На Херсонщині діє Стратегія розвитку на період до 2020 р. Які заходи вона передбачає та над чим іще працює керівництво регіону, розповідає голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.
Україна перебуває на стадії потужного реформування в усіх сферах. На жаль, цей процес ускладнюється подіями на сході держави й тимчасовою втратою Криму, що є актуальним для Херсонщини. Яка наразі соціально-економічна ситуація в області, чи вдається вам долати всі труднощі та використовувати наявні можливості?
У цілому економічне життя Херсонщини ґрунтується на агропромисловому комплексі, туризмі та промисловості.
Щодо промисловості, то вона нам дісталася у спадок в досить плачевному стані, до якого її доводили всі попередні роки. Але ми саме і працюємо для того, щоб виправити цю ситуацію. Ми спрямовуємо наших промисловців на укладання перспективних угод із зарубіжними компаніями, з потужними державними концернами тощо. Наприклад, на замовлення від партнерів з Південно-Африканської Республіки здали в експлуатацію новий сучасний док ДП «Паллада».
Наразі у нас є потенціал у налагодженні тісної співпраці з Укроборонпромом. Також ми плануємо створити техноінноваційні парки. З цією метою наприкінці вересня проведемо на Херсонщині масштабний інвестиційний форум «Таврійські горизонти», де запропонуємо бізнесу вкладати гроші в наші підприємства. На форумі буде представлено більше сотні інвестиційних проектів. Ми очікуємо на візити представників дипломатичних установ різних країн, керівників найбільших підприємств України, інвестиційних фондів і міжнародних організацій. Італія, Грузія, Туреччина вже виявили зацікавленість у партнерстві. Туристичну Херсонщину, наприклад, вже популяризували в 25 країнах світу.
Взагалі ми розуміємо, що рушій економіки області — це потужна інфраструктура: дороги, залізниці, вокзали. Тому її розбудові ми приділяємо особливу увагу. Цього року до обласного бюджету було залучено понад півмільярда прямих державних інвестицій на суму 545 млн 800 тис. грн. Ми переконали керівництво держави виділити ці кошти, запропонувавши під них конкретні інфраструктурні проекти, які сприятимуть подальшому розвитку економіки області і, як наслідок, покращенню життя мешканців Херсонщини.
Як відомо, дороги — це артерії економіки, а на Херсонщині — це артерії інвестування й туризму. Тому на ремонт доріг за останнім технологічним словом виділено левову частку з наданих державою інвестицій, а саме близько 393 млн грн.
Насамперед обласна влада вирішила виконати ремонт тих доріг, які ведуть до курортів Херсонщини — Скадовська, Генічеська, Залізного порту.
До курортного сезону було також налагоджено залізничне сполучення 51 пари потягів, причому 30 з них запущено цього року. Серед них — швидкісний потяг «Інтерсіті», що доправляє туристів від Києва до Херсона за 7 год, та двоповерховий «Інтерсіті» з Харкова до Генічеська, який за 6 год прибуває на оновлений залізничний вокзал. Як наслідок — переповнені бази відпочинку на Арабатській стрілці — унікальному оздоровчому курорті.
Масштабним проектом збільшення туристичної привабливості стало відновлення роботи аеропорту «Херсон» — тепер він приймає регулярні рейси зі Стамбула та Києва. А як результат, до Херсона повітряним шляхом можна дістатись майже з будь-якої країни світу. Показником роботи аеропорту на економіку області є те, що рейс Херсон — Стамбул — Херсон — найпопулярніший для «Турецьких авіаліній» у Європі.
У соціальній сфері, як і по всій Україні, болючим є питання тарифів. Населення має зрозуміти, що державі на сьогодні доцільніше сплачувати субсидії 95% населення, ніж покривати різницю в тарифах з держбюджету, як це практикувалося протягом багатьох років. І на цьому ґрунті були численні зловживання. Тому ми нині — чи не єдині в Україні, хто проводить зустрічі з громадянами, де роз’яснюємо нюанси оформлення субсидій, обговорюємо інші нагальні питання. Такі заходи відбуваються на центральній площі Херсона та в багатьох населених пунктах області. Запроваджено також практику внутрішніх виїзних районних колегій, які проводяться місцевою владою і діють по районах області.
На Херсонщині діє Стратегія розвитку на період до 2020 р. Які заходи вона передбачає та що вже вдалося зробити?
Це наші основні напрями розвитку: агропромисловий комплекс, альтернативна енергетика, промисловість, духовність і спорт. Сьогодні ми переглядаємо ті програми, які були раніше. Ми їх актуалізуємо відповідно до сьогоднішніх викликів — а це адмінмежа з тимчасово окупованим Кримом, це необхідність економічного зростання області в цілому і мешканців зокрема. При цьому люди вимагають швидкого вирішення питань. Тому працюємо швидко та спрямовані на ефективність.
Ми маємо унікальні можливості, які дають змогу отримувати по два врожаї на рік. Нам потрібно відновлювати зрошення, щоб збільшити врожайність і площі поливу. Роботу над цим вже розпочато.
Ми домоглися створення при Мінагрополітики України робочої групи з відновлення систем зрошення на півдні країни. У складі її делегації ми відвідали США, де переконали Світовий банк підтримати нашу ідею відродження меліоративної системи Херсонщини. Створено Стратегію розвитку меліорації, під яку Світовий банк протягом 2016 — 2021 рр. має надати конкретні кошти.
Важливим питанням на найближчий час вважаю розвиток альтернативної енергетики. Ми запропонуємо бізнесу майданчики для будівництва сонячних та вітряних електростанцій, щоб забезпечити країну власною екологічно чистою і дешевою енергією і нарешті позбутися енергетичного ярма.
Ми також запровадимо програму газозаміщення на об’єктах соціальної сфери — скрізь, де це можливо.
Чи зростає зацікавленість до інвестування в аграрну сферу? Які перспективи та проблеми ви тут бачите?
Херсонщина насамперед аграрний регіон, який сприяє значному наповненню бюджету. Спільно з ДФС у Херсонській області облдержадміністрація вжила низку заходів з метою активізувати платників податків щодо інвентаризації їх діяльності. Головне — легалізувати працю найманих працівників, вивести ринок землі з «тіні».
Я особисто зустрічаюся з багатьма відомими бізнесменами, орієнтованими на публічність та прозорість у відносинах з партнерами. Нещодавно з генеральним директором ТОВ СП «Нібулон» Олексієм Вадатурським було підписано Меморандум про співпрацю у сфері впровадження інвестиційного проекту з будівництва об’єкта транспортної інфраструктури — «Перевантажувальний термінал з відвантаження зернових та олійних культур на річковий та морський транспорт» до Голої Пристані Херсонської області.
Вартість проекту — півмільярда гривень. Уже 1 жовтня плануємо закласти першу палю, а приблизно у березні наступного року — ввести об’єкт в експлуатацію.
Елеваторний та перевантажувальний комплекс забезпечать нові робочі місця. У будівництві буде задіяно 1500 працівників підприємств Херсонщини. Також завдяки співпраці з компанією СП «Нібулон» ми зможемо баржами по Дніпру поставляти овочеву сільгосппродукцію Херсонщини споживачам Київщини та Білорусі. Причому до Києва — уже поточного року.
Єдиним нашим побажанням до співпраці з цим підприємством було максимально використовувати нашу робочу силу та будівельні матеріали, щоб сприяти руху коштів в регіоні та наповненню бюджетів усіх рівнів.
Хочу ще раз згадати про Херсонщину як про відомий і за межами України туристичний регіон. Як почувається галузь за нинішніх умов?
Нагадаю, крім Чорного та Азовського морів Херсонщина має ще своє «мертве море» — це озеро Сиваш, найбільшу в Європі пустелю — Олешківські піски площею 2 тис. км2, Кам’янську Січ, відновлення якої стало пріоритетом для обласної влади.
Херсонщина просто повинна забезпечити розвиток туристичної інфраструктури і вийти на світовий ринок. Потрібні нові правила, нові люди, нові напрями для того, щоб залучити на Херсонщину більше туристів і набагато більше інвесторів, ніж ми маємо на сьогодні.
Легалізація підприємців, зокрема в курортній зоні, — першочергова необхідність. Щоб не було так: приїхали на три літні місяці, попрацювали, зірвали кеш, і зникли, не сплативши податки. Тому ми на початку цьогорічного сезону зустрічались з підприємцями, роздавали інформаційні буклети та роз’яснювали їх податкові зобов’язання. І у нас є певна позитивна динаміка. Зокрема, 8620 осіб, які працювали без оформлення трудових книжок, легалізували свою діяльність. А це — додаткові надходження від податку на доходи фізичних осіб. Виведено з «тіні» та залучено до оподаткування 1728 підприємців.
Херсонщина має намір приймати групових туристів, у цьому сезоні — 3,5 млн.
Ви згадали про аеропорт. Як справи з його розбудовою, адже туризм без сучасного летовища неможливий?
У березні відбулася презентація планів розвитку міжнародного аеропорту «Херсон» на 2016 — 2017 рр.
Уже відремонтовано зал прильоту, зал відльоту та митний склад. Придбано спеціальну робочу техніку, зокрема багажний транспортер, деайсер (антиобморожувавальна обробка), GPU (запуск двигунів повітряних суден), ASU (продування турбін повітряних суден).
Цього року на реконструкцію аеропорту з фонду регіонального розвитку плануємо залучити 49 млн грн.
Загалом у 2016 — 2018 рр. заплановано здійснити роботи з реконструкції перону, руліжних доріжок та злітно-посадкової смуги, встановити світлосигнальну систему високої інтенсивності та систему автоматичної посадки літаків VOR / DME.
В області всі усвідомлюють, що розвивати аеропорт надважливо для економічного добробуту нашого регіону, адже потенційних інвесторів цікавить інфраструктура, зокрема наявність та можливості аеропорту.
