Чаплинський район нині став фактично прикордонним. Як змінилося життя його мешканців? Які проблеми турбують людей? Як їм живеться в умовах економічної кризи? Саме про це розмова з першим заступником голови Чаплинської райдержадміністрації Віталієм СПІЖОВИМ.
— Віталію Вікторовичу, останнім часом до редакції «Нового дня» надходить чимало скарг від мешканців Чаплинського району, котрі нарікають з приводу дій контролерів газового господарства. Люди стверджують, що газовики начебто надто прискіпливо ставляться до стану газового обладнання в оселях, нещадно штрафують споживачів, примушуючи їх міняти лічильники та інше обладнання, яке встановлене декілька місяців тому. Чи надходили подібні скарги до райдержадміністрації?
— Дійсно, дві чи три такі скарги, усного характеру, до нас надходили. Тому я змушений був зустрітися з головним інженером газового господарства, що обслуговує Чаплинський район, Олегом Водкою та предметно обговорити з ним ці питання. Він мене запевнив, що його співробітники діють згідно з правилами безпеки газопостачання. Ніякого свавілля вони не влаштовують, а якщо виявляють факт порушення, наприклад, самовільну заміну газового обладнання (плити чи котла), то відразу опломбовують і виписують припис. Протягом 10 днів людина має ліквідувати зафіксовані порушення, звернутися до газового господарства, щоб його співробітники поновили газопостачання, зняли пломбу та подали газ до оселі. Розповів він і про інші ситуації, коли абонентам опломбовували обладнання, виписували припис, а ті зривали ці пломби і самовільно опалювали оселі. Звичайно, їх штрафували. Після сплати штрафу та усунення зафіксованих у приписі недоліків абонента знову підключали до газопостачання.
— Раніше цих проблем не було?
— Розумієте, доки було тепло, все поставало не так гостро. Зараз, під час опалювального сезону, реакція людей на дії з боку газового господарства дуже агресивна. Між тим, не секрет, що дехто зі споживачів помічений у зловживаннях. При цьому я не виключаю, що і в газовому господарстві також можуть бути недоопрацювання. Тому кожну конкретну скаргу розглядатимемо окремо. Я готовий надати роз’яснення з кожного звернення.
Нещодавно ми провели разом із газовиками оперативну нараду. Головний інженер господарства розповів про певні нюанси перевірок. З’ясувалося, що в деяких оселях, наприклад в Асканії-Новій, не дотримуються елементарних правил безпеки. Там, де працює газова плита, має бути вентиляційний канал або, як мінімум, вікно з кватиркою. На жаль, є випадки, коли на кухні немає ані димоходу, ані кватирки. Це дуже небезпечно. Тому я вважаю, що фахівці газового господарства діють не просто згідно зі своїми функціональними обов’язками, а й в інтересах самих споживачів, забезпечуючи, перш за все, безпечне споживання газу всіма абонентами.
Отож, не можна сказати, що у нас у районі ідеальна ситуація. Проблеми є, але вони носять робочий характер. На місці ми їх намагаємося вирішувати і вирішуємо.
— А як живе Чаплинський район за умов фактичного прикордоння з Кримом?
— Так, склалася дуже непроста ситуація. Тим паче, з урахуванням підриву електроопор. Ситуація напружена, але контрольована та керована. Перебоїв з електропостачанням у нас не було, сподіваюся, що й не буде. Район на 100% забезпечений електроенергією.
Щодо сільгоспвиробників. Озимина посіяна майже на 15 тисячах гектарах. Дещо, звичайно, не дотягли до плану — мали посіяти 25 тисяч. Завадили посушливі погодні умови… Нічого, під час наради з сільгоспвиробниками домовилися, що в лютневі «вікна» вони сіятимуть ячмінь, і тим самим ми надолужимо відставання й виконаємо план. Окрім посіяних культур, висіватимемо соняшник, сою, кукурудзу...
— Чи працюють на території району міжнародні гранти?
— Наш район у цьому плані дуже активний. Беремо участь у різноманітних проектах, у тому числі й ПРООНівських. Можна виділити деякі громади, зокрема Григорівську та Скадовську сільські ради. Майже у кожній школі у нас створені громадські організації, які беруть участь у грантових проектах. Хлібодарівська, Скадовська, Чаплинська, Григорівська, Іванівська ЗОШ дуже активні у цій справі. Залучають іноземні кошти для поновлення системи опалення, заміни віконних блоків, утеплення фасадів.
На рівні адміністрації ми дуже підтримуємо такі ініціативи й стимулюємо тих, хто тільки починає.
— Чи допомагаєте військовим? Пам’ятаю, ще декілька місяців тому бачив на місцевому ринку військових, які ходили між ятками в шортах з автоматами. Пояснювали, що в Чаплинці не було на той час навіть збройної кімнати, де можна було б зберігати ці автомати…
— Зараз на території району діє військова служба правопорядку (ВСП), тому військові стали дисциплінованішими, дуже охайно виглядають, в громадських місцях з’являються без зброї. Немає вже такого, щоб ходили з автоматами райцентром. Поменшало серед військових пияцтва. Тобто з появою ВСП у нас дійсно наведений порядок.
— Допомагаєте військовим та прикордонникам в облаштуванні?
— Звичайно, до нас звертаються по допомогу багато військових — за продуктами харчування, дровами для обігріву, «буржуйками»…
— Тобто хлопці вже не мерзнуть?
— Не мерзнуть. Ми їх повністю забезпечили тимчасовим житлом, надали приміщення. Військові — в теплі, з дахом над головою. А щодо продуктів харчування, то в сезон городини ми жодному підрозділу не відмовляли. Я особисто просив сільгоспвиробників району допомогти з продуктами. Усі сільгоспвиробники у нас патріоти, активні, жоден з них не відмовив. Тож хлопців забезпечували добре — від кавунів, помідорів, баклажанів і до картоплі…
До нас по допомогу звертаються навіть прикордонники з Каланчацького району. Просять підйомний кран, іншу техніку. Ніколи не відмовляємо. Чим можемо — тим допомагаємо.
— Як вважаєте, потенційних інвесторів нинішня ситуація відлякує?
— Насправді ситуація парадоксальна. Здавалося б, становище, що склалося в районі в останні місяці (це й повалення електроопор, й присутність збройних сил), повинно було б відштовхувати інвесторів, але все чомусь відбувається навпаки. Інвестори нами цікавляться! Щойно я зустрічався з комерційним директором «Імперіал-Агро». Це потужне підприємство заходить до нас з американськими інвестиціями. На території Кучерявоволодимирівської сільської ради воно орендуватиме близько двох тисяч гектарів землі, хоче відновити зрошення, тобто планує серйозно розвиватися. А в перспективі планують збільшувати обсяги виробництва, залучаючи до цього інших юридичних осіб на території району.
— Дехто говорить, що через припинення товарообігу з Кримом сільгоспвиробники Чаплинського району зазнали збитків і втратили частину врожаю. Яка ситуація насправді?
— Я неодноразово запитував про це наших сільгоспвиробників. Вони кажуть, що до анексії Криму не реалізовували там свою продукцію. Практично весь урожай везли на континентальну Україну. Тобто наші сільгоспвиробники через цю анексію ніяк не постраждали.
На території району сьогодні діє КПП «Чаплинка», який щодня перетинають чимало мешканців району, адже в багатьох з них є рідня в Криму. Люди продовжують їздити одне до одного в гості. Проблем з перетином кордону немає. Якщо людина їде в Крим на власному автомобілі, везе з собою невелику кількість продуктів, то труднощів не виникає. Але хочу наголосити: сьогодні Чаплинщина — це прикордонний район. Тому треба, щоб на нього звертали більше уваги.
— Чому?
— Слід створити контраст між Кримом та Україною. Пам’ятаєте, чому свого часу була повалена Берлінська стіна? Тому що там був найвідчутніший контраст між «чорно-білим» життям в НДР та «кольоровим» — у ФРН… Тому я намагаюся робити все, щоб з часом у Чаплинському районі було «кольорове» життя. Ось тоді кордон між Кримом та Україною зникне, люди проситимуться до нас в Україну, тому що у нас буде краще. Я в це вірю!
— Якщо говорити про найближче майбутнє району, то на чому він зможе піднятися?
— Специфіка нашого району полягає в тому, що на всій його території знаходиться шикарна мережа зрошувальних каналів. У нас сьогодні зрошенням охоплено майже 40 тисяч гектарів землі. Завдяки існуючим насосним станціям можна додатково зрошувати ще близько 10 тисяч гектарів. Якщо ми дійдемо до показника в 50 тисяч гектарів, то це дасть дуже великий поштовх як для економіки району, так і загального благополуччя його мешканців. Зросте кількість робочих місць, збільшиться надходження податків, підвищиться рівень життя. Тому моя позиція однозначна: треба збільшувати зрошувальні площі. Отож попереду багато роботи…
— Як кажуть в народі, починати треба з себе. А як представники місцевої влади готуються до дня завтрашнього?
— Нещодавно ми провели курс дистанційного навчання всіх працівників РДА на знання «хмарних» технологій. Є така програма, яка дозволяє здійснювати документообіг, листування, обмін інформацією в електронному варіанті. Це дозволяє позбутися стосів паперу. Кожний працівник адміністрації отримав сертифікат, що підтверджує: він пройшов цей курс. До речі, плануємо до кінця лютого повністю запровадити в райдержадміністрації електронний документообіг.
Після Нового року хочемо також зайнятися англійською мовою. Це винятково моя ініціатива. Запросимо спеціаліста, навчатимемо всіх працівників без винятку.
І ще одне. Намагаюсь активно пропагувати серед співробітників райдержадміністрації здоровий спосіб життя. Постійно нагадую своїм підлеглим, щоб займалися фізичною культурою, спортом. Для себе я обрав бокс. Тренуюся у майстра спорту Володимира Кучмея. Заняття дуже допомагають знімати стрес після роботи, дають велику розрядку і чудову можливість тримати хорошу фізичну форму. Деякі працівники райдержадміністрації приєдналися до мене, а дехто обрав для себе волейбол...
Анатолій ЯЇЦЬКИЙ, Новий День
