Більше двох років минуло з моменту, коли на українському кордоні з Кримом виросла окупаційна стіна. Попри це, прикордонна Херсонщина постійно відчуває зв'язок з півостровом.
Подивіться лише на стрічку новин за останній місяць. За цей час до Херсона перенесли Кримське відділення СБУ, спільно з Міністерством інформаційної політики запустили мовлення на півострів Українського радіо, херсонські виші почали приймати без тестів ЗНО абітурієнтів з Криму і т.д.
Але хоча більшість цих подій відбувалась на нашій території – прямих контактів з півостровом майже немає.
Економічні контакти з Кримом за два роки повністю припинились. До окупації Херсонщина була своєрідним провідником півострова з Україною. Через неї пролягали всі магістральні та торгові шляхи, водо- та газо постачання та ін.
Час довів, що відірваність Криму від материкової України – економічний вирок для півострова. Цивілізаційна та економічна ізоляція засвідчили, що жителям півострова можна тільки "держаться" – від окупаційного режиму замість золотих гір вони отримали тільки саркастичні побажання "здоровья и хорошего настроения".
Втрата зв'язків неминуче зачепила нашу область, проте масштаб втрат в порівняні з Кримом – несуттєвий. Для Херсонщини це був ринок збуту продукції, переважно сільськогосподарської, а також можливість торгового та туристичного транзиту до півострова.
Географічна близькість до можливого військового конфлікту призвела до зменшення замовлень на промислову продукцію, внаслідок чого індекс промислового виробництва за 2015 рік становив 97,8%. Натомість, починаючи з лютого цього року, пішла динаміка росту цього показника: за за січень-квітень він склав 107,4%.
Серед негативних чинників анексії Криму – зменшення обсягів експорту товарів, у тому числі до Російської Федерації. За січень-березень 2016 року їх обсяг зменшився на 28,2% у порівняні з січнем-березнем 2015 року. Також зафіксовано зниження вантажообороту (за січень-квітень поточного року – на 11,2%).
Прикордонні будні
Негативні наслідки анексії для нашого регіону є, але вони не катастрофічні. Більше того – вони стимулювали наші підприємства, переорієнтуватись на інші ринки збиту продукції і диверсифікацію виробництва. Наприклад, за 5 місяців цього року наші підприємства отримали близько півтисячі сертифікатів EUR 1 для експорту в країни ЄС.
Після окупації чимало кримчан переїхали на Херсонщину. У зв’язку зі збільшенням внутрішньо переміщених осіб, в листопаді минулого року Уряд виділив додаткові субвенції з державного бюджет в місцеві бюджети Херсонщини: освітню – 2321 тисяч грн та медичну – 1180,7 тис грн.
Разом з людьми в Херсонщину переїжджають цілі підприємства. Класичний приклад – перенесення виробництва відомої торгової марки "Інкерман" на потужності херсонського коньячного заводу "Таврія".
Загалом в перші місяці після анексії більше півсотні підприємств з півострова зареєструвалось в Херсоні. Процес перереєстрації кримських компаній триває і сьогодні.
Нагадаю, що держава закріпила кожен населений пункт Криму, де раніше були зареєстровані підприємці, за держреєстраторами в різних містах Херсонської та Запорізької областей. Наприклад, підприємцю з Керчі потрібно звернутися до Генічеська і т.д.
Після так званого референдуму, наша область перетворилась на прифронтову зону, що потребує життєзабезпечення нашого регіону в особливому режимі.
Після анексії Криму Росією у прикордонних районах Херсонщини з’явилися військові підрозділи ЗСУ, в область перемістили Азово-Чорноморське регіональне управління держприкордонслужби.
Прямої військової агресії з Криму від РФ не сталося. Втім, інтерес російських спецслужб до дестабілізації ситуації на Херсонщині не зник. Всі пам'ятають теракт в Генічеську, ще один на стадії підготовки нейтралізувала СБУ.
В світлі цих подій на перший план вийшли питання національної безпеки та захист області. Тому на території Новотроїцького та Чаплинського районів Херсонської області введено прикордонний режим.
Незаслужені ярлики
В Україні є регіони, на які незаслужено повісили ярлик "депресивний". Серед них і Херсонщина.
Як відомо, область перебуває в зоні ризикованого землеробства. Незважаючи на це, вона демонструє гідні як для "ризикованого" регіону результати.
Наприклад, минулого року за підсумками збору ранніх зернових і зернобобових культур, область увійшла в п'ятірку лідерів по валу зерна. Тому мені до вподоби німецький варіант, коли менш економічно розвинуті області називають регіонами потенційного розвитку.
Якщо говорити мовою цифр, то згідно урядового соціально-економічного рейтингу регіонів, минулого року область займала 19 місце.
Серед досягнень області – перше місце за динамікою роздрібної торгівлі (обороти зросли на 11,9% в порівнянні з першим кварталом минулого року), третє – по динаміці будівництва (зростання будівельної продукції на 33,1% в січні-березні і на 42,3% в січні-квітні в порівнянні з тими ж місяцями минулого року) і реальних зарплат.
В цьому сенсі інколи можна почути, що Херсонщина виграла від анексії, особливо в контексті туризму. Це нісенітниця, адже вся країна, і Херсонщина не виняток, програли від цього.
Там наша земля і там наші співвітчизники. Це аксіома. Але не буду лукавити – суттєва переорієнтація туристичних потоків до Херсонщини все ж відбулась. Наша область переживає туристичний бум. Тільки минулого року ми прийняли 2,8 млн туристів, цього року чекаємо 3,5 млн.
Не втомлююсь
повторювати – Крим дивиться в Україну через Херсоншину. І чим швидше
вони побачать її заможною і квітучою, тим швидше вирішиться питання
реінтеграції.
Для початку ми проведемо Євробачення в Херсоні, під стінами у окупанта. А вже наступним кроком стане повернення Криму.
