Про це пише пресслужба поліції Херсонської області.
Колега Андрія із позивним Гема згадує: «З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Уже на той час він мав досвід участі у бойових діях у складі миротворчих місій. Він передавав нам свій досвід, навчав, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську, отримавши поранення, він допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації».
Після деокупації правобережжя Херсонщини підрозділ Андрія Тарчинського повернувся до виконання своїх службових обов’язків. Разом з колегами поліцейський забезпечував проведення контрдиверсійних, стабілізаційних заходів на території обласного центру та інших деокупованих населених пунктів Херсонської області.
Керівник поліцейського підрозділу Микола Іващенко згадує про Андрія Тарчинського: «З Андрієм познайомився ще у 2014 році, коли я прийшов до лав МВС України у батальйон «Херсон». Він завжди був позитивною людиною. Йому можна було довірити завдання різного характеру. У колег мав авторитет, всі прислуховувалися до його думки.Андрій прагнув вдосконалювати службові катери, постійно щось ремонтував, підфарбовував, навіть у вільний час займався цими справами. Видно було, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Загибель Андрія стала дуже великою втратою для підрозділу, для поліції Херсонщини, оскільки він був патріотом із великої літери».
Поліцейському було 49 років. Без сина залишилася мати, без чоловіка – дружина, без батька – двоє доньок.
Андрія Тарчинського поховали у Херсоні поруч із полеглими побратимами. Його загибель – важка й болісна втрата для колег.