Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися, чи справді зараз Росія зможе перезапустити Запорізьку АЕС і під’єднати її до своєї енергосистеми? Що для цього потрібно і коли окупаційна влада зможе закінчити підготовчі роботи? Чи можливо вплинути на намір Росії запустити реактори ЗАЕС у роботу?
Як нагадають в Greenpeace, після руйнування Каховської ГЕС Запорізька АЕС втратила доступ до води з Каховського водосховища. Шість реакторів Запорізької АЕС зупинені з 2022 року. В аналізі, опублікованому в лютому цього року, організація попередила, що атомна станція потребуватиме нової насосної системи для отримання води з річищ Дніпра поблизу Запорізької АЕС.
Відколи Росія напала, пошкодила та окупувала ЗАЕС, ризик ядерної катастрофи був високим. Але якщо плани перезапустити реактори на станції будуть реалізовані, рівень ризику та наслідки будуть набагато серйознішими, зазначають у Greenpeace.
«Проблема з охолодженням залишається»
Спеціаліст із ядерних питань Greenpeace Центральної та Східної Європи Шон Берні у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що нова насосна станція потрібна лише у випадку, якщо Росія дійсно збирається запускати ЗАЕС.
«Ця інформація взята з «Інформаційного циркуляра», який РФ офіційно подала в МАГАТЕ. Там є ці дані, і вони вперше їх оприлюднюють. Це стосується того, про що весь час говориться, що проблема з охолодженням, яка існує. Це стосовно саме цього питання. Те, що ми, власне, для себе дізналися минулого тижня, попри те, що після руйнації ГЕС минулого року на станції залишилося доволі велика кількість води, якщо вони будуть запускати ЗАЕС і намагатися працювати, то їм цього буде недостатньо. Потрібне обов’язкове надходження свіжої води. І саме для того, щоб забезпечити надходження ще свіжої води, вони планують збудувати насосну станцію, яка б запитувала, додавала з Дніпра воду», – пояснив експерт.
На світанку 6 червня стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль назвав руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня 2022 року американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія. Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні. Українська влада оголосила про евакуацію із небезпечних районів Херсонщини. За фактом підриву Каховської ГЕС прокурори порушили справу про екоцид.
«Більш ніж один реактор»
Виходячи з оприлюдненої інформації, Росія збирається запустити більше, ніж один реактор, каже Берні. За його словами, вже визначені два найбільш ймовірні місця, де окупанти можуть розташувати насосні станції.
«Росіяни написали, що вони хочуть побудувати насосну станцію потужністю 18 тис. куб. метрів на годину. Тому ми вважаємо, що вони намагаються запустити більш ніж один реактор. Можливо, цього року пріоритет у них буде, щоб перезапустити реактор №1. Тому що саме цей реактор був історично першим. Бо це перший реактор, який почав працювати в грудні 1984 року», – зауважив він.
Greenpeace вже неодноразово звертався до МАГАТЕ із застереженнями щодо дій Росії на Запорізькій АЕС, каже Шон Берні. За його словами, якщо станцію запустять, наслідки можуть бути непередбачуваними.
«Ми переймаємося через те, що схоже, що МАГАТЕ не дасть правильний сигнал у своїх меседжах, у своїй роботі з Росією. Загалом вони не комунікують цю ситуацію настільки чітко, наскільки треба було б. Треба, щоб МАГАТЕ не давало їм можливості нічого там будувати. Тому що ця станція захоплена абсолютно незаконно. Я сподіваюся, що нам вдасться зупинити ці наміри, оскільки станція перебуває у вкрай небезпечному стані. В будь-який момент може трапитись аварія. Якщо до цього ще намагатися запустити якесь будівництво і ще запустити реактори, то тут взагалі немає про що говорити. У цьому випадку ми не говоримо термінами «інцидент» або «аварія», а треба говорити терміном «свідома», «спланована» катастрофа. Її розміри можуть бути від локального ефекту до максимально великих розмірів, більше, ніж Фукусіма, і більше, ніж Чорнобиль, за результатами», – наголосив експерт.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
- У МАГАТЕ у звіті за 16 травня повідомили, що ситуація з ядерною безпекою та охороною на Запорізькій станції залишається «вкрай нестабільною та складною». В агенції зазначили, що протягом останнього тижня експерти чули звуки артилерійських та ракетних обстрілів, а також стрільбу зі стрілецької зброї. Також, попри те, що місія МАГАТЕ мала доступ до майданчика, диспетчерських та реакторних блоків, їм не дозволяли спілкуватися з частиною персоналу ЗАЕС.
- Російська сторона тим часом заявляє, що Запорізьку АЕС обстрілюють начебто українські військові. Представник окупаційної влади Запорізької області Володимир Рогов в одному зі своїх дописів зазначив, що очільник МАГАТЕ Рафаель Гроссі діє нібито в інтересах України.
«Споживають уже електрику з РФ»
Про намір Росії перезапустити Запорізьку АЕС нещодавно також повідомляло видання The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела. За даними журналістів, президент Росії Володимир Путін начебто особисто повідомляв про це очільнику МАГАТЕ Рафаелю Гроссі, коли той приїздив до Росії. Тоді Путін запевнив Гроссі, що перезапуск «точно буде», однак не повідомив точної дати.
У статті зазначається, що спроба перезапустити станцію збільшить ризик аварії на найбільшому ядерному об’єкті Європи. Небезпека, зокрема, полягає в тому, що у Росії немає фахівців, які б могли її обслуговувати, оскільки ЗАЕС не є станцією радянського зразка.
Наразі вона частково оснащена західними системами управління й працює на американському ядерному паливі від Westinghouse.
Незалежна експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна зазначила, що окупаційна адміністрація Запорізької АЕС може проводити підготовчі роботи з підключення станції до російської енергосистеми.
Вона також зазначила, що окупанти з листопада минулого року не допускають експертів місії МАГАТЕ до відкритих розподільчих пристроїв на запорізькій тепловій електростанції.
«Це свідчить про те, що вони проводять якісь підготовчі роботи для перемикання Запорізький АЕС на російську об’єднану енергосистему. Вони це планували зробити в серпні 2022 року, але не вдалося. І зараз ЗАЕС споживає для внутрішніх потреб електроенергію з об’єднаної енергосистеми України. Але Енергодар, оці села, які поряд з Енергодаром, вони вже споживають електрику з об’єднаної енергосистеми Росії. Мені відомо з власних джерел, що лінія електропередач Мелітополь – Молочанськ – Енергодар поєднує Енергодар з об’єднаною енергосистемою Росії. Тобто зрозуміло, що якщо вони введуть в експлуатацію енергоблок, то їм сенсу немає постачати електроенергію в об'єднану енергосистему України. Отже, слід очікувати переключення», – підкреслила Кошарна.
«Пропаганда та економічний зиск»
Росія планує запустити ЗАЕС як із пропагандистською, так і з економічною метою, вважає експертка. Якщо працюватиме хоча б один реактор, окупаційна влада покриє витрати, які йдуть на забезпечення станції та персоналу.
«По-перше, це пропагандистська мета. І це можна побачити в заяві оцій, де вони запевняють, що легітимізують свою присутність там. Це також свідчення серйозності намірів введення в експлуатацію ЗАЕС для отримання прибутку якогось, бо зараз за електроенергію, що споживає ЗАЕС, сплачує Енергоатом. А вони (РФ) хочуть прибуток мати. Бо зараз я побачила фінансові звіти, там страшні збитки, по зав’язку – це мільярди просто. Для них це колосальні збитки. Вони вкладають якісь гроші для підтримки якогось нормального життя в Енергодарі. Вони закуповують дизельне пальне для резервних дизельних генераторів. Вони зарплату виплачують працівникам. Тому зрозуміло, що їхні наміри – мати економічний зиск з цієї станції», – пояснила Кошарна.
«Лише юридичний важіль»
Ефективних важелів впливу на Росію наразі немає, втім, Україна має використовувати всі можливі юридичні інструменти й фіксувати порушення, вважає експертка. Вона звернула увагу на те, що Нікополь і Марганецька громада обстрілюються з боку Енергодару російськими військовими з серпня 2022 року, але фіксувати вихідні обстріли місія МАГАТЕ почала набагато пізніше.
«Тобто присутність місії, безумовно, дає для інших держав, перш за все, для якоїсь об’єктивної картини більш-менш. Але вони не можуть, наприклад, на мою думку, сказати, що це Росія обстрілює, тому що Росія тоді може заборонити присутність місії. Це має бути вже ініціатива України. Наприклад, підготувати пакет документів про порушення Росією міжнародних конвенцій про протидію актам ядерного тероризму. Але це має спільно робити Міністерство юстиції України з Міністерством закордонних справ України. Але я поки що не чула, щоб якісь документи дійшли до Міжнародного кримінального суду чи суду ООН. Тож є єдиний важіль – юридичний, бо інших немає», – пояснила співрозмовниця.
Черговий ядерний шантаж?
Голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков розповів «Новинам Приазов’я», що запустити в роботу Запорізьку АЕС зараз неможливо з декількох причин.
«Ми не маємо відповідного водопостачання, яке потрібне для роботи АЕС, у зв’язку з тим, що окупанти зруйнували ГЕС. Також коли електроенергія виробляється, то потрібно її транспортувати. Тобто практично відсутня видача потужності ЗАЕС. Із 10 ліній електропередач зараз в роботі – дві. І ті регулярно відключаються. Всі енергоблоки перебувають у холодному стані і навіть у випадку, наприклад, трансгерметизації термооболонки або повного знеструмлення енергоблоків АЕС і повного complete blackout, як кажуть, у нас не буде викиду радіоактивного йоду-131, який є найбільш небезпечним», – запевняє він.
Побудувати ж насосну станцію біля лінії бойових дій нереально, вважає очільник інспекції. За його словами, намір окупантів запустити Запорізьку АЕС – це чергова спроба ядерного шантажу.
«Ми читали про ці плани, але це не має нічого спільного з питаннями ядерної та радіаційної безпеки. Це якась маячня. Фактично на лінію зіткнення в Каховське водосховище має зайти якась техніка, яка буде виконувати якісь роботи – дно поглиблювання або ще щось. Тобто я це не сприймаю як якесь реальне рішення. Реальне рішення посилити та забезпечити безпеку на ЗАЕС – це повна деокупація, демілітаризація атомної електростанції. З нашої точки зору, потрібно зробити так, щоб російській владі було занадто дорого утримувати Запорізьку АЕС, під своїм контролем. Тобто ми маємо зробити шляхом санкцій, політичної та економічної ізоляції окупантів», – наголосив Коріков.
Він додав, що у випадку, якщо Росія запустить енергоблоки Запорізької АЕС і якщо там станеться аварійна ситуація, наслідки можуть поширитися не лише на Україну.
«Якщо енергоблоки будуть працювати на потужності, то у разі, наприклад, повного знеструмлення з неввімкненням дизелів, ця експлуатаційна подія буде мати значно ширші наслідки і може бути навіть викид, в тому числі, радіоактивного йоду-131. Гранична величина цього викиду може становити 10 в 19 ступені бекерелів тільки по йоду-131. Це астрономічна цифра, це однозначно транскордонні наслідки аварії ЗАЕС», – сказав Коріков.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська влада також заявляла, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Олександр Янковський, Олена Бадюк