Зображення: Вгору
Блогерка Емма Антонюк публічно перепросила за висловлювання щодо жителів сходу України та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які пролунали під час її обговорення проєкту з відновлення бібліотек. Вибачення були висловлені в подкасті Сергія Притули та Антона Тимошенка, як передає “Детектор медіа”.
Перепрошення в подкасті: “Я просто психанула”
Під час розмови Сергій Притула запитав Антонюк, як можна змінити або доповнити її попередні слова, щоб уникнути двозначного трактування. Блогерка пояснила, що її початкові висловлювання стосувалися читачів, за яких “вони борються”, оскільки російська пропаганда є дуже ефективною. Вона зізналася, що була надмірно емоційною: “Я була дуже емоційна і просто психанула”.
Антонюк уявила, як її слова могли зачепити людей, які постраждали від війни: “Потім я уявила, наприклад, якусь дівчинку з Луганська, яка виграла конкурс Петра Яцика. Або яка вчила вірші Стуса, яка в 14-му році втрачає дім, втрачає все, що їй цінно, яка переїжджає в Київ і, не дай бог, наривається на якісь оголошення, що “донбасскім” не здаємо квартиру. Якій її українська ідентичність далася значно дорожче, ніж мені моя. Яка натикається на мою фразу про “російськомовну щелепу”. Як вона має почуватися в цей момент?”
Вона також додала, що усвідомила неприпустимість поширення стереотипів після роздумів про тих, хто боровся за українську ідентичність: “Але коли уявила, як мої слова могли зачепити людей зі сходу, які боролися за українську ідентичність, я зрозуміла, що таке кліше не можна відтворювати”. Емма Антонюк визнала, що її фраза про “російськомовну щелепу” була вирвана з контексту, проте погодилася, що навіть у такому вигляді вона могла завдати болю “тим людям, які переживали досвід, який вона ніколи в житті не зможе уявити”.
Контекст скандалу: проєкт “Різниця Є” та суперечливі висловлювання
Початкові висловлювання, що викликали обурення, пролунали 19 квітня 2026 року на YouTube-каналі Емми Антонюк під час інтерв’ю з культурологинею Маріам Найєм. Наприкінці розмови Антонюк розповідала про ініціативу “Різниця Є”, яку вона реалізує спільно з “Книгарнею Є”. Метою проєкту є передача українських книжок до бібліотек на деокупованих та прифронтових територіях, звідки раніше були списані російські фонди.
Блогерка зазначала, що в цих бібліотеках люди, включаючи переселенців, можуть отримати гуманітарну допомогу та доступ до нової української літератури. За її словами, деякі люди, зокрема з ВПО, вперше знайомляться з українською літературою, наприклад, із романом “Тигролови”. Саме формулювання, використані Антонюк для опису цих читачів, були сприйняті як образливі та такі, що поширюють стереотипи про зросійщених українців, викликавши обурення серед користувачів соцмереж, включаючи жителів сходу та ВПО.
Реакція на критику та загострення конфлікту
У відповідь на першу хвилю критики Емма Антонюк записала відеозвернення, в якому звинуватила своїх опонентів у недостатній підтримці її попередніх культурних ініціатив. Вона також заявила про можливе скасування проєкту з поповнення бібліотек. Ця реакція лише посилила хвилю обурення в соціальних мережах, де критикували як початкові висловлювання, так і подальшу відповідь на зауваження. Тема виявилася особливо чутливою, адже стосувалася людей, які постраждали від війни – з прифронтових та окупованих територій, а також тих, хто був змушений покинути свої домівки.
Відгук з Херсонщини: “читали «Тигролови» ще у школі”
На Херсонщині також відреагували на ситуацію з обуренням. Місцеві жителі в соціальних мережах висловлюють своє невдоволення такими узагальненнями. Вони наголошують, що українську літературу, зокрема роман “Тигролови”, читали ще у школі. Деякі з них зазначають, що навіть під час окупації вивозили українські книжки з собою, а інші нагадують про існування в регіоні україномовних родин та постійний інтерес до української культури.
Херсонська область стала однією з перших, що опинилася під російською окупацією після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Російські війська швидко захопили значну частину регіону, включаючи місто Херсон. У листопаді 2022 року українські сили звільнили обласний центр, проте лівобережна частина області досі перебуває під російською окупацією. Через бойові дії, постійні обстріли та руйнування багато населених пунктів зазнали значних пошкоджень, а значна частина мешканців була змушена виїхати, отримавши статус внутрішньо переміщених осіб. Наразі близько 72% території Херсонської області досі перебуває під російською окупацією.
За матеріалами: Вгору
Коментарів ще немає