Олег Глущук та Тетяна Єфреміді познайомились під час повномасштабного вторгнення. Він – військовий, вона — медсестра. Олег служив у 124 окремій бригаді територіальної оборони, Тетяна лишалась в тимчасово окупованому Херсоні. Як зародилось їх кохання, як відбулась перша зустріч і як одружувались у рідному місті під обстрілами російських військових, подружжя розповіло Суспільному.
Молодята Олег Глущук та Тетяна Єфреміді зробили знімки весілля у знакових для жителів Херсона місцях: на Площі Свободи, у парку Слави, сквері поряд з драмтеатром, біля РАЦСу, при в’їзді в місто.
Він – учасник херсонської ТРО з перших днів повномасштабного вторгнення, волонтер, брав участь у проукраїнських мітингах під час окупації Херсона. Виїхав у квітні, коли дізнався, що його розшукують російські військові. На підконтрольній Україні території приєднався до 124-ї окремої бригади тероборони.Вона – медсестра в обласній інфекційній лікарні. Під час окупації лишалась у Херсоні. Розповідає, аби допомагати людям та бути поряд із матір'ю-медикинею.
Олег і Тетяна почали спілкуватися у липні 2022-го року телефоном. На той час він був у Миколаєві, вона – у Херсоні. Їх познайомив спільний друг."Він зі мною там служив. Я кажу: "Ти пам’ятаєш, казав, є дівчина, хотів нас познайомити". Ну, ми вже були знайомі, бачились. Я кажу: "Даси номер, будемо переписуватись?" Так почали переписуватись", — говорить Олег.
"Я тоді якраз працювала. Пам’ятаю, у мене ж номера нема його. Дивлюсь — незнайомий номер мені написав "Від Саші привіт! Це Олег", — сказала Тетяна.
Вона пригадує, всі повідомлення та фото доводилось видаляти, адже російські військові приходили з перевірками на роботу, дивились телефони. Зустрітись закохані змогли лише через чотири місяці, вже у звільненому на той час Херсоні, 18 листопада 2022 року."Мене відпустили, я приїхав на Таврійський. Думав, ще я квіти не знайду… А таки працював магазинчик – я квіти знайшов. Подзвонив, кажу: "Виходь." І ми так зустрілися", — згадує Олег.
"Ми по місту потім гуляли, на набережну тоді відразу спустилися", — каже Тетяна.
З того дня, як тільки Олег мав можливість — їхав до Тетяни. І зрештою, вирішив освідчитись."Давно хотів кільце знайти, в Херсоні нормального не знайти. Потім ми якраз у Миколаїв поїхали на полігон і хлопець був на машині. Кажу:
"Давай через Миколаїв поїдемо". У Миколаїв заїхали – вже вечір був, встиг. Зайшов у магазин, побачив обручку, думаю: "треба брати", — говорить чоловік.
Пропозицію військовий зробив 1 січня 2024 року. Тетяна вже спала вдома.
"Хотів о 12-й ночі на Новий рік, а вона заснула. І тоді 1-го числа зробив пропозицію", — каже Олег.
18 січня Тетяна і Олег пішли до РАЦСу."Ми кажемо, "Коли там дата буде?". Вона відповідає: "Дуже все зайнято". Я так зрозумів, тільки вони розписують. І велика черга. А потім виходить жінка і каже: "А ви ж військовий, так? Можна вас зараз, без черги розписати". Я погодився і ми пішли", — згадує військовий.
"Я пам’ятаю його вираз обличчя. Виходимо, каже: "Я думав, ми тільки дату дізнаємось". А вийшли вже чоловік і дружина за годину", — сказала Тетяна.
Молодята кажуть: війна та обстріли коханню не заважають.
"Не знаю, може й легше будувати стосунки, коли так. Бо ми є один у одного", — каже Олег.
Подружжя продовжує працювати: Олег – служить, Тетяна – працює у лікарні. Говорять, чекають на перемогу. Тоді весілля відсвяткують ще раз – гучно, у колі рідних та близьких. suspilne.media