Таке оголошення я днями побачила на стіні свого під’їзду. А вже за декілька годин його обірвала прибиральниця. До Херсонщини В’ячеслав з родиною переїхав торік влітку – війна дісталась його рідного Луганська. Незнайома жінка на ім’я Людмила прихистила родину в себе, в Новій Каховці. Абсолютно безкоштовно. Так вони прожили до листопада. Потім переїхали до Херсона. Перший місяць в обласному центрі В’ячеслав з дружиною та дітьми прожили в протестантській громаді. У неї є невеликий гуртожиток при семінарії, де вони селили переселенців. Зібравши трохи грошей, родина вирішила винайняти житло. Звернулись до ріелтора. Вона і знайшла квартиру, де родина мешкає до сьогодні. Як потім зізналась господиня, спочатку вона не дуже хотіла здавати житло людям з Луганська. А виною тому невдалий досвід. До В’ячеслава жіночка здавала житло двом хлопцям з Донецька. За кілька місяців молодики перетворили квартиру у “хлів”. І господині довелось робити капітальний ремонт…
Таких історій, як у В’ячеслава, – тисячі. Йому пощастило, бо зустрів небайдужих людей. На жаль, так щастить далеко не всім переселенцям з буремного Сходу. Люди тікають від війни. Але куди?
Усіх – в гуртожитки
Ми вирішили з’ясувати, як у Херсоні міська та обласна влада вирішують “квартирне” питання переселенців. Тож надіслали інформаційні запити до міськвиконкому, облдержадміністрації, управління МНС та обласного департаменту соціального захисту населення.
Отже, за даними останнього, на 23 червня на Херсонщині зареєструвалися 11919 переселенців. З них 4018 осіб працездатного віку, 2807 дітей, 623 інваліди та 4471 пенсіонерів. На 18 червня 5216 сімей звернулися за щомісячною адресною допомогою для відшкодування витрат на проживання, у тому числі на оплату комунальних послуг.
Але, щоб сплачувати за комунальні послуги, потрібно хоч десь жити. Міськрада на наш запит відповіла, що торік безкоштовно розселила переселенців у гуртожитках Херсонського державного та аграрного університетів, Херсонської академії неперервної освіти, Херсонського професійного суднобудівного ліцею та Херсонського вищого училища фізичної культури.
Торік місто сплатило за це 16 417,80 гривень. Ці кошти надійшли як субвенція з обласного бюджету. А от на 2015 -й жодної копійки на це не передбачено. Тобто, людям треба йти на вулицю?
Також міськвиконком повідомив, що 7 родинам переселенців надали кімнати в гуртожитках, що належать до комунальної власності. А саме – п’ять приміщень на вул. Бучми, 22, ще 2 приміщення по проспекту Ушакова, 62а. Також, управління обліку, розподілу та приватизації житла міськради взяло на облік 17 сімей переселенців, що потребують нової домівки.
Вільних місць немає?
Аби розселяти людей, треба знати, де в місті є вільні квартири та кімнати. Як повідомив міськвиконком, інформація про наявні житлові приміщення надходить до них від ЖЕКів постійно. Але облік їх чомусь, не ведеться. А звідки тоді знають, що “на теперішній час вільні придатні для проживання житлові приміщення в гуртожитках відсутні через незадовільний їх санітарно-технічний стан?” Інтуїція підказує?
На цьому загадки не закінчуються. Начальник управління обліку та розподілу житла міськради Марина Войтенко оприлюднила приголомшливі результати службового розслідування. А саме – перевірка результатів роботи відділу обліку та розподілу житла за 2002-2014 рр. За її словами, протягом минулого року, відділ…дурив міського голову Володимира Миколаєнка. Так, за словами Марини Войтенко, в листопаді 2014 року в інформації, наданій меру, йшлося усього про три вільних кімнати, куди можна було розселити родини переселенців. А от ЖЕКи таких кімнат нарахували аж 115! І таких “загублених” кімнат з липня по грудень 2014 року назбиралось аж 685! Результати перевірки Марина Войтенко передала правоохоронцям. Тепер вони мають встановити, хто саме і як займався подібними махінаціями з житлом.
Що робить область
Але вимушені переселенці можуть розміститися не лише в нашому місті. А й по Херсонщині. Як нам повідомили в Головному управлінні державної служби України в Херсонській області, усіх офіційно зареєстрованих переселенців розселили в гуртожитках, готелях, лікарнях, санаторіях, навчально-спортивних базах, у приватних секторах небайдужих громадян Херсона та області. Будь-яку необхідну інформацію вимушено переміщені особи можуть дізнатися по “гарячій лінії” (0552) 422695 та 101. Окрім цього, на базі обласного МНС створили Регіональний штаб з питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. До його складу увійшли представники органів влади та громадських організацій. У тому числі Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я.
Як сказано у відповіді на наш інформаційний запит, цей штаб співпрацює, наприклад, з Управлінням Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців в Білорусі, Молдові та Україні. Ще 22 листопада 2014 року Херсонська обладміністрація підписала з ним угоду. За її умовами, відповідним категоріям громадян України, які перемістились на територію Херсонщини, сплачуватиметься одноразова матеріальна допомога. У рамках угоди 186 сімей переселенців уже отримали більше мільйона гривень допомоги. Також штаб активно співпрацює з південноукраїнським регіональним представництвом громадської ініціативи “Крим SOS”.
А що з житлом для переселенців? Як нам відповіли, до переліку об'єктів державної та комунальної власності, де можливо їх розселити, включили 9 об’єктів у Білозерському, Великоолександрівському, Іванівському, Нижньоcірогозькому та Новотроїцькому районах). Розміститись там зможе 121 людина.
Що це за споруди – нам не відповіли. Як і те, у якому вони стані. Але у віддалені райони області переселенці їхати не дуже хочуть. Причини – різні. Наприклад, Ольга переїхала до нашого міста з Криму після його анексії Росією. Зняла собі квартиру, знайшла роботу. А кілька тижнів тому власниця житла попросила жінку виселитися. Ціни на квартири виросли, а постійно жити у знайомих – не вихід. Вона звернулась за допомогою до Крим SOS. Там домовилися про її поселення в гуртожитку. Але нове житло виявилось за 130 км від Херсона. Щодня на роботу не наїздишся…
Проте є і гарні новини. Наприклад, у селі Музиківка, що в Білозерському районі, знайшли вільних майже 10 гектарів землі. На них планують звести містечко для родин біженців з Донбасу та Криму. Хто буде його споруджувати та скільки це коштуватиме – поки невідомо. Як і невідомо, коли саме туди зможуть заселитися перші родини.
А поки на створеному сайті “Помоги переселенцам” є розділ, де люди можуть знайти собі житло. Подібні оголошення дають небайдужі херсонці та жителі області.
Гроші дасть Європа
Влада співпрацює з багатьма громадськими організаціями, в тому числі і з Херсонським обласним Фондом милосердя та здоров’я. Так, наприклад, за його клопотанням, родині переселенців надали кімнату в гуртожитку, що на проспекиі Ушакова 62а.
Зрозуміло, в міському бюджеті грошей на придбання чи спорудження нового житла немає. Тож шукають донорів за кордоном. І знаходять. У поточному році міське управління соціальної політики реалізує проект “Активізація територіальної громади Херсона для подолання проблем внутрішньо переміщених осіб”. Гроші дає Євросоюз. Один із пунктів – цього року відремонтувати 3200 кв.м приміщень гуртожитків для переселенців. А саме – перший поверх будівлі за адресою вул. Поповича,15, два поверхи на вул. Комкова,76 та перший під’їзд у будинку по вул. Фестивальна, 3. Роботи ще не розпочалися. Через тендер визначають, хто наводитиме лад у тих кімнатах. Наскільки затягнеться цей процес – невідомо.
Тим часом, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив завершити “довгобуди” з 80 відсотковою готовністю для розміщення в них переселенців із Донбасу. Для цього кожна область має провести інвентаризацію таких об’єктів. Це гуртожитки, недобудовані санаторії, житлові та нежитлові споруди. Після цього до Міністерства регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України кожен регіон має подати зведені дані про те, яка вартість і терміни добудови. А вже після цього Кабмін разом із банками шукатимуть на усе це кошти.
А поки політики роблять заяви та будують замість будинків лише грандіозні плани, люди намагаються власними силами вирішити проблеми, до яких наша держава виявилась просто неготовою.
Вчимося жити по закону
Права переселенців прописані в Законі “Про забезпечення прав і свобод вимушено переміщених осіб”. Згідно з ним органи місцевого самоврядування забезпечують надання інформації цим особам про можливі місця та умови для їх тимчасового проживання. У законіі йдеться й про те, що міськради, селищні ради тощо, надають у тимчасове безкоштовне користування переміщеним особам житлові приміщення, що належать до комунальної власності. Відповідно, переселенці мають самостійно сплачувати комунальні послуги. Але в Херсоні таких об’єктів майже немає. Тож переселенці змушені орендувати приватне житло. Згідно постанови Кабміну №505, переселенці отримують адресну грошову допомогу на компенсацію витрат за спожиті житлово-комунальні послуги. Але дія постанови передбачалася лише на 6 місяців. Тому до цієї постанови внесли зміни. І тепер передбачається, що кожні 6 місяців глава сім’ї з паспортами усіх членів родини звертається із заявою до управління соціального захисту. І їм ще на півроку подовжують отримання грошової допомоги. У постанові немає пункту про те, що, якщо населений пункт, звідки приїхали переселенці, звільнили від бойовиків, то виплата грошової допомоги припиняється.
Наталя Ляшук, "Вгору".