Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Наша мета – розповісти про те, що за радянських часів були можливі відродження і сплески українського мистецтва. Такий сплеск відбувся у Новій Каховці, й нині місто залишається унікальним, оскільки зберігає ці течії. Для Нової Каховки це свідчення того, що це українське місто з європейською культурою», - запевняє архітекторка, керівниця проєктів Новокаховського товариства охорони культурної спадщини та організаторка експозиції Єлизавета Євсеєва.Вона розповідає, що у 50-х роках близько 180 житлових будинків та ряд закладів культури й освіти у Новій Каховці були оздоблені завдяки творчості та винаходу художника-бойчукіста Григорія Довженка. Саме він започаткував техніку різьблення по сирому тиньку, яка дозволила створювати кам’яну вишиванку на будівлях міста.«Тиньк - це цементно-піщаний розчин. Григорій Довженко мав свою пропорцію такого розчину, щоб він був пластичний і по ньому можна було різати, щоб він швидко схоплювався, був надійним і не руйнувався. Вишиванки дійсно кам’яні. Тобто, ні наше південне сонце, ні вітри їм не шкодять. Шкодять лише люди, коли утеплюють будівлі пінопластом і збивають кондиціонерами», - говорить Євсеєва.
«Нова Каховка була містом-експериментом. Її творці думали, що це буде містечко, на якому вони випробують концепцію ідеального міста і так будуть будувати в усій Україні. Втім, у 1955 році виходить наказ про надмірності в архітектурі і вона переходить на типові рейки, а Нова Каховка залишається єдиним і унікальним містом, яке більше не можливо повторити. Довженко отримує догану, а його роботи в Новій Каховці оцінені як марнотратство», - зазначає Євсеєва.
«Центр не зруйнований. Був один прильот. Один із будинків має пошкоджений дах, він не придатний для житла. Решта міста ще тримається. Сподіваємось, місто вдасться звільнити без масштабних руйнувань», - говорить архітекторка.
Тим часом «кам’яну вишиванку» Нової Каховки організатори виставки планують показати не лише в українських містах, але й у країнах Європи.