Три тисячі переселенців з окупованого Криму та зони АТО, які мешкають у Херсоні, виявилися покинутими напризволяще. Проект підтримки тимчасово переміщених осіб раптово згорнув Євросоюз, який і фінансував соціальну ініціативу. Чиновники констатують: наслідки вже відчутні…А розпочиналося все так красиво: конференц-зала модного в місті бізнес-центру, на столі прапорці Херсона і Євросоюзу. А як інакше — представники міжнародної організації особисто завітали до обласного центру, щоб переконати: у нас засновують масштабний проект, якому немає рівних в Україні. Допоможуть переселенцям, котрі, втікаючи від війни та окупації, знайшли притулок у Херсоні. Започатковують соціальну програму, вартістю 804 тисячі євро. Основний капітал вкладає ЄС і лише 10% — дольова участь Херсонської міськради. За ці кошти набирається штат соціальних працівників (не кого-небудь, а з числа людей, які мають відповідну освіту і досвід роботи), організовуються тренінги для внутрішньо переміщених осіб і головне — ремонтується житло для тих, хто його потребує. Влада Херсона виділила під проект 3 гуртожитки.
Фахівці набрані, соціальне житло впорядковується, один з гуртожитків відремонтували на 85% і незабаром мали здати в експлуатацію, переселенці — під супроводом. Ще в січні цього року партнерський проект працював, як годинник. Усе змінила комісія. Експерти, найняті ЄС, затребували у керівництва міського гуманітарного центру підтримки переселенців всю документацію щодо проекту. Хід робіт у гуртожитку, правда, іноземну інспекцію не цікавив.
— Ми надали на перевірку всі матеріали, які стосувалися нашої роботи у проекті. Якихось конкретних претензій до роботи центру не виникло. Але в середині лютого надійшов лист від представників Євросоюзу, в якому вони просять припинити будь-які дії в межах даного проекту, — розповідає директор Херсонського міського гуманітарного центру підтримки переселенців Антон Єфанов.
Ошелешені таким поворотом подій чиновники написали звернення до партнерів, мовляв, надайте хоч пояснення, яка причина такого рішення. Відповіді поки немає. Немає й роботи: місяць тому під чотири вітри відпустили 41 соцпрацівника, котрі в центрі займалися винятково даним проектом. З призупиненням програми їм тепер нічим платити зарплату, між іншим, досить скромну, при шаленому навантаженні. Що цікаво, третина звільнених соцпрацівників — самі переселенці. Тож вони отримали подвійний удар. Ну а найсерйозніші наслідки — це те, що паралізувалися ремонтні роботи в гуртожитках і біженці продовжують винаймати житло, а в Херсоні це недешево.
Вдалося поспілкуватися з уродженкою Луганщини Оленою Кононенко. У родині переселенки, яка переїхала на Херсонщину, 6 осіб. Усі тісняться в одній квартирі. Думали, зніматимуть квадратні метри недовго, бо скоро отримають власне житло. Але гуртожиток ніяк не здадуть. Як бути далі, люди не знають. Їхнє село досі окуповане, хату, скоріш за все, якщо не розбомбили, то пограбували.
— Додому нам вороття немає, з багатьох причин. По-перше, село зайняте сепаратистами і перебуває саме в зоні, яка постійно під обстрілами, — бідкається Олена.
Міська ж рада взяти під своє крило всіх переселенців поки не має змоги і, до речі, законних підстав також. Оскільки проект не закрили, а лише призупинили (хоча по факту грант не працює), вважається, що він фінансується. Подвійні ж бюджетні асигнування заборонені українським законодавством. От і виходить катавасія. Оце допомогли, так допомогли! Чиновники говорять, що одна надія на те, що скоро європейські партнери мають приїхати в гості до Херсона з наступною перевіркою. То, можливо, вона виявиться більш вдалою? Може, експерти таки дійдуть до майже відремонтованого гуртожитку, кімнат у якому так чекають переселенці?..
"Новий день"