Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» дізнався як впливає російська окупація на освітній процес? Яким чином варто відновлювати навчання у школах після звільнення тимчасово окупованих громад? З якими викликами у сфері освіти стикаються громади після деокупації?
«Лише дистанційне навчання»
Станом на осінь 2022 року на деокупованій території Херсонщини, за даними Міністерства освіти й науки України, були розташовані 279 закладів освіти. Освітній процес у Херсонській області організовано у дистанційному форматі з міркувань безпеки. Таким навчанням на Херсонщині було охоплено понад 65 тисяч учнів і майже 4 тисячі вчителів.
– У 2023–2024 році освітній процес на Херсонщині здійснює 338 закладів освіти. І в них на сьогодні навчаються майже 96 тисяч здобувачів освіти. Це заклади освіти від дошкілля до вишів. Якщо говорити конкретно по кожній галузі, то у нас працює дистанційно 93 дошкільних заклади – у них майже 7 тисяч здобувачів освіти. У 180 закладах загальної середньої освіти навчається 63 тисячі учнів. 15 позашкільних закладів охопили 2 тисячі здобувачів освіти. 14 закладів професійно-технічної освіти навчають 3 тисячі осіб. 16 закладів фахової передвищої – майже 7 тисяч. І 13 закладів вищої освіти, де навчаються майже 14 тисяч осіб. В інклюзивних закладах навчається понад 600 дітей.
Мова йде не тільки про заклади освіти, які розташовані на деокупованій території Херсонщини, а й про ті, що в окупації. За словами Юшко, на Херсонщині всі освітні заклади працюють дистанційно, оскільки деокуповані території перебувають в «червоній зоні» – правобережжя Херсонщини зазнає постійних обстрілів з окупованого Лівобережжя. То ж безпекова ситуація не дозволяє здійснювати освітній процес в очному або змішаному форматі.
– У нас є діти, які перебувають за межами Херсонської області, на підконтрольній владі України території і за кордоном, але навчаються в наших закладах освіти. Це рішення батьків, який заклад освіти дитина буде відвідувати.
«Кадрового голоду не має»
Освітній навчальний процес за українською програмою в закладах Херсонщини здійснюють понад 5 тисяч вчителів, і приблизно 870 вчителів перебувають у резерві, зазначає Юшко.– Навіть в довоєнний час ми мали потребу в педагогічних кадрах. Щоб уникнути дисбалансу, ми плануємо відновити на профілях старшої школи мотивацію старшокласників до навчання і повернення до педагогічних спеціальностей. Але я хочу наголосити, що кадрового голоду ми сьогодні не відчуваємо.
За результатами цьогорічного опитування освітян із деокупованих територій, майже 79% вважають, що під час відновлення української системи освіти на деокупованих територіях найбільшою проблемою може стати спілкування з педагогами-колаборантами. Далі йдуть проблеми відновлення контингенту учнів – 73% – і подолання освітніх втрат. Майже 62% опитаних освітян вважають надзвичайно гострим питання подолання наслідків російської пропаганди. Відносно менше занепокоєння викликають питання взаємодії вчителів з учнями та батьками й учнів між собою.
Ця статистика – частина «Білої книги», для якої зібрали 2000 відповідей від вчителів про ті аспекти, які наразі їм здаються критично важливими для вирішення. Про це «Новинам Приазов’я» розповіла експертка аналітичного центру благодійного фонду «Солом'янські котики» Ярослава Мозгова.
– Співпрацювати з колегами, які мали досвід перебування в окупації та реалізували освітню програму країни-агресора, наші українські вчителі не готові. Але вони готові працювати з тими дітьми, які зазнали впливу, або навіть тиску російської окупаційної влади. І вчителі усвідомлюють, що саме заради цих дітей, варто відновлювати освітній процес, і в деяких випадках це є мотивацією для долучення до освітнього резерву.
Безпекова ситуація
«Новин Приазов’я» поспілкувалися з керівницею відділу освіти Високопільської селищної громади у Херсонській області Вікторією Роговою. Ця громада, як і решта території правобережної Херсонщини, була звільнена у листопаді 2022 року. За словами Вікторії, після деокупації освітній процес зіткнувся з перешкодами, які й досі не вдалося повноцінно подолати.– Всі заклади зазнали різних ступенів руйнації, відновити освітній процес було складно. Більша частина вчителів перебувала за кордоном, в громаді залишалося до 20 дітей із тисячі шкільного віку, які у нас були до [масштабної] війни. Тобто діти виїхали майже всі. Але станом на зараз, 823 дитини дистанційно навчається у школах нашої громади.
– На сьогодні відбуваються капітальні ремонти, на стадії завершення проєкти на бомбосховища. Тобто всіма силами ми намагаємося, щоб із 1 вересня в декількох закладах освіти відновити змішане навчання, тому що безпекова ситуація не дозволяє повноцінно вийти на очне навчання.
«Лояльність дітей до країни-окупанта»
Експертка Ярослава Мозгова розповідає, що ситуація на правобережній Херсонщині (Сили оборони України деокупували цю територію 11 листопада 2022 року – ред.), де окупація тривала менш як рік, і ситуація з окремими районами Донецької, Луганської областей, які були окуповані у 2014 році, відрізняється.– Навіть зараз ми фіксуємо випадки, коли діти нині окупованої частини Херсонщини демонструють лояльність до країни-окупанта. За той короткий проміжок були запроваджені російські навчальні програми, завезені підручники, допоміжні матеріали для вчительства, проведені деякі розмови «про важливе».
– Ми ще робимо такі висновки, коли читаємо коментарі українських підлітків щодо деяких новин, які стосуються, наприклад, освіти в їхніх регіонах – коли діти з ТОТ, або тих, які вже деокуповані, піддають сумнівам історію України і, як контраргумент, наводять факти з тієї умовної історії, яка їм викладається в школах в окупації. І так, на жаль, ми можемо говорити про певну когнітивну окупацію молоді.
Тимчасово окуповані та деокуповані регіони мають схожу проблематику, однак відрізняються у розв’язанні цих проблем, зазначає експертка.
– Харківська школа в метро – це один зі шляхів рішення, яким пішла Харківська військово-обласна адміністрація. А Херсон, наприклад, такі форми роботи не впроваджує.
Також Мозгова вважає, що діти на звільнених від російської окупації територіях потребують додаткової шкільної програми та додаткових занять.
– Те, як ми викладаємо історію України та російсько-української війни в закладах освіти, які ніколи не перебували в окупації та тих, які перебувають в окупації – може і має різнитися. Це був час, коли діти геть не вивчали українську мову та літературу. А це ті предмети, які безпосередньо впливають на їхню можливість вступати в заклади вищої освіти. Це не тільки про формування проукраїнської свідомості, а й про надання рівного доступу до подальших ланок освіти для дітей на всіх територіях України.
«Занурювати в українське»
Учитель історії, керівник низки освітніх проєктів Владислав Штегельський переконаний, що повноцінне подолання впливу російської окупації на освітній процес потребує значних зусиль і часу.– Нам треба адаптувати і повернути дітей до навчального процесу максимально швидко і максимально ефективно. Учні, які пішли два роки назад в окупації в перший клас – вже два роки вивчають саме російську мову. І їх треба занурити в україномовне середовище. Також ми дуже розходимося в навчальних програмах, особливо географії чи історії України.
– Найбільший біль – чим довше громада перебуває в окупації, тим менше зв'язків залишається в родини і дітей з підконтрольними владі України територіями. Варто долучати їх чи до уроків, чи до якогось процесу навчання, там, де є можливість. Це дуже важливо – не втратити дитину і імовірніше – дитині легше буде повернутися в українське середовище.
- 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабне вторгнення до України. До цього з 2014 року вона окупувала частину Донбасу та український півострів Крим.
- У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Олександр Янковський
