Наразі вчені, екологи, природоохоронці не мають доступу до цих територій, тому ми кажемо тільки про можливі втрати. Про них Укрінформу розповідає член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
МИ ВТРАТИМО ГІЛЕЮ?
Якщо говорити про затоплення з точки зору охорони дикої природи, то постраждає близько 50 об’єктів природно-заповідного фонду. У тому числі Чорноморський біосферний заповідник, три національні природні парки – Нижньодніпровський, Білобережжя Святослава та Олешківські піски. У біді й велика кількість малих об’єктів: заказники, пам’ятки природи й садово-паркового мистецтва, регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса».
- Це якщо казати з формальних позицій. А якщо з неформальних, то йдеться про те, що буде знищена велика кількість особин багатьох видів, у тому числі включених до Червоної книги України. Постраждають угруповання Зеленої книги України і біотопи, які охороняються Резолюцією №4 Бернської конвенції. Мова про сотні об’єктів охорони. Я можу назвати по кожній позиції яскраві приклади. Наприклад, у нас є ендемічні види рослин, які зустрічаються лише на Нижньодніпровських пісках. Ми бачимо по динаміці, що ці піски топляться вздовж лівого берега заплави Дніпра, тож при цьому степові, лучні, лісові види рослин вимокають, – каже вчений.
Також, скоріше за все, у випадку тривалого підтоплення зазнають втрат справжні соснові ліси – природні, не штучно висаджені.
- У нас є залишки Гілеї – це природні, літописні ліси, які 2400 років тому відвідував Геродот, писав про велику лісову країну в пониззі Дніпра, – зазначає професор.
Під загрозою і дубові лісочки – теж залишки легендарної Гілеї.
- Найбільші дуби-велетні на Херсонщині мають 3-4 м в обхваті, частина з них розташовані якраз у Збур’ївському лісництві біля берега Дніпра. Просто от закінчується очерет – і вони ростуть. Ці дерева теж не витримують тривалого затоплення, є великий ризик, що вони будуть ушкоджені, – розповідає професор.
Та ж ситуація – з дубами у Миколаївській області. На західній частині Кінбурнської коси – величезні дуби, зокрема і той, більше 5 м у діаметрі, що у Чорноморському заповіднику. Можливо, вони і виживуть, але це буде залежати від тривалості затоплення.
Трагічна і ситуація з тваринами. Наприклад, у зоні затоплення мешкає сліпак піщаний – ендемік Нижньодніпровських пісків, занесений до Червоної книги України.
Він наголошує: постраждають не тільки мешканці суходолу. Здавалося б, що може статися з водними екосистемами, водними рослинами – сальвінією, рясками тощо? Але річ у тім, що вони пристосовані до існування в умовах стоячих водойм або дуже повільної течії, яка була у водосховищі.
- А зараз течія швидка, і це не їхній біотоп абсолютно. Прісноводні рослини просто викине в море, а вони не пристосовані до існування у солоній воді. Тому велика кількість водних рослин загине. Вони-то відновляться, але коли, скільки часу пройде? Основна популяція буде винесена в море і там загине. Це буде дуже сумна і довга історія, – каже вчений.
ВИЩЕ ГРЕБЛІ ЗНИКНЕ ЕКОСИСТЕМА, ЩО ФОРМУВАЛАСЯ 65 РОКІВ
Суттєва трансформація відбуватиметься також вище греблі Каховської ГЕС. І постраждають, у першу чергу, водні й прибережно-водні перезволожені ділянки.
Що стосується таких мобільних видів, як птахи, то частина їх популяції збережеться. Проте, скоріш за все, постраждають пташенята, адже зараз триває гніздовий період, вони якраз вчаться літати.
- Птахи напевне гинутимуть, але не так сильно, як, наприклад, молюски чи ракоподібні, які взагалі не можуть рухатися швидко. Я бачив жахливі кадри, коли біля Мар’янівки за Нововоронцовкою із зимувальної ями вода відійшла – і просто все дно всипане рибою. Риба не встигла піти за водою. Тобто навіть ті тварини, які можуть швидко рухатися, яким, здавалося б, нічого не загрожує, масово гинуть, – констатує вчений.
СИТУАЦІЯ КРИЧУЩА, АЛЕ ВЧЕНІ НЕ МОЖУТЬ ДОКУМЕНТУВАТИ ВТРАТИ
- У степ нас ніхто не пускає, а ситуація кричуща, – констатує професор.
Ірина Староселець, ukrinform.ua
Перше фото: Getty images