Сьогодні весь цивілізований світ згадує учасників та жертв Другої світової війни. Можливо для когось це новина, але серед херсонців були й такі, хто брав участь у Другій світовій війні не на боці СРСР, а на боці Третього Рейху. Що ж спонукало наших земляків вдягнути однострій ворога?
В одностроях Рейху
Відповідь на питання про причини служби херсонців у Вермахті, поліції та Шуцманшафті ставить перед нами інше складне питання: чи був однострій Червоної армії нашим одностроєм? Якщо простіше – чи була РККА українським військом? Чи воювала армія Сталіна за свободу і незалежність України? Кого захищала і від кого визволяла РККА? І нарешті: чи могла країна-ГУЛАГ, країна організатор Голодомору, країна-психлікарня для дисидентів... взагалі когось визволяти? Чи може гвалтівник вранці гвалтувати, а ввечері рятувати?
Вони рятували себе
Дискутуючи про українців (херсонців зокрема), які пішли воювати проти СРСР, часто можна почути таку фразу: «Ідейних там було мало, переважно люди рятували свої життя».
Можна подумати, що в лавах Червоної армії були самі ідейні – від безвиході туди ніхто не потрапляв? Та й цілі військові угрупування, які на початку війни здавались німцями – то напевно збіг обставин?
Колабораціонізм
Термін французький. У вузькому значенні означає співробітництво французів із німецькою владою у період окупації Франції у ході Другої світової війни.
Тепер конкретний приклад. Є на Херсонщині селище Чаплинка. Тут народився один з найвидатніших військових нашого краю – Тимофій Шкарупа. Напередодні та під час Першої світової війни служив рядовим та унтер-офіцером у 14-му Стрілецькому полку. За бойові заслуги мав повний Георгіївський бант (всі чотири відзнаки Святого Георгія та Георгіївські медалі), був підвищений до звання прапорщика, нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня (4 березня 1917, за бій 23 травня 1916). Коротше, херсонська земля мала досить небагато таких вояків, із таким послужним.
Щойно Україна проголосила незалежність – наш земляк зголосився до Армії УНР та сумлінно воював проти червоних окупантів. Після окупації України Червоною армією – разом з українським військом перейшов Збруч та був інтернований у Польщі. Вже на вимушеній еміграції у Тимофія Шкарупи народився син Юрій, якого виховував сам, без матері дитини. У червні 1943 р. разом з сином зголосився до Добровольчої дивізії СС «Галичина», отримав відмову через вік, але син, Юрій Шкарупа (1923–1984) — служив хорунжим Української національної армії. У 1950 р. разом з сином емігрував до Канади. Помер у м. Вільмінгтон Делявере.
Увага, питання! Кого зрадив херсонець Тимофій Шкарупа, який ніколи не був громадянином СРСР, ніколи не призивався і не служив в Червоній армії?
Та то одиниці таких!
Херсонці – учасники Другої світової війни. Ті, хто був змушений вдягнути німецький однострій, щоб мститися за Голодомор, колективізацію та ГУЛАГ.
Список наводжу з тих записів, які маю під рукою:
Асаулюк Григорій Васильович (1912, м. Херсон – н\д) – служба в хіві.
Башеніна Раїса Костянтинівна (1926 – н\д) – служба в Абверштелле, навчання у розвідшколі.
Білецький Володимир Адольфович (1891 – н\д) – поліцейський в м. Херсоні.
Білозьоров Михайло Антонович (1919, м. Херсон – н\д) – поліцейський в м. Херсоні.
Бойко Василь Андрійович (1920 – н\д) – поліцейський в м. Херсоні.
Борисенко Петро Мартинович (1899, с. Кам’янка Великоолександрівського району – н\д) – служба в хіві.
Бородаєв Олександр Миколайович (1904, м. Херсон – н\д) – поліцейський в м. Херсоні.
Бужинський Микола Павлович (1916 – н\д) – служба в хіві.
Буйненко Семен Капітонович (1897, м. Берислав – н\д) – служба в хіві.
Булах Микола Кузьмич (1915 – н\д) – служба в хіві.
Бурчуков Михайло Іванович (1923, м. Херсон – н\д) – поліцейський в м. Херсоні.
Виноргад Іван Хомич (1926 – н\д) – рядовий Вермахту.
Володарський Володимир Григорович (1911 – н\д) – рядовий Вермахту.
Всеволодлв Микола Олексійович (1927, м. Херсон – н\д) – рядовий Вермахту. Мешкав у Херсоні на вул. Шмідта, 3.
Гаркуша Григорій Омелянович (1904, смт. Антонівка – н\д) – поліцейський в м. Херсоні.
Гненний Сергій Андрійович (1899, м. Херсон – н\д) – поліцейський в м. Херсоні. Мешкав у Херсоні на вул. Собороній, 49.
Головатий Володимир Яремович (1908 – н\д) – служба в хіві. Мешкав у Херсоні на вул. Михайловича, 7.
Гончаренко Феофан Іванович (1884, м. Херсон – н\д) – служба в хіві.
Гордієнко Леонід Григорович (1908, м. каховка – н\д) – поліцейський в м. Херсоні. Мешкав у Херсоні на вул. Гончара, 37.
Горобець Іван (1915, с. Карсне Голопристанського району - 1997, Велика Британія, м. Дербі) – підполковник 1-ї УД-УНА.
Дяківський Юрій (1926, м. Херсон - 1990, Велика Британія, м. Лестер) – солдат 1-ї УД-УНА.
Шкарупа Тимофій Єфремович (1884, с. Чаплинка - 1970, США, нью-Кастл) – підполковник Армії УНР.
Шкарупа Юрій Тимофійович (1923, Польща, м. Каліш - 1984, США, м.
Вільмінгтон) – хорунжий 14-ї дивізії зброї СС "Галичина", хорунжий УНА.
Безумовно, цей перелік можна розширити до тисяч, а можливо й десятків тисяч біографій. І це по одній лише Херсонській області. Тож ким були ці люди? Питання залишається відкритим.
Український інститут національної пам’яті
P.S. На фото наш земляк Юрій Шкарупа (майбутній хорунжий УНА) в однострої Баундінсту, 1942 р. Україна.