Зображення: Вгору
Йоша, креативна директорка кавового бренду Minelly, відновила бізнес під час війни, розширивши його присутність у найбільших торговельних мережах України, включаючи рідний Херсон. Сьогодні за її брендом у соцмережах стежать понад 150 тисяч підписників, а дріп-кава Minelly продається в мережах VARUS, NOVUS, Велмарт та АТБ по всій країні. Журналісти «Вгору» поспілкувалися з Йошею про її зв’язок з Херсоном, розвиток кавового бізнесу та виклики воєнного часу.
Херсонські корені та шлях до кави Minelly
Йоша, названа так прадідусем, який вважав її схожою на їжачка, народилася та виросла в Херсоні, на Острові. Цей район, за її словами, залишається частиною її ідентичності. «Я людина, що виросла на пісках і серед плавнів. Прокинутися до світанку, пройти вздовж – отакий мій ідеальний ранок», – розповідає вона. У дитинстві, попри обмежені фінансові можливості родини, батько завжди купував їй маленький брелок у блакитному ларьку біля річкового порту, що стало знаковим спогадом.
«Я мріяла вирости й мати свій ларьок, щоб гратися всім, що в ньому є», – згадує Йоша. Ще одним важливим місцем дитинства була дача на Пудовій протоці, яку відремонтували незадовго до повномасштабного вторгнення, але куди вона так і не змогла повернутися. «На тій дачі залишилося моє дитинство».
Зацікавленість кавою з’явилася у Йоші в 14 років, коли однокласниця Оля Білоус пригостила її напоєм. У 19 років Йоша почала працювати в херсонській кав’ярні Perfetto. До створення Minelly вона працювала з брендами та ребрендингом, змінюючи роботи в Херсоні, щоб забезпечити кращі перспективи для доньки, яку виховувала самостійно. Під час відрядження до Києва Йоша познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олександром, співвласником Minelly. «На першій зустрічі він подарував мені кілограм зернової кави. Змолоти її мені було ніде, тож йому довелося їхати до Херсона розв’язувати це питання. Питання вирішене: вже дев’ятий рік разом, а кава та сама», – ділиться вона.
Відновлення бізнесу після «поховання» майбутнього
Соціальні мережі Minelly зараз функціонують як реаліті-шоу, що висвітлює життя сім’ї, бізнес та каву під час війни. Йоша ділиться історіями про виробництво, власні помилки, складні рішення та роботу команди, яка допомагала відновлювати бізнес. Після повномасштабного вторгнення Росії ролі в родині змінилися: Олександр вивіз сім’ю з окупованого Гостомеля, а сам пішов добровольцем до ЗСУ, згодом мобілізувався. Йоша з дітьми та мамою, яка тоді була в гостях, знайшли прихисток у католицькому монастирі в Кам’янці-Подільському. Батько Йоші залишався в окупованому Херсоні.
Родина не вірила у відновлення бізнесу. На другий день окупації Гостомеля зникли зв’язок та інтернет. Інформацію про виробництво отримували з новин, оскільки район був під сильними обстрілами. «Ми спеціально його завчасно “поховали”, щоб не чіплятися за майбутнє, якого може не бути. Бо це болісніше, ніж одразу відмовитися від сподівань», – згадує Йоша.
Дивом цех Minelly уцілів краще, ніж навколишні будівлі, хоча склади та автомобіль для доставки постраждали найбільше. Мародери побували на виробництві, але дорогого обладнання майже не чіпали. Уціліла й частина пакувань з кавою, що згодом стало ключовим для перезапуску. «Коли бачиш на власні очі, що ваше виробництво – єдине вціліле з усієї промзони, а кава всередині повністю розбомблених складів стоїть цілісінька, – просто не можеш у це повірити», – розповідає вона. Попри відсутність грошей на відновлення, команда повернулася до роботи, працюючи без гарантій на успіх.
«Кава із запахом перемоги» та нові виклики
Символом того періоду стала «кава із запахом перемоги». Коли з пошкоджених складів дістали вцілілі пакування, з’ясувалося, що запах гару залишився. Команда написала про це в соцмережах, запропонувавши покупцям повернення коштів. Проте люди почали писати, що готові чекати саме на цю каву. Назву запропонувала підписниця Minelly Катя, яка згодом стала подругою Йоші. Вся партія була розкуплена. «Багато хто й досі зберігає ті упаковки. Напевно, без цієї історії ми б не впорались», – вважає Йоша.
Найважчим у той час Йоша називає постійне очікування новин від чоловіка. Вересень 2022 року став одним із найскладніших періодів, коли Олександра евакуювали з фронту до шпиталю. Тоді все відновлення бізнесу та побут родини лягли на її плечі. «Моя реакція може здатися дивною, але я зраділа. Бо це означало, що він живий і я його побачу», – згадує Йоша.
Minelly після фронту: нова роль та успіхи
Після повернення чоловіка до родини емоційна напруга почала спадати, що, за словами Йоші, призвело до емоційного виснаження. Впоратися допомогли терапія, підтримка близьких та робота. Нині Minelly представлений у великих українських торгових мережах, таких як АТБ, Varus, «Велмарт» та «Епіцентр». Олександр, повернувшись зі служби, зосередився на бізнес-процесах, а Йоша відповідає за маркетинг, стратегію та соціальні мережі бренду. «Якщо спростити – я вигадую, а Саша мучається», – жартує вона.
Ще до повномасштабної війни Minelly був одним із перших в Україні, хто почав працювати з японською технологією дріп-кави. Під час війни команда запустила ароматизовану каву у дріпах. «Я люблю фільтр-каву з шоколадним чи ванільним сиропом, але без цукру. Подумала: якщо це подобається мені, то, напевно, так само думають і багато інших. Ми зробили цю каву – і вона одразу стала топом продажів», – каже Йоша. Бренд отримав нагороду бізнес-премії «Вибір країни» у номінації «Дріп-кава року».
Сьогодні Minelly для Йоші – значно більше, ніж просто бізнес. «Думаю, до початку повномасштабного вторгнення це був бренд про Сашу. А зараз він про нас усіх». Після деокупації Йоша була в Херсоні лише один раз, коли разом із чоловіком привезли хліб на Дніпровський ринок. Попри це, місто залишається важливою частиною її ідентичності. Вона активно розповідає про Херсон у своїх соцмережах, а кава від Minelly доступна для покупки й у місті, де колись дівчинка на ім’я Йоша мріяла про блакитний ларьок біля річкового порту.






За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає