Керівництво
Херсонщини хоче зробити з Кінбурнської коси ще один туристичний
куточок, який нині почали називати українськими Мальдівами. Проте така
ідея вражає далеко не всіх, адже ця територія заповідна, а її флора та
фауна – унікальні
Кінбурнська коса з одного боку омивається
солоною водою Чорного моря, з іншого – прісними водами Дніпро-Бузького
лиману. Коса територіально розташована в двох областях – Херсонській
(початок) і Миколаївській (основна частина).
Вона є частиною
Чорноморського біосферного заповідника й має свій неповторний
мікроклімат. Коса вкрита буйною трав'яною рослинністю, сосновим і
дубовим лісами. В східній частині дещо заболочена.
Як зазначено у
Вікіпедії, на косі росте понад 500 видів рослин, багато з яких є
лікарськими – ромашка, чебрець, валеріана, звіробій, м'ята, безсмертник
піщаний, золототисячник тощо. Велика кількість солоних і прісних озер на
косі – місця гніздування білої чаплі, журавля та інших видів птахів. На
косі гніздяться численні мартини, крячки, кулики, качки, пастушкові та
голенасті. Це місце масової зимівлі лебедів, мартинів, куликів,
пастушкових. Під час міграції – багато гусей (особливо білолобих),
куликів, горобцеподібних і інших птахів.
13 червня керівництво
Миколаївщини та Херсонщини презентувало запуск рейсів знаменитих
«ракет», які впровадила компания «Нібулон» із Миколаєва та Херсона на
Кінбурн-ську косу. Поки планується, що катери на підводних крилах будуть
ходити в тестовому режимі, а з липня рейси хочуть зробити регулярними.
За дві години на катері до заповідної зони можна буде дістатися
попередньо за 150 гривень у один бік. Про це йшлося в телесюжеті каналу
ІCTV.ua.
Зі свого боку керівник компанії «Нібулон» Олексій Вадатурський додав, що до організації належного рівня причальної інфраструктури на
Кінбурнській косі фахівці компанії поставилися з особливою
відповідальністю. Зокрема встановили спеціальний плавучий причал для
швартування пасажирських суден на «підводних крилах», котрий не
дозволить порушувати екосистему та збереже біорізноманіття Національного
природного парку «Білобережжя Святослава».
Керівництво
Херсонщини бачить у відкритті такого водного маршруту лише зиск і
мислить виключно як підприємець, а не господар області. На сайті
Херсонської ОДА зазначено, що відкрили для туристів і місцевих мешканців
ідеальне місце, щоб відпочити біля моря, зайнятися дайвінгом,
кайтсерфінгом (катання на дошці) та віндсерфінгом (управління на воді
легкою дошкою з вітрилом).
Мовляв, це надасть можливість збільшити туристичний потік, адже до цього краєвиди й унікальні природні об'єкти Кінбурна були малодоступними через відсутність зручної дороги на суходолі. Також на Херсонщині мають надію завдяки сполученню залучити на відпочинок до регіону ще більше туристів, ніж минулого року (не менше, ніж 3,5 мільйона відпочивальників).
Кінбурн приваблює не тільки птахів
Туристи – то є добре. Але є й інший бік –
господарський. Як зазначають краєзнавці, сукупність рослин і тварин
Кінбурнської коси складає біля 5 тисяч видів, із них 153 – занесені до
охоронних списків – Червоної книги України, до європейського та
світового червоних списків. Кінбурн – важлива ділянка приморського
екологічного коридору, в межах якого пролягають міграційні шляхи
величезної кількості птахів. В останнє десятиліття на острові навіть
бачили скупчення рідкісних рожевих пеліканів. Там можна побачити також
арктичну гагу звичайну, яку, за словами орнітологів, привабила велика
кількість мідій.
Більше 10 років тому привабила ко-са й
бізнесменів. Станом на 2008 рік на Кінбурнському півострові було три
села, в яких проживали близько 800 мешканців. Тодішня дирекція
Регіонального ландшафтного парку хвилювалася, що майже всі ділянки біля
води розпродаються. Дніпровське узбережжя коси вже майже повністю
забудовано.
В 2011 році ua.korrespondent.net. повідомляв:
ландшафтний парк Кінбурнська коса на Миколаївщині, де ростуть унікальні
види орхідей, віддали під забудову. За даними екологів, із 60 гектарів
50 роздали на паї, на орхідейних полях розгорнули будівництво. Науковці
акцентували, що державі завдали чималих збитків (близько 5 мільйонів
гривень), а рідкісні види орхідей незабаром можна буде побачити тільки
на фотографіях. На те місцева влада, яка роздала землю на паї,
запевнила, що на виділених людям ділянках не росте жодна орхідея. Дозвіл
на видачу земельних ділянок надали лише на території населених пунктів.
Відходи – «під себе»
І ще тоді, майже 10 років тому, дирекція
Регіонального ландшафтного парку наголошувала, що інфраструктура коси
не готова приймати туристів. «Там немає жодного узаконеного звалища,
немає куди дівати рідкі відходи. Невеликі туристичні бази, які тут є
(максимум на 100 місць), змушені відходи захоронювати "під себе". Надалі
так робити не можна. Треба вирішити цю проблему, адже найближчий
населений пункт, де є звалище, – Гола Пристань», – бідкалися науковці.
На
їх переконання, Кінбурнська коса не повинна перетворюватися на місце
масового відпочинку, а має залишитися місцем пізнавального,
інформаційно-освітнього напрямку. Туди приїздили на екскурсії школярі,
проходили практику студенти-ботаніки. Їздили на косу катером Очаків –
Кінбурнська коса.
Інформвійна проти заповідника?
Але короткими екскурсіями не обмежилися.
В 2015 році в ЗМІ почали з'являтися повідомлення: Кінбурнська коса –
заповідний край поступово перетворюється на смітник. На території
Національного природного парку на Кінбурнській косі – абсолютно не
природні утворення – цілі купи сміття, що залишають туристи, писали
podrobnosti.ua. По всій території коси стихійних звалищ – десятки.
Причому смітили не тільки туристи, але й місцеві. Самі селяни зізналися,
що за все життя не пам'ятають, щоб це сміття прибирали.
«Я живу тут уже 20 років і жодного разу не бачив, щоб вивозилося сміття з самої коси, в основному все тут знаходиться», – зазначив Сергій Іванов, мешканець Миколаївської області.
На
пляжі й біля баз відпочинку – чистота. Все, що залишали туристи, –
співробітники баз також не вивозили, а просто ховали подалі від очей,
писали podrobnosti.ua. Несли вглиб заповідного лісу. Екологи ж
стверджували, що сміттєві полігони створюють смертельну загрозу для
тварин і птахів.
«Всерйоз і надовго це сміття – в основному
ми говоримо про пла-стик. Є ще така проблема – в птахів, наприклад,
шлунки забиті целофаном і так далі, тварини просто гинуть від цього», – розповів доктор біологічних наук Іван Мойсієнко.
Тоді керівництво національного заповідника заперечило слова людей і побачене журналістами – «це не сміття, а інформвійна проти заповідника».
Але сміття таки є...
Підтвердження тому – наприкінці березня цього року миколаївський сайт novosti.info поінформував, що активісти з громадської організації «Нова Гілея» вирішили врятувати Кінбурнську косу від сміття й запустили благодійну акцію. Вони збирали гроші на прес для сміття, який має очистити від забруднень Кінбурнську косу. Мовляв, загалом потрібно зібрати 35 тисяч гривень. За пожертвувану тисячу гривень благодійникам обіцяли дві романтичні ночі в незвичайному шалаші, а також приємну вечерю на двох. У рамках цієї акції активісти також мали намір установити урни для роздільного збору сміття.
Відпочинок від 100 гривень
Наразі на українські Мальдіви запрошують
туристів на відвідування окремих локацій Національного природного парку
«Білобережжя Святослава», в тому числі пам'ятника Суворову, вівтаря
Ахілла, шпиля Кінбурнської стрілки. Там навіть встановили спостережні
вежі, щоб милуватися птахами в природі.
Запрошують
відпочивальників і до екосадиб (так модно називають готелі) й гостьових
будиночків. У готелях із підвищеним комфортом за добу беруть від 800 до
2-х тисяч гривень. Також можна зняти кімнату зі зручностями (з гарячою
водою та кондиціонером) за 300 гривень або простеньку, де туалет і душ –
надворі, – за 100 гривень за добу за одного.
Рекламуючи
відпочинок на косі, ніхто ні гу-гу, куди зливають нечи-стоти чи сміття, –
на цьому увагу не акцентують. Та чи стане терпіння в тих, хто вже нині
думає не про гроші, а екологію?
Іван МІНЗЕР
"Гривна. Новий формат"
