приазов'я», що лівобережна частина Херсонщини завжди була зоною ризикованого землеробства навіть за умов наявності зрошення.«При існуванні Каховського водосховища, а його існування це не просто зрошення. Каховське водосховище мало величезне водне плесо, з якого випаровувалось дуже багато прісної води, фактично 50% яких осідало просто недалеко від нього. Тобто на лівому і на правому березі Дніпра випадали постійно опади. І це був дуже великий плюс. Зараз, за оцінками метеорологів, в тому числі і херсонських, якщо раніше ми отримували 350-400 міліметрів опадів на рік, то тепер вони очікують, що це буде 150-200 міліметрів в середньому на рік через відсутність Каховського водосховища. Без води ця частина фактично перетвориться у пустелю. Цього року ми бачимо, яка спека по всій Україні, ну, якщо говорити про Херсонщину, то це потрібно потроїти. Тому що там випало за пів року менше ніж 100 міліметрів опадів», – розповів він.
«Невигідний бізнес»
Вести бізнес на окупованій частині Херсонщини зараз зовсім невигідно, каже депутат. На це впливають як природні, так і економічні фактори, що там склалися.
«Врожаї, які зараз збирають на лівому березі, вони катастрофічні. Якщо ми до цього ще додамо ціну на те збіжжя, яке там є... От уявіть собі, 7,5 тисяч російських рублів коштує тонна пшениці, це приблизно 3 – 3,2 тисячі гривень. Якщо в Україні на цей час пшениця коштує близько 8 тисяч гривень за тонну – це навіть уражена пшениця. Це абсолютно катастрофічна історія. Я думаю, що дуже багато хто в цьому році просто не буде там сіяти, навіть ті колаборанти, які позаймали чужі землі, позабирали чужі господарства, і ті, що поприїжджали з Росії і думали, що там збагатяться. Думаю, вони дуже швидко від цього відмовляться. Тому що дуже легко було красти зерно, коли його хтось посіяв, а ти просто скосив і маєш прекрасні результати. А дуже важко, коли ти сам його сієш, вкладаєшся, а результатів не маєш ніяких», – зауважив фермер.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Аграрна тема для власної пропаганди»
Призначений Росією керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький в середині липня повідомив, що процес збору зерна перетнув «екватор». За його словами, на цю дату вже зібрали понад 1 млн 200 тисяч тонн цієї культури, а темпи збирання начебто перевищують торішні.Головний редактор онлайн-медіа «Відбудова. Запоріжжя» Максим Савченко розповів «Новинам Приазов'я», що окупаційна влада використовує аграрну сферу у власній пропаганді.
«Окупанти анонсують і прогнозують небувалі урожаї, якісь рекордні суперзбори зернових, і все це напряму асоціюють з тим, що після окупації, як змінилася система управління чи підходи до роботи. Крім того, вони анонсують багатомільярдні інвестиції, які мають ще дужче збільшити оці показники роботи фермерів на окупованих територіях. Проте, після того, як відбувається збір урожаю і підбиття підсумків, то в кращому разі йдеться плюс-мінус про збір урожаю на рівні до окупації. Втім, зазвичай мова йде про суттєво менші цифри. Планку, яку озвучують окупанти, вони ще ніколи не могли досягти на практиці. Тобто якщо мова йде про 2,2-2,5 млн тонн зерна, то минулого року, за їхніми офіційними підрахунками, було 1,8 млн тонн зерна і зернобобових – набагато менше», – зазначив він.
Закупівельні ціни у цьому регіоні справді суттєво відрізняються від тих, які діють на підконтрольній Україні території, каже журналіст. За його словами, занижені ціни на зібране зерно у захоплених РФ регіонах спостерігаються з початку їхньої окупації.
«Якщо, скажімо, на підконтрольній Україні території в цьому році пшеницю другого класу трейдери купують за 7500-9000 гривень, то таке ж саме зерно в окупації у липні монополіст – російський державний зерновий оператор, закуповував по 12 500 рублів, це близько 5 844 грн. А пшениця третього класу, взагалі коштує трохи більше ніж 5 тисяч гривень. Тобто, суттєво менше заробляють фермери, а з урахуванням видатків, які вони мають нести, суттєво ускладнюється ведення сільського господарства», – пояснив Савченко.
«Страх втратити свою землю»
Втім, чимало фермерів залишаються працювати на окупованих територіях, щоб не втратити свою землю і майно, каже журналіст. Він нагадав також, що зараз на захоплених РФ землях активно ведеться інвентаризація та «націоналізація» сільськогосподарських земель.
«Якщо ми говоримо про житло, яке люди можуть втратити, це справді болісно. Багато хто повертається, багато хто втрачає своє майно, але фермери крім житла можуть втратити суттєві активи. Це дуже багато землі і часто це не просто якесь господарство, у якого є 100 чи 1000 гектарів, а це техніка, інфраструктура, розбудована ними. Тому ці люди, багато хто з них точно хочуть виїхати. Але втратити майно, яке розбудовувалось протягом 20-30 років, для них це неприпустимо. І якщо, скажімо, людина, яка мала роботу вчителя чи лікаря і виїздить з окупованої території, вона може влаштуватися на роботу, а для фермера його земля – це єдиний спосіб заробітку. Тому люди лишаються в окупації», – зазначив Савченко.
«Брак кадрів та техніки»
«Новини Приазов'я» також поцікавилися, як відбувається збір урожаю на правобережній Херсонщині. Директор департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА Дмитро Юнусов розповів, що наразі збір ранніх зернових культур у регіоні завершується. Темпи цього процесу дуже повільні, зазначив посадовець.Так, за його словами, раніше збиральну кампанію закінчували протягом двох тижнів, зараз процес триває більше ніж місяць. Це пов'язано зі знищенням окупантами багатої кількості сільгосптехніки та дефіцитом кадрів.
«Саме дефіцит сільгосптехніки є таким стримувачем. Потім на темпи впливає відсутність робітників. Багато населення виїхало. Це фахівці, спеціалісти, комбайнери, які можуть працювати на імпортній техніці. Багато наших трактористів і комбайнерів вже служать і боронять нашу державу. Погодні умови на темпи збирання урожаю не впливають і дозволять закінчити збиральну кампанію протягом тижня», – сказав він.
У порівнянні з 2021 роком врожайність зернових на Херсонщині суттєво впала, розповідає посадовець. На це вплинула спека та відсутністю опадів.
«Урожаї дуже маленькі. Якщо ми говоримо про зернові культури, то звичайних врожаїв у порівняні з 2021 роком менше у півтора, у два рази. Очікуємо, що дуже велика проблема буде у нас із соняшником. Ми вже бачимо на полях майже загиблі культури соняшника. Наші фермери саме розраховували на соняшник, бо по області було засіяно більш як 50 тисячі гектарів цієї культури. Отут буде проблема. Раніше, коли було наше Каховське водосховище, то ми цю проблему з посухою вирішували з допомогою зрошення. Зараз цю проблему ми не можемо вирішити. Тому посуха дуже-дуже впливає на врожаї», – додав Юнусов.
На світанку 6 червня минулого року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.
Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
«Найбільше постраждала Херсонщина»
Оглядачка у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру «АГРО ПЕРСПЕКТИВА» Лариса Гук каже, що врожай на територіях півдня, які наближені до зони бойових дій, цього року очікується мінімальний.«З того, що мені відомо, насамперед відновлювали роботу виробники овочів, зокрема, томатів. Я не готова наразі сказати, наскільки вони там відновили площі, але що можна було розмінувати, то розміновували і починали роботу на цих площах. Що стосується Запорізької області, то плюс-мінус ситуація така сама, як на Донеччині, Херсонщині. Якщо взяти ці три регіони і порівнювати, то, мабуть, найбільш постраждалою є Херсонщина», – зауважила вона.
На зменшення врожайності суттєво вплинуло знищення Каховської ГЕС і більшість науковців вважають, що без відновлення подібної електростанції сільське господарство у регіоні стане неможливим, сказала експертка.
Вся Україна наразі страждає від спеки, це також впливає на врожайність, і з часом проблема може лише загостритися, розповідає Гук.
«Це стосується не тільки південних регіонів України. Питання води вже на першому місці стоїть, а через 10 років це буде питанням, умовно кажучи, доцільності займатися сільським господарством на тих чи інших землях», – підкреслила вона.
Втім, цьогорічного врожаю в Україні вистачить як для забезпечення власних продовольчих потреб, так і для експорту, додала оглядачка.
«Продовольча безпека – тут не виникає запитань щодо жодної з позицій. Виникає запитання тільки, можливо, щодо якості продукції.
Зокрема на поточний момент із того врожаю пшениці, який є основою для виробництва хліба, якість оцінюють 50 на 50%. П'ятдесят процентів – це продовольче зерно, 50% – фуражне. Але кількість споживачів, які існують зараз в Україні, зменшилася. Відповідно, потреба у продовольчій пшениці також зменшилася. Тому цього буде більш ніж достатньо. Чи буде забезпечений експорт? Ясна річ, що так.
Фермери виходять в поля, тому що потрібно гроші насамперед заробляти, допомагати армії тощо», – підкреслила Гук.
Олена Бадюк, Юлія Щетина