Журналісти “Галки” завітали у “Херсонський хаб” та поспілкувалися з виконавчою директоркою “Нової генерації” Оксаною Глєбушкіною та очільником “Херсон нескорений” Володимиром Клюцевським. Дізнайтеся, як живеться херсонцям у Франківську, що їм дало це місто, чого ще бракує, і що після перемоги люди заберуть звідси додому.
“Нескорений Херсон”
Коли російські війська зайшли у Херсон, найперше, що зробили його жителі – вийшли на мирні акції протесту, показали свою проукраїнську позицію. Одним з учасників таких мітингів був засновник благодійної організації “Херсон нескорений” Володимир Клюцевський.“Люди доволі довго чинили опір окупантам, але чим довше у місті перебували ФСБ, росгвардія та інші війська, то вони поступово та наполегливо арештовували активістів. На акціях застосовували димові шашки та зброю, були поранені серед цивільних. Настав момент, коли ці акції вже не змогли організовувати далі”, – розповідає Клюцевський.
У квітні окупанти взяли в полон ексочільника Херсонської ОДА Андрія Путілова, з яким в органах влади працював Володимир Клюцевський. Відчувши небезпеку для свого життя, чоловік переховувався від спецслужб там, де про його місце перебування не знали навіть найближчі знайомі. Виїхати з Херсона вдалося у липні.
“Коли за чотири місяці я дізнався, що мене не шукають, що мене немає у списках, тоді наважився виїхати. Довелося проїхати через 32 блокпости росіян”.
Всебічна допомога Херсонщині
Наприкінці серпня 2022 року в Івано-Франківську зʼявився “Херсонський хаб”. Його ідея – місце, де внутрішньопереміщеним особам допомагають адаптуватися, соціалізуватися та отримати підтримку на всіх рівнях.“І ось вже рік ми допомагаємо людям Херсонщини різними послугами – гуманітарна допомога, медична та психологічна, правова допомога, інформаційна. Підтримка бізнесу та допомога з працевлаштуванням”.
Зараз на Прикарпатті проживає близько 8 000 офіційно зареєстрованих херсонців, але за словами Клюцевського, їх насправді близько 10 000.
Найактуальнішим питанням, після відкриття хабу, стало розміщення людей, які виїжджали з Херсону. Тоді знайти нормальне житло було непросто, ціни у місті злетіли вгору, тому найпершим рішенням було розмістити людей у тимчасових прихистках.
“Поруч з цим було багато людей зі сіл, які безкорисно пропонували свої домівки для херсонців. Просили тільки оплачувати комуналку. Вони дозволяли користуватися всім, що є у тих будинках. Вони щиро та альтруїстично віддавали все, що у них є з бажанням підтримати переселенців з Півдня”.
Від початку роботи “Нескорений Херсон” забезпечує ВПО продуктовими наборами, засобами особистої гігієни – зубна щітка, шампунь, гелі для прання та миття посуду і т.д. У хабі працює лікар з Херсона, до якого можна звернутися на консультацію, а також представниця Херсонського обласного центру зайнятості та юрист.
“Не потрібно ходити і десь щось шукати, а достатньо прийти у рідний хаб”, – каже Клюцевський.
Хаб активно співпрацює з місцевими фондами та активними громадянами. Тут проводять курси української мови, майстер-класи та арттерапію для дітей, а також просвітницькі та культурні заходи. Фарби для дітей передають небайдужі зі Польщі, Англії та Шотландії. Два тижні у хабі працювала художниця-шотландка, а потім поїхала у Херсон, де також провела заняття для діток.
Обстріли та Каховська ГЕС
Після деокупації чимало херсонців поїхали додому, але у місті досі небезпечно через постійні російські обстріли. Тому немало людей знову повернулися до Франківська.“У Херсоні з близько 300 000 населення лишилося десь 40 000. Працює в основному сфера обслуговування, торгівлі та бюджетні установи. А вночі місто не впізнати, адже вуличного освітлення нема, люди щільно закривають вікна, аби не спрямовувати на себе удари. Проте вдень вони так само гуляють центром, пʼють каву та слухають музику”.
Наступним випробуванням для Херсонщини став підрив росіянами Каховської ГЕС та затоплення великої території. Після того, як вода зійшла, люди взялися вичищати свої домівки, їм знову знадобилась допомога волонтерів. БО “Нескорений Херсон” разом з благодійним фондом “Чисті серцем” привезли з Європи для Херсонщини 15 тонн продуктових наборів, а також “Керхери”, які дозволяють під тиском вимивати бруд з житла, та електрогенератори.
“Також дуже потрібні засоби від плісняви, щоб обробити стіни та знову їх помалювати. Вони доволі дорогі. Літр коштує 320 грн, а на одну квартиру потрібно мінімум пʼять літрів. Потрібні матраци та ковдри, розкладні ліжка, аби було як розміщувати людей”.
Володимир Клюцевський розповів, що вони допомогли розв’язувати питання зі компенсацією для постраждалих від підтоплення. Аби в Івано-Франківській області усі служби соцзахисту приймали заяву від мешканців Херсонської області на отримання держдопомоги за пошкоджене вдома майно.
Одяг від небайдужих і для всіх
Поблизу магазину “МЕТРО” стоять спеціальні контейнери від херсонських активістів, куди всі охочі можуть приносити одяг, а волонтери його забирають та сортують. Згодом цей одяг розкладають на складі (вул. Хмельницького, 57. Склад №8), де переселенці зі всіх областей можуть прийти та взяти потрібне.“Люди можуть обирати одяг без обмеження за кількістю. Часто вони беруть щось для своїх рідних, які залишаються у прифронтових містах. І така процедура з одягом у Франківську організована якнайкраще”, – говорить Клюцевський.
Раз на тиждень дві тонни одягу від франківців волонтери “Нескореного Херсону” відправляють до таких населених пунктів, як Олександрівка, Високопілля, Музики та Білозерка. А за місяць небайдужі приносять у баки близько 7-8 тонн одягу.
Херсонці допомагають іншим
Волонтери-херсонці також допомагають формувати продуктові та гігієнічні набори для інших регіонів – Харківщини, Сумщини, Запоріжжя…“Все тому, що ми згуртовані, у нас є небайдужі волонтери, які відгукуються на будь-який клич. Кажуть, що якщо звернутися до херсонців, вони завжди допоможуть. І найбільше нам у цьому допомагає наша організованість, що у нас є хаб, є комунікація з людьми”, – пояснює Клюцевський.
Допомогу у хабі отримують близько 6 000 херсонців, які покинули свої домівки через війну. Від початку створення благодійна організація “Нескорений Херсон” надала допомогу на понад 5 мільйонів гривень, а в еквіваленті ваги – на 30 тонн.
Поруч з цим Володимир Клюцевський відзначає, що обʼєми допомоги для України з-за кордону почали зменшуватися. Проте вдається організовувати великі партії, якщо це відбувається за державної підтримки.
Він підсумовує, що наразі “Нескореному Херсону” вистачає власних сил для роботи, вони знаходять різні можливості, проте не відмовляться від допомоги небайдужих.
“Нова генерація”
Понад 30 років громадська організація “Нова генерація” працює у сфері організаційного розвитку, допомагає іншим ініціативам, ГО та обʼєднанням визначати стратегії розвитку та формувати свою політику, а отже будувати потужне громадянське суспільство.“Всі ті, кому ми допомагали 10 років тому формувати свої обʼєднання – зараз це потужні представники громадянського суспільства Херсонщини і наші партнери. Ще у нас є напрямок розвитку громади та активізації людей. І те, що відбувалося у Херсоні – це приклад добросусідських відносин, допомоги один одному”, – каже виконавча директорка “Нової генерації” Оксана Глєбушкіна.
Підпілля в окупації
Оксана Глєбушкіна розповідає, що під час окупації вони працювали у підпіллі, допомагали волонтерам отримувати допомогу від міжнародних організацій. Стали містком між тими, кому потрібна допомога, та тими, хто готовий цю допомогу надати.“Ми починали з того, що допомагали закуповувати засоби гігієни. Під наш дзвінок відкривали магазини “Єва”, де ми швидко формували необхідні набори, зокрема для будинків сімейного типу з дітьми”.
Потім з колегами з кухарської спільноти організували харчування для місцевих на базі одного з ресторанів.
“На початку березня в Херсоні було полювання на їжу і я це пережила на власному досвіді. Коли ти стоїш у черзі за молоком для дитини, і воно вже закінчується, а перед тобою ще 15 людей в черзі. Тому ми й почали закуповувати продукти та надавати їх кухарям, а вони готували безкоштовні обіди”.
Коли у місті росіяни почали полювання на активістів та волонтерів, команда “Нової генерації” зрозуміла, що потрібно виїжджати.
“Ми побачили, що в полон потрапляють знайомі нам люди, росіяни перевіряють їхні телефони. Багатьом ставили умови, що ти можеш діяти, як дієш, але ми тебе пильнуємо і не думай виїхати за межі Херсону. А якщо людина хотіла виїжджати, то вона мала здавати позиції ЗСУ, працювати на окупантів”.
Новий шлях у Франківську
Найперше, що зробили по приїзду до Франківська, розповідає Оксана Глєбушкіна, це зібрали всіх херсонських волонтерів та активістів, які виїхали до різних областей та за кордон.“Тоді ми давали багато інтервʼю. Я тоді відчула персональну відповідальність бути голосом Херсону. Зараз ми так само говоримо про важливість якнайшвидшої деокупації лівобережжя”.
Потік людей, які виїжджали з окупованої Херсонщини, постійно збільшувався, тому й виникла ідея створити “Херсонський хаб”. Місце, де люди змогли б отримати різноманітну допомогу, чи використовували б простір як коворкінг для роботи, куди б приїжджали активісти.
“Цей хаб створився завдяки партнерству херсонців, взаємодії з місцевим та херсонським бізнесами. Якби нам не надали це приміщення у безплатне користування, то нас би тут й не було”.
Багато людей думали, що приїхали до Франківська на короткий термін, але от вже понад рік це місто – новий дім. І робота хабу стала не тільки гуманітарною, але й просвітницькою.
Про допомогу жінкам та дітям
Оксана Глєбушкіна каже, що їхня організація є гендерночутливою зі феміністичними цінностями. Завдяки партнерам вони запустили проєкти, які дозволяють жінкам-переселенкам долати труднощі в новому місті, отримувати підтримку чи працевлаштуватися.“Говорячи про те, чи змінила нас війна, то вона наблизила нас до жінок. Ми почали пропонувати їм допомогу, підтримку та партнерство. Вони почувають себе безпечно у нашому хабі”.
Поки жінки слухають різноманітні лекції та займаються власним розвитком, з дітьми працює няня та майстриня, яка вчить їх малювати.
“Наша майстриня Олена з Херсонщини, тричі на тиждень з дітьми малює краєвиди України, рідних країв. Фарби та полотна передають меценати. І зараз деякі картини поїхали на аукціон до Британії”.
У приміщенні поруч зі “Херсонським хабом” працюють волонтери, які виготовляють сухі борщі для ЗСУ. Вони нарізають та сушать овочі, а потім фасують їх на порції. ГО “Нова генерація” зараз розмірковує, як підтримати цю ініціативу.
Також не дають забути про Херсонщину, проводячи різноманітні заходи у Франківську – майстерклас з виготовлення камʼяних вишиванок Нової Каховки, мандруюча фотовиставка з історіями людей з окупації, виставка світлин журналіста Олександра Корнякова про життя окупованого Херсона…
“І завдяки херсонцям, які до нас приходять, ми знаємо деяких людей з цих фото. На жаль, деяких з них вже немає в живих, вони виходили на мітинги, а потім пішли воювати”.
Про трагедії, що зупиняють відбудову після деокупації
У Херсоні зараз знекровлена місцева економіка, багато людей не можуть або не хочуть йти працювати. Волонтери розповідають про велику кількість людей з алкогольною залежністю, адже під час окупації росіяни привезли багато дешевої горілки та продавали її на кожному кроці.“Туди почав повертатися бізнес, який шукав людей для роботи, але не міг знайти. Ми почали думати про створення місць для молоді та дітей, але сталася трагедія на Каховській ГЕС. Людей знову відкинуло до тих умов виживання, які були після деокупації. І нам знову потрібно повертатися до гуманітарної допомоги, шукати, хто і чим може допомогти, будувати ці ланцюжки”.
Зараз нова потреба – генератори, адже місцеві розуміють, що осінь та зима будуть непростими. Ворог знову буде прицільно бити по інфраструктурі, якщо ЗСУ не відтиснуть їх далі.
“І ось ми будували собі якісь плани, стратегії для міста, але такі трагедії стирають всі наші напрацювання. Бо цього всього тут і зараз не треба, а треба просто рятувати людей. Дуже важко бути в такому стані невизначеності, коли не знати, що куди може прилетіти, чи що трапиться завтра”.
Ще одна проблема, яку намагається вирішити “Нова генерація” – це комунікація між людьми та херсонською владою. Розʼяснення для місцевих, чому місто не отримує статус прифронтового, що це створить багато обмежень для них самих.
“Ми продовжуємо допомагати громадському сектору, волонтерським організаціям, які створилися у Херсоні. Багато неформальних організацій вже переходять в офіційний статус, ми допомагаємо їм в цій юридичній площині”.
Врятувати рятівника – надважливо
“Нова генерація” активно працює з волонтерами та активістами, які продовжують допомагати людям у Херсоні. За словами Оксани Глєбушкіної, міжнародні донори не переймаються відновленням виснажених активістів та волонтерів, хоча є велика небезпека їх втратити, і цих людей не буде ким замінити.“Ми вивозимо волонтерів в Одесу, щоб вони могли трохи відпочити, поспати не під вибухи. З ними працює психолог, яка допомагає їм саморегулювати себе, відчути свої потреби. Адже вони весь час рятують, рятують, рятують… І останні події через підрив Каховської ГЕС – це нова хвиля героїзму та надзусиль від наших людей. А ресурс людського організму вичерпний. І нам потрібно врятувати того рятівника”.
Чимало волонтерів після таких навчань ніби знову “повертаються до життя”, вони вперше після початку великої війни включають собі музику, чи йдуть зранку прогулятися парком та інше. Також їх навчають надавати неспеціалізовану психологічну допомогу, адже чимало людей у Херсоні її потребують, а “армії психологів там немає”.
“І наші волонтери роблять неймовірну роботу, ми стараємося зафіксувати це, зберегти цей досвід. Як вони швидко реагують на потреби та їх закривають. Жодні міжнародні організації так не діють. У нас буде згодом багато деокупованих територій і там буде важливо налагодити всю ту роботу, яка зроблена на Херсонщині”, – завершує Оксана Глєбушкіна.
- “Херсонський хаб” знаходиться на вулиці Січових Стрільців, 13 (4 поверх, каб. 9, поруч зі ЦНАПом).
- Телеграм-канал хабу – https://t.me/Kherson_Hub
Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу”