Мало хто міг уявити, що колись мирні професії агрономів чи комбайнерів після початку повномасштабного вторгнення росіян на Херсонщині стануть такими небезпечними. А між іншого, за півтора року після звільнення правобережжя області на своїх полях від російських обстрілів або детонації ворожих мін загинули 14 селян, ще 23 – дістали поранення.
“Ми ж “безсмертні”, – посміхаючись, заявляє нашим кореспондентам механізатор Павло, який все своє життя пропрацював на полях Херсонщини. – Ми самі собі таке видумали… Головне, про що ми думаємо, коли сідаємо за руль комбайна чи трактора, що якщо підірвемось, то хочеться загинути одразу, аби не стати інвалідом”.
Павло працює в господарстві херсонського фермера Андрія Стеця, родина якого займається землею вже майже 30 років. За цей час вони не сіяли тільки у 2022-му, адже регіон було окуповано, а на території підприємства господарювали росіяни. Після звільнення правобережжя Херсонщини Андрій одразу повернувся до сімейної справи та заходився відновлювати господарство. Проте у російської ракети були на його ферму дещо інші плани: окупанти влучили у склад з технікою та врожаем Андрія. Тоді згоріло 600 тонн готового до продажу соняшника та нова техніка, яку чоловік взяв у кредит. Вибух був такої потужності, що в сусідньому з фермою селі з дахів позривало шифер.
Павло, комбайнер Фото: investigator.org.uaЗараз у Стеців працює з десяток місцевих селян, які з великою долею самоіронії називають себе “безсмертними”, адже у прагненні виростити та зібрати врожай нерідко ризикують власним життям. Минулого року в сусідньому господарстві на міні підірвався механізатор. Працівників Андрія, на щастя, така доля поки обминає.
“Був прильот в полі такий немалий. Приїхали туди, а там вирва мені по груди і вся пшениця в радіусі 20 метрів лежить. Напевно, якась ракета вибухнула. Ну а ми що? Зібрали її та і все. Добре, що не загорілась і ми її врятували”, – продовжує свою розповідь механізатор Павло.
Міни та нерозірвані снаряди є головною перепоною для роботи місцевих аграріїв. Хоча із залученням понад тисячі вибухотехніків процес розмінування Херсонщини значно прискорився. Зараз поля перевіряють співробітники Державної служби з надзвичайних ситуацій, нацгвардійці та, звичайно, військові, серед яких – і сапери 808-ї окремої бригади ЗСУ. За їхніми словами, на херсонських полях можна знайти майже весь арсенал російської армії: “Гради”, “Урагани”, балістичні ракети та касетні боєприпаси.
Залишки знищеної росіянами сільгосптехніки Фото: investigator.org.uaУ аграріїв своя, трохи спрощена класифікація вибухонебезпечних предметів, що розкидані по їхніх полях. Зазвичай основною відмінною ознакою, як кажуть трактористи, є – “гупне воно, або не гупне”. Досить часто перевіряти це їм доводиться на власному досвіді. Фермери нерідко витягують із землі вибухонебезпечні предмети самотужки, що становить пряму загрозу для їхнього життя.
Звичайно, така самодіяльність місцевих викликає у військових осуд. Хоча сапери розуміють, заради чого так ризикують херсонські селяни. Та й заборонити обробляти, хоч і забруднену вибухонебезпечними предметами, але свою землю, аграріям ніхто не може, тож залишається лише спробувати дохідливо пояснити “безсмертним” трактористам і комбайнерам всю небезпеку.
“Люди поспішають. Навесні так і було, що ми заходимо на поле, а вони поперед нас з трактором. Ну, їм треба обробляти землю. Хочуть гроші заробляти та працювати”, – розповідає нашим кореспондентам командир інженерно-саперного відділення 808-ї ОБП з позивним “Чип”.
Російські снаряди на херсонських полях Фото: investigator.org.uaХерсонська влада запевняє: до повного очищення земель правобережжя області від вибухонебезпечних предметів чекати залишилось не так довго. Хоча раніше у прогнозах називали і 10, і 20 років. Зараз кількості залучених до робіт саперів достатньо, щоб говорити про фініш розмінування вже у досить короткостроковій перспективі. З наявними темпами, у Департаменті сільського господарства ОВА повідомляють, що розраховують на повне очищення херсонських полів від вибухонебезпечних предметів вже до кінця 2025 року.
Станом на сьогодні в регіоні офіційно розміновано вже понад 230 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення, що складає близько 57% від загальної кількості. Проте десята частина полів, навіть після того, як їх оглянуть сапери, до використання непридатні, адже є забрудненими шкідливими хімікатами.
Разом з державними саперами на полях Херсонщини працюють і приватні фірми, яких наймають місцеві фермери, проте їхня загальна частка досить невисока. За півтора року такими послугами скористались лише два підприємства, які зачекались своєї черги на розмінування. Загалом власним коштом, за офіційними даними, було обстежено лише півтори тисячі гектарів херсонських земель, адже це досить дороге задоволення. Більшість нетерплячих аграріїв роблять простіше – купують металошукачі та обстежують поля самотужки.
Позивний “Гриня”, командир групи саперів 808-ї ОБП Фото: investigator.org.uaВійськові сапери чудово розуміють прагнення херсонських аграріїв якомога швидше повернутись до свого звичного життя навіть попри небезпеку, адже до великої війни також займались сільським господарством. Позивний “Гриня” 30 років працював механізатором на полях рідної Бессарабії. Зараз у нього найбільша мрія – повернутися разом зі своїми синами додому після перемоги і після того, як допоможе херсонським селянам зберегти своє життя та врожай.
“Я пройшов ВЛК. Як там питали: служити хочеш? Я кажу – треба! У мене два сини ще також у ЗСУ. Треба. Багато хто говорить красиві слова – “хто, крім нас”? Я вважаю, що кожен просто має виконувати свою роботу. І ми її робимо так, щоб якась від нас була користь”, – зазначає позивний “Гриня”.
investigator.org.ua
