Голова Херсонської ОДА розповів про туристичний сезон, цьогорічний врожай, водопостачання і перспективи відродження меліорації.
– Як сусідство з анексованим Кримом впливає на економіку області?
– Наявність поряд території, яка перебуває під окупацією, звісно ж, негативно впливає на міжнародний інвестиційний імідж Херсонської області. Крім того, багато товарів, які вироблялися на Херсонщині, раніше збувалися саме до Криму. Сьогодні ж торгівля з півостровом нульова. Ми проводимо роботу, щоб переорієнтувати наших овочівників і фруктовиків на внутрішній ринок України та європейський. Відкрили в Херсонській області представництво Міжнародного торгового союзу саме щодо сертифікації продукції наших товаровиробників і її експорту до Європи. Наш край володіє колосальним потенціалом у питаннях меліорації, зрошення та інвестиційних проектів зі створення майданчиків для переробки продукції місцевих сільгоспвиробників. Тому ми розбили програму економічного розвитку Херсонщини на три галузі. Сільське господарство і відповідно меліорація та переробка сільгосппродукції – це перший потужний напрямок, який складає близько 60% нашого внутрішнього валового продукту. Потім іде промисловість. У нас є успішні підприємства, які мають високий промисловий потенціал. На жаль, маємо і занедбані промислові зони, де плануємо створити технопарки.
– Північно-Кримський канал після окупації Криму Росією простоює, а Херсонська область від нього все ж таки залежить. Чи не вплине це на урожай?
– Північно-Кримський канал працює лише в межах Херсонської області. Там стоїть перепона, і безпосередньо до Криму воду ми не даємо. Тільки власне споживання води, якої в області потребують рисові системи, овочівництво і тваринництво. Канал дає воду також на узбережжя Чорного моря.
– А які перспективи розвитку меліорації?
– Колосальні перспективи. Наявність такої кількості сонячних днів, сприятливого температурного режиму і працьовитих людей дозволяє нам при меліорації мати по три врожаї. Тож питання меліорації для Херсонської області сьогодні вкрай важливе. 30 червня до нас уже вдруге приїздить ЄБРР із конкретними програмами для бізнесу, а саме: будівництва зрошувальної системи в Херсонській області. Маємо домовленості з такими великими виробниками томатів, які готові побудувати в Херсонській області потужний завод. Їм потрібні великі площі землі, і відповідно питання зрошення тут виходить на перший план.
– Поділіться очікуваннями щодо цьогорічного урожаю.
– Передбачається мінімум на 30% більший, ніж торік, урожай. Амбіційні плани ми ставимо перед собою і щодо ранніх зернових – близько двох мільйонів тонн. Це сприяло б підйому АПК нашої області. Сподіваємося на завантаження потужностей і наших власних заводів із переробки томатів. Очікується також нормальний урожай фруктів.
– Передбачається, що ті бізнес-пропозиції, які привезуть до Херсонщини представники Європейського банку реконструкції та розвитку, будуть переважно під сільське господарство?
– Справді, мова йде про те, що має бути інвестор, який готовий брати кредит у ЄБРР для впровадження системи меліорації на тій чи іншій площі. В цілому система меліорації 1 га землі коштує тисячу доларів. Для представників ЄБРР ми надамо обраховані цілими комплексами пропозиції. Цього року маємо додатково чотири тисячі гектарів землі під зрошення. Буде пусконалагодження дощувальних комплексів на близько 200 га землі під зрошення. Це якраз у межах наших відносин із ЄБРР.
– Ви згадали про промислові парки як одну з програм розвитку області. Розкажіть про це детальніше.
– Мова йде про заводи, що залишилися нам ще з Радянського Союзу, як, наприклад, Херсонський бавовняний комбінат. Він налічує 48 га промислової території, має електрифікацію, водозабезпечення, каналізацію, під’їзні шляхи, залізничну інфраструктуру, але при цьому вщент зруйновані цехи. Це місце буде визначено як індустріальний парк із залученням туди інвесторів. У промисловому парку можна налагодити виробництво сучасного тренду в автогалузі – електромобілів. У вересні будемо проводити інвестиційний форум саме з цього питання і презентувати потенційним інвесторам наші можливості, які ми можемо запропонувати інвесторам для залучення до інвестиційних парків. Потенціал у нас є і у виробництві сільгосптехніки для наших сільгоспвиробників.
– До речі, легка промисловість в Україні «підсіла», а Херсонський комбінат свого часу бавовну переробляв на тканину.
– ХБК був розрахований на бавовну, яка мала вирощуватися в Україні, що входила на той час до складу Радянського Союзу. Але на сьогодні ринки змінилися. Імпортувати, а потім переробляти у нас бавовну економічно невигідно.
– Тобто ніяких перспектив відродження ХБК немає?
– Комбінат розграбовано і винищено. Тож відродити його безпосередньо як ХБК – неможливо. А ось як потенційний інвестиційний майданчик він має досить високі перспективи.
– Пане Андрію, лінію розмежування з окупованим Кримом облаштовано повністю?
– Якщо з точки зору військового забезпечення, то – так, а якщо з боку нашого іміджу, економічного показника, то – ні. І сьогодні в наших планах зробити умови для пересікання цивільними цієї лінії розмежування – комфортними, щоб кожен кримчанин, який би в’їжджав у Херсонську область та Україну взагалі, бачив, що тут жити краще. Саме такі моменти сприяють наближенню реінтеграції Криму.
– Потоки тих, хто виїжджає чи навпаки їде до Криму, великі?
– Прикордонники, митники проводять постійний моніторинг. Ці потоки невеликі. Переважно це цивільне переміщення, родичі їдуть у гості до родичів. Хтось їде в Херсонський аеропорт, з якого зручно летіти в будь-яку точку світу через Стамбул.
– А що зараз із Херсонським аеропортом?
– Проводиться його реконструкція. Нещодавно нам погодили за рахунок фонду регіонального розвитку добудову перонів, відстійників, рульожок. Цього року буде закінчено реконструкцію перонів. Уже зараз аеропорт діючий, перевіз близько 90 тисяч пасажирів. Навіть якщо кожен пасажир залишив 500 грн у Херсонській області, то наш внутрішній ВВП виходить близько 45 мільйонів. Тобто аеропорт – це досить потужний інфраструктурний об’єкт, який ми продовжуємо розвивати.
– Регулярні рейси з аеропорту здійснюються?
– Так, звичайно. «Turkish Airlines» здійснює рейси Херсон-Стамбул. Після того, як ми закінчимо реконструкцію рульожок і перонів, буде рейс і на Київ. Маємо розвиватися в цьому напрямку. Згодом будуть інші міста – Львів чи Івано-Франківськ. Є зацікавленість інвесторів.
– Хвороба Херсонської області – це дороги.
– Цього року на дороги держава виділила рекордну кількість коштів. Близько 300 мільйонів гривень із держбюджету отримала Херсонщина. Вже зроблено ямковий ремонт доріг, які ведуть до курортів. Адже туризм сьогодні є точкою розвитку Херсонщини, так само, як і інші галузі – сільське господарство, промисловість. Із 1 липня розпочинаємо поточний та середній ремонт наших доріг. Звичайно, виділених коштів недостатньо, потрібно близько двох мільярдів. Але з наявним ресурсом ми гідно витримаємо цей сезон і розраховуємо на інші системні зміни, зокрема щодо створення дорожніх фондів, надання можливості на місцях використовувати надлишки від перевиконання на митниці. Загалом перспективи розвитку нашої області є. Тож я запрошую інвесторів, як внутрішніх, так і зовнішніх. Ми створюємо найкомфортніші умови для залучення інвестицій.
– У Херсонській області є два доволі великих туристичних містечка – це Лазурне і Залізний Порт. Що там відбувається задля розвитку туризму?
– У наших планах заведення туди міжнародних туристичних операторів. Для цього вже є підібрані земельні ділянки, де буде збудовано сучасні готельні комплекси Це єдиний вихід задля підвищення туристичної привабливості області.
– Червень завершується. Що з туристами – великий наплив?
– На липень-серпень усі місця в закладах відпочинку вже продано. Люди з інших областей звертаються особисто до мене, щоб я допоміг їм влаштуватися на відпочинок. Не можу, все забито. Цього року ми очікуємо 3,5 млн туристів проти 2,8 млн минулого. Все працює для цього. Наприклад, тільки на Генічеський напрямок у нас ходить 24 потяги.
– Тобто українці переорієнтувалися: ті, хто раніше їздив до Криму, тепер обирають Херсонську, Одеську, Миколаївську область.
– І ми так само переорієнтовуємося. Тому нам потрібні потужні туристичні оператори, мережа, яка б, зайшовши на наше узбережжя, могла прийняти таку кількість відпочивальників
– Охочі серед туристичних операторів є?
– Це рішення нами було прийнято буквально два тижні тому. Ми провели вже близько 20 зустрічей з іноземними делегаціями. Ситуація з міжнародними туристичними операторами ретельно вивчається.
