Чи просуваються російські військові на запорізькому і херсонському напрямках? Як живуть прифронтові громади, чи погіршується там гуманітарна ситуація? Чому на правобережній Херсонщині посилилися атаки КАБами, як на це реагують місцеві жителі, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Станом на 5 червня, за даними DeepState, російська армія просунулася біля Роботиного. У Генеральному штабі Збройних сил України того ж дня повідомили, що російські військові намагалися наступати в районі Малої Токмачки на оріхівському напрямку, втім, спроби були невдалими.
Начальник Оріхівської міської військової адміністрації Микола Вініченко розповів «Новинам Приазов’я» про гуманітарну ситуацію у цьому регіоні. Посадовець зазначив, що село Нестерянка перебуває в окупації, там зараз живуть близько 70 людей.
«До повномасштабного вторгнення в селі було близько 1500 людей, масштаби руйнувань, зі слів людей – відсотків на 70 населений пункт розбитий. Гуманітарна допомога там не надається країною-агресором. Воду люди набирають з колодязів, там нічого не завозиться. Люди проживають здебільшого в приватному секторі, у підвалах. Світла у них немає з 2022 року. Водопостачання теж немає», – повідомив він.
«Обстріли відбуваються 24/7»
На території Оріхівської громади, яка під контролем української влади, з жовтня минулого року не перебуває жодної дитини. Залишаються у регіоні переважно люди пенсійного віку, каже голова Оріхова.
Оріхів зруйнований на 90-95%, розповідає посадовець. До повномасштабного вторгнення там було близько 14 тисяч населення. Зараз у місті залишаються близько 800 жителів.
«Поїхала жива сила і боєкомплекти»
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко зазначив, що російські військові накопичують свої ресурси і перевозять їх на запорізький напрямок. Особливо помітними переміщення стали протягом останніх двох тижнів, каже посадовець.«Пішла зміна напрямку і пішла через Маріуполь безпосередньо. Якщо до того воно рухалось більше на харківський напрямок, то з кінця позаминулого тижня- початку цього воно поїхало все на запорізький напрямок. І от ми бачимо тепер посилення тиску. Ми це передбачали, про це говорили. Ми бачимо, що поїхала жива сила, ми бачимо, що поїхали боєкомплекти, так само поїхала техніка. Наприклад, днями ми зафіксували взагалі перекидання гаубиць «Мста-С» на запорізький напрямок. Тобто прямують в об'їзд міста, намагаються везти техніку. Танків ми сильно не бачили, але знову ж, може, вночі вони їх тягнуть», – розповів Андрющенко.
За його даними, також російські військові проводять навчання мобілізованих на полігонах поблизу Маріуполя. Переважно це табори, які містяться на кордоні окупованих територій Донецької і Запорізької областей – в районі села Бабах-Тарама, Кулікове, там, де був колишній полігон «Азову».
«Почалися там тренування зокрема із застосуванням ствольної артилерії. Тобто, дійсно, за останній тиждень ми бачимо насичення запорізького напрямку. Окрім того, ми пов'язуємо появу техніки, яка рухається саме через Маріуполь, з тим, що наші збройні сили уразили залізничний паром в Керчі, що ускладнило їхнє перекидання, тому вони задіяли резервні шляхи з Ростова до Маріуполя і далі вже тягнуть тягачам», – припустив Андрющенко.
«Йдуть жорсткі бої»
Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук розповів «Новинам Приазов’я», що російські військові намагаються обійти роботинський плацдарм із флангів і в такий спосіб захопити цей населений пункт знову.
«Ворог активно атакує, йдуть жорсткі бої в районі Старомайорського. Ну, і говоримо про те, що ворог інтенсивно проводить бойові дії також у районі населеного пункту Урожайне. Тобто все те, що ми передбачали, і Сили оборони передбачали – використання росіянами таких перспективних напрямків, на думку ворога, воно все так і відбувається. Тому до розвитку таких подій були готові. Говорити про те, що зараз буде зниження інтенсивності боїв, наразі не доводиться. Ситуація надзвичайно складна, але вона максимально контрольована, наскільки може бути саме в таких умовах», – запевнив він.
Ситуація на фронті є динамічною, просування в районі Нестерянки не є критичним, вважає експерт. Населені пункти, біля яких і в яких відбуваються зараз інтенсивні бої, переважно всі зруйновані, або в більшості своїй зруйновані, тому дуже часто саме ці локації є просто сірими зонами, над якими є вогневий контроль сил оборони України. Тож ситуація може змінюватися, додав Братчук.
«Звичайно, будь-яке вороже тактичне покращення є негативним для нас, але не бачу, щоб ситуація виглядала вкрай критичною.
І північно-західніше Вербового намагаються атакувати, обходити. Ми ж це теж прекрасно бачимо, все розуміємо. Ну, і не забуваємо про використання авіаційної складової. Ворог використовує КАБи, ворог намагається протискати нашу оборону з використанням авіаційного озброєння. Це те, що на сьогодні у нього є перевагою, на жаль», – пояснив він.
«Атакують острови»
Тим часом на херсонському напрямку, за даними Генштабу, російські військові не полишають спроб витіснити українські підрозділи з плацдарму в районі Кринок. Втім, атаки російської армії зазнають невдач, втрат позицій на цьому напрямку немає.
Сергій Братчук зазначив, що Росія веде активну інформаційну кампанію щодо херсонського напрямку, втім, просуватися у цьому регіоні її військовим не вдається.
«Вони навіть інколи між собою не можуть домовитися, різні відомства, щоб вести єдину інформаційну політику – у когось там вони вже «залізли на острови і вибили наші підрозділи», у когось немає взагалі жодних бойових дій. Це стосується і плацдармів в районі населеного пункту Кринки. Але що насправді? Насправді намагаються атакувати острови. Але є в них, на жаль, тут певні просування. На жаль, я кажу з іронією, тому що є навіть закріплення, але це закріплення – під водою. Тобто вони не можуть нічого зробити, їхні десантні групи, штурмові групи знищуються, йдуть на дно», – каже експерт.
За його словами, для штурмів позицій ЗСУ, на херсонському напрямку армія РФ використовує різноманітні плавзасоби, легкі човни та все, що може ходити Дніпром, але безрезультатно.
«Завдання – розтягнути фронт»
Також російські військові останнім часом знову почали інтенсивно застосовувати КАБи проти цивільного населення Херсонщини, зазначив наприкінці травня речник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков. Напередодні від цих ударів поранення отримали шість цивільних осіб, потім стало відомо про одного загиблого. За даними начальника Херсонської ОВА, російська армія обстрілює КАБами Бериславський і Херсонський райони.
Речник Української добровольчої армії «Південь» вважає, що військові РФ застосовують авіаційні атаки, оскільки не мають просувань на суходолі.
«Це та складова, де, на жаль, у ворога сьогодні є перевага. Тому щодо Херсонщини ворог використовує КАБи та інше авіаційне озброєння. Це можуть бути не лише КАБи, це можуть бути некеровані авіаційні ракети, наприклад, використання гелікоптерів для пуску відповідних ракет, тож авіаційна складова досить активно присутня. Вони скрізь хочуть просунутися, тому що головне їхнє стратегічне завдання – це розтягнути український фронт», – сказав Братчук.
Під захистом Дніпра
Одна з громад Херсонщини, яка найбільше страждає від обстрілів російської армії – Білозерська. Заступник голови Білозерської сільської військової адміністрації Олексій Журавленко сказав «Новинам Приазов’я», що атаки не припиняються від моменту деокупації регіону.
«У травні з 31 календарного дня 26 різних сіл громади перебували під обстрілами. Найбільше потерпає у нас прибережна смуга, це Білозерка – центр громади – Кізомиський, Дніпровський старостинські округи, тому що це саме правий берег річки Дніпро, до ворожих позицій буквально по прямій – десь кілометрів 20. Острів Нестрига також входить до нашої громади. На цих островах точаться бої. Буває таке, що місцеві чують відлуння цих боїв. І відповідно ми перебуваємо на лінії фронту під цими постійними обстрілами. На жаль, останні декілька днів відбулося посилення цих обстрілів, є людські жертви, є поранені та загиблі», – зауважив він.
Російські військові обстрілюють громаду як артилерією, так і КАБами, каже посадовець. Через що, приміром, село Кізомис вже стерте з лиця землі. За останній час в громаді вже було декілька влучань ракет С-300, також почалися дронові атаки, чого раніше не було, зазначив він.
Через обстріли місцевим жителям пропонують евакуюватися з громади, каже Журавленко. Втім, він переконаний, що перекинути свою техніку на правий берег Херсонщини російські військові не зможуть.
«Я б сказав, перешкод більше. Подивіться, будь ласка, на карту. Це дельта Дніпра. Це там десятки маленьких острівців, боліт, рукавів, річок. Тобто це дельта. Оце те місце, де Дніпро розливається в Дніпро-Бузький лиман. Саме оці плавні, що їх називають найбільшими у Європі, там дуже важко форсувати, там дуже багато природних перепон. Там навіть не кинеш той же понтонний міст. Тут ми під захистом природної перепони – Дніпра», – підкреслив представник сільської адміністрації.
Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року. Відтоді, попри складність постачання підрозділів у цьому селі та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримують ці позиції.
Наприкінці квітня 2024 року головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що українські військові встановили контроль над островом Нестрига, що розташований у дельті Дніпра на херсонському напрямку. За його словами, Силам оборони вдалося просунутися в районі селища Велетенського Білозерської громади Херсонщини.
Юлія Щетина, Олена Бадюк