Водночас Херсон вже тривалий час стикається з безпрецедентними викликами. Місто регулярно обстрілює російська армія. Окупанти при цьому використовують різноманітні типи зброї. Дронові та інші атаки вже стали буденністю для херсонців. Це призводить як до жертв серед місцевого населення, так і до пошкоджень інфраструктури.
Які проблеми потребують якомога швидшого реагування і чи готова до цього нова влада Херсону? Про це і не тільки проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поспілкувався з новим очільником міста Ярославом Шаньком.
– Регіон дуже складний, прифронтовий. Чому ви погодилися на цю пропозицію й очолили міську військову адміністрацію Херсону?
– Місто Херсон – це моє рідне місто, в якому я народився і виріс. Мені хочеться щось робити, аби місто жило навіть в таких важких умовах. І я готовий до цих викликів.
– Якими питаннями ви опікувалися раніше, коли працювали в обласній адміністрації?
– Я був заступником Херсонської обласної державної адміністрації з питань соціального захисту, з питань ветеранської політики, архівної справи, захисту прав дітей і медицини.
У квітні президент України Володимир Зеленський звільнив із посади начальника Херсонської МВА Романа Мрочка.
«Головний пріоритет – захист міста»
– Ми розуміємо, що ця робота вимагає набагато більш масштабних підходів. Розкажіть, що показують перші тижні перебування на посаді?– Так, дійсно, ситуація в громаді важка. Окупаційні війська щотижня, щодня, щогодини обстрілюють місто і навколишні населені пункти. На жаль, щодня є поранені. До прикладу, лише вчора (11 червня) росіяни обстріляли сім населених пунктів громади і шестеро людей дістали поранення. Серйозною проблемою залишається і дроновий терор з боку армії РФ. Постійно місто атакують БПЛА. Їм все одно, яку ціль вибирати, це можуть бути мирні жителі, які стоять в черзі за хлібом, або просто громадяни, які пересуваються на транспорті по особистих справах. Вони атакують абсолютно всіх і потім це висвітлюють в соціальних мережах, показують, ніби якесь сафарі на цивільних людей влаштовують.
Звичайно, є вже певні пріоритети, на яких потрібно розставляти акценти. Як для керівника прифронтової громади, головне – це захист міста і населення від російських атак. Це зміцнення обороноздатності, підтримка Сил безпеки й оборони, критичної інфраструктури для того, щоб функціонувало місто в належних умовах, наскільки це можливо в нинішній безпековій ситуації.
«Удари окупантів – терор цивільних»
– Як вдається наразі ліквідувати наслідки, саме пов'язані з пошкодженням енергетичної інфраструктури, яка ситуація в місті зараз з електрикою і водопостачанням?– Так, дійсно, нещодавно окупанти обстріляли один з об'єктів енергетичної інфраструктури. Однак наразі в місті подається електроенергія погодинно за певним графіком. Тривають роботи щодо того, аби ці всі процеси налагодити.
Зрозуміло, що об'єкти критичної інфраструктури завжди є пріоритетною ціллю для ворога, щоб тероризувати цивільне населення. Однак вдячний всім комунальним службам, рятувальникам, поліції, які оперативно реагують на такі випадки й усувають усі недоліки. Потрібно розуміти, що пошкодження бувають різні й часу на те чи інше пошкодження може бути потрібно трішки більше, ніж на той чи інший об'єкт.
– А чи достатньо у Херсону ресурсів для того, щоб ліквідовувати такі наслідки?
– Це залежить від об'єму наслідків, від тих пошкоджень, які завдані. Звичайно, є алгоритми і запаси для того, щоб ліквідовувати ряд наслідків, які можуть настати. Але якщо це якісь критичні моменти, то звичайно ми звертаємося до сусідніх регіонів по допомогу, до дотичних державних органів і міністерств для того, щоб оперативно усунути ті чи інші недоліки.
«Безпечних місць немає»
– Ви вже згадали трошки про дронові атаки, що це справді така буденність вже, на жаль, для херсонців. Для тих, хто не живе в Херсоні, чи можете розказати от такий типовий день херсонця, як це виглядає і наскільки це справді небезпечно?– Взагалі по місту пересуватися дуже небезпечно, в якому б районі міста ви не були. Зрозуміло, що та частина, яка знаходиться ближче до річки Дніпро – вона є більш небезпечною. Але й сказати, що є повністю безпечні місця в Херсоні, неможливо. Ворог дуже активно атакує місто з БПЛА, це можуть бути від сотні до тисячі літальних апаратів, які залітають на території міста і, я вам вже сказав, їм байдуже, які цілі атакувати. Але у Збройних сил України вже напрацьовані певні алгоритми, як з цим боротися. Ми намагаємося активно підтримувати тими чи іншими засобами боротьби з дронами.
Розуміємо, що дрони – це взагалі війна технологій, і ці технології постійно удосконалюються, змінюються, на це потрібно оперативно реагувати. А це все час, і, на жаль, страждають люди й інфраструктура. Але місто обстрілюють не тільки дронами, а також артилерією, ракетами, мінометами, навіть із танків. Тобто тут ситуація дуже така загострена. І відреагувати на ту чи іншу повітряну тривогу навіть інколи може не вистачити часу просто.
Про укриття
– Як убезпечитися якомога швидше від таких атак і чи достатньо, наприклад, для цього у місті укриттів? Чи вистачає часу взагалі туди добігти?– Так, звичайно, укриття – це найголовніше для безпеки людини, якщо вона перебуває десь на вулиці й почалися інтенсивні обстріли міста. Мережа укриттів міста розвивається постійно. Є зараз достатня кількість укриттів в тому чи іншому районі міста для того, щоб можна було вкритися від обстрілів. Однак ми на цьому не зупиняємося. Вже є розуміння, як її розвивати й розширювати кількість укриттів.
Зрозуміло, що залежно від того, який вид озброєння атакує місто, не всі укриття можуть бути на 100% безпечними. Однак ми працюємо як і над облаштуванням найпростіших укриттів у підвальних приміщеннях, так і мобільних укриттів по місту, де бувають масові скупчення людей. Тому для того, щоб убезпечити саме людей, ми повинні максимально розвивати цю інфраструктуру.
– А скільки її ще потрібно розвивати? Чи є якийсь план робіт у вас, який ще треба виконати?
– Звичайно, є. Він затверджений на рік. І вже десь приблизно, мабуть, 70% того, що заплановано – в роботі або зроблено, ще частина є, яка планується зробити. Зараз, заступивши на посаду, я провів аналіз і хочу зрозуміти, де є критичні точки для того, щоб посилити ті чи інші місця саме ремонтом або обладнанням укриттів. Мова йде як про підвальні приміщення, так і про наземні та мобільні укриття.
Підземні школи та скарги херсонців
– Які перспективи на новий навчальний рік? Що з підземними школами? Саме це питання було досить критичним для попередньої влади.– Проводив бесіду з керівницею управління освіти. Знаю, що тут йде ряд заходів щодо будівництва тих чи інших підземних об'єктів, які пов'язані з освітою. Деякі розпочались, деякі ще ні. Я розумію, що це викликало суспільне невдоволення, десь інтерес.
Я зараз для себе хочу сформувати аналітичну інформацію і зрозуміти запит, наскільки станом на зараз це важливо і можливо це реалізовувати. Потрібно почати з цього. А потім вже робити висновки, чи доцільно, чи недоцільно.
– На що найбільше жаліються херсонці і в якому форматі ви з ними комунікуєте? Раніше були нарікання, що не обговорюються питання, які справді важливі для місцевих жителів. Як ви в цьому напрямку плануєте працювати?
– Одне з перших, що я зробив, – це провів аналіз звернень херсонців, зокрема, і на «гарячу лінію». Для себе виділив два основні напрямки, по яких найбільше звернень. Десь, можливо, скарг соціального характеру – це пов'язано з комунальними підприємствами.
Взагалі, вважаю, схема реагування на ті чи інші виклики комунікації з людьми тут, на місці з адміністрацією, потребує доопрацювання. Для себе вже напрацював рішення, яке може це систематизувати й оптимізувати, а люди зможуть отримати кращий результат, щоб це не зводилося до формалізму та якихось відписок. Хочу на деякий період взяти це під свій контроль – кожне звернення, вибірково його відстежувати, хто і як його відпрацьовує. Є плани переформувати взагалі роботу «гарячої лінії» і належним чином її структурувати. Централізовано надавати задачі тим чи іншим структурним підрозділам або комунальним підприємствам, які повинні їх вирішувати.
Також одним із перших кроків було – це зустріч зі старостами, главами районів, тому що це люди, які працюють безпосередньо на місцях зі своїми людьми, щоденно бачать. Я хотів почути від них проблемні питання і запити, особливої уваги потребують Садове та Антонівка. Ми розуміємо, що там ситуація безпекова дуже важка. І ми разом ухвалили деякі рішення, які вже, сподіваюсь, найближчим часом будуть реалізовувати.
«Кадрова ситуація плачевна»
– Ви згадали про комунальні підприємства, а чи достатньо там працівників? Чи є в цьому проблема, чи достатньо зараз людей, які могли як б задовольнити цю сферу?– Взагалі кадрова ситуація в Херсоні дуже плачевна, не вистачає спеціалістів і кадрів різних напрямів, як в медичній, так і в комунальній сферах. Навіть у керівництві тих чи інших управлінь, підприємств теж є кадровий голод. Є комунальні підприємства, які нема кому очолювати вже досить тривалий період, є підприємства, які потребують взагалі укомплектування. Тож в цілому, якщо брати кадрову ситуацію, то вона плачевна, як в місті, так і в області.
– Чи бачите ви якийсь вихід з цієї ситуації? Як ці питання вирішувати?
– Звичайно. Ми розуміємо, що ми повинні надавати певні соціальні гарантії, пропозиції для людей, які тут працюють, зокрема, фінансового характеру. Тобто, працюючи в Херсоні на тій чи іншій посаді, людина точно повинна отримувати заробітну плату більшу, ніж працюючи в більш віддалених областях. Це і так зрозуміло. Є відповідні коефіцієнти, які регулюють ці моменти.
Зокрема, надважливим питанням є забезпечення закладів охорони здоров'я відповідними спеціалістами. Тому що у нас, якщо брати в цілому область, з моменту деокупації не було і дня, щоб не було поранених людей. Тому зрозуміло, з якими викликами стикається медична сфера. Потрібно постійно реагувати, надавати відповідну фахову медичну допомогу.
На жаль, гинуть як і працівники комунальних підприємств, так і лікарень. Це демотивує працювати тут, як у місті, так і в області. Шукаємо підтримки з боку Кабміну по різних напрямках. До прикладу, якщо говорити про медицину, то Міністерство охорони здоров'я зробило такий вахтовий метод праці в Херсоні й області. Вони з різних регіонів України на деякий період направляють спеціалістів.
Втім, цивільне населення має розуміти, що воно захищене, що є поліція і правоохоронні органи, що медична сфера працює, що може бути надана допомога, що є адміністрація, яка забезпечує ті чи інші процеси. Є комунальники, які працюють над усуненням різних проблем і функціонуванням критично важливих інструментів міста.
Безпека і бізнес
– Щоб місто працювало, жило, розвивалося, потрібно, щоб і бюджет міста також поповнювався. Як зараз із бізнесом у Херсоні?– З бізнесом ситуація в Херсоні не дуже і ми розуміємо чому, тому що безпекова ситуація не дозволяє повноцінно розгорнути те чи інше виробництво. Безпекова ситуація насторожує тих чи інших інвесторів, які б хотіли щось розпочати.
Але в нас є плани й розуміння, як взаємодіяти з підприємцями, як мотивувати. Ми для себе плануємо в разі покращення безпекової ситуації, надавати ті чи інші пільгові пропозиції, найкращі умови для підприємців, щоб вони заходили в місто, в громаду і розвивали її. Ми розуміємо, що від цього залежить повноцінне життя міста.
«Херсонців не залякати обстрілами»
– Херсон і взагалі Херсонщина регулярно звучить на порядку денному в контексті перемовин, в контексті припинення вогню. Росія постійно вимагає і не відмовляється від цієї умови, щоби Україна вивела свої війська з Херсонської області повністю. Як ви особисто ставитеся взагалі ось до такої умови і наскільки це є тригером для місцевих жителів?– По цьому питанню неодноразово я чую позицію президента, що Україна не поступиться жодною своєю областю, регіоном на користь РФ. Ми українці, ми потужна сильна нація і ми живемо по законах України. Ми ніколи не здамо і не віддамо свої землі, області, міста. Це все в тому числі психологічний тиск на населення.
Працюють різні спецслужби РФ, які налаштовують населення на ті чи інші події так, щоб викликати страх у населення, зокрема і постійними обстрілами. Тому що обстріли абсолютно хаотичні, б'ють куди попало, а це свідчить про те, що це система терору просто для того, щоб залякати людей і показувати, можливо, свою міць. Але за цей час херсонці точно зрозуміли, хто такі росіяни. Вони своїми обстрілами не досягнуть своєї мети. Херсонців не зламати цим.
Російські державні інформаційні агенції ввечері 2 червня оприлюднили текст російського документа, який містить пропозиції Москви з умовами припинення вогню. Росія вимагає виведення українських військ із Запорізької, Донецької, Луганської і Херсонської областей, а також міжнародного визнання російськими цих чотирьох регіонів та окупованого ще в 2014 році Криму.
За даними агентства Reuters, Україна висунула низку пропозицій до переговорів, серед яких – відсутність зобов’язання мати нейтральний статус і невизнання окупованих територій російськими.
«Окупанти більше не зайдуть у Херсон»
– Від окупаційної влади постійно лунають закиди, що вони хочуть все одно захопити Херсон і всю правобережну Херсонщину. Які наразі є ризики? Наскільки місто є захищеним?– Повірте, наші військові зробили й роблять все для того, щоб ворог навіть не сунувся сюди. Ми розуміємо, що там деякі спроби можуть бути або були, і вони всі повністю присікаються завдяки ЗСУ, які не дають навіть підійти ворогу. Я впевнений, що так буде і надалі. Наші позиції будуть тільки посилюватися.
– А чи турбує це питання херсонців безпосередньо? Чи, можливо, звертаються до вас з цього приводу?
– Особисто у мене контактів з цього питання з людьми ще не було, але я розумію, що можуть бути. Однак це питання інформаційних якихось закидів з боку російської сторони. Якщо вони активізують поширення такої інформації в медіа, то, звичайно, інтерес суспільний може зростати. Але з плином часу люди в Херсоні вже навчились розуміти, що таке фейкові новини, а що правда. Бо росіяни багато чого говорили і забирали Херсон, і область. Однак наразі нічого не виходить і не вийде.
– Особисто ви рекомендуєте херсонцям залишатися в місті чи залишати його, якщо безпекові ризики все ж таки зростуть і якщо дронових атак буде ще більше?
– Я вам скажу одну таку просту важливу річ, головне – це безпека, безпека життя, здоров’я людей. Тому, якщо люди знаходяться особливо в тих зонах, де ведуться інтенсивні обстріли і неможливо навіть просто пересуватися, вийти на вулицю, то звичайно треба звідти виїжджати, переміщатися в більш безпечні регіони. Зокрема, вивозити дітей – їх взагалі в таких населених пунктах не повинно бути. На першому місці у людей повинно бути життя і здоров'я. Це найголовніше. Все інше зроблять Збройні сили з нашою підтримкою в тому числі.
– А чи прогнозуєте ви більш масовий виїзд херсонців з міста при яких обставинах?
– Це буде залежати від безпекової ситуації і роботи тієї чи іншої критичної інфраструктури. Якщо говорити за динаміку виїзду чи заїзду людей в місто, то коли стає тепліше, звичайно більше людей відвідують свої домівки, можуть приїжджати з інших областей на декілька днів, потім виїжджати. Коли це зимовий період, то менше в місті людей, більше виїжджають. Тобто тут абсолютно сталої ситуації не може бути, ситуація динамічна, все залежить від безпекової ситуації.
- Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.