Бійці залюбки перевзуваються у подарунки, які їм привезли волонтери. Бо ходити у берцях від Міноборони – просто неможливо.
З екранів високі чини у формі розповідають народу, що в української арміїі все є. Ну, майже все. А якщо і виникають проблеми, то вони швидко вирішуються.
По всій країні забезпечення військових, яких відряджають у зону АТО, взяли на себе волонтери. Просто тому, що розуміють – більше нікому. Багато таких небайдужих і на Херсонщині. Чимало волонтерів працюють у Центрі допомоги військовим, одним із організаторів яких став Херсонський обласний Фонд милосердя і здоров’я. Військові та їх родичі щодня звертаються туди по допомогу. Комусь потрібен бронежилет, комусь тепловізори, берці, спальні мішки, каски та багато чого іншого. Солдати швидко зрозуміли, що сподіватися на Міністерство, яке б мало їх споряджати, марно. Бо знають – якщо звернулися до волонтерів по допомогу, то обов’язково її отримають. Ще й з приємними бонусами у вигляді дитячих малюнків, домашньої консервації чи просто теплих слів.
Але чиновники у погонах вважають інакше. Наприклад, нещодавно командуючий сухопутними військами України генерал-лейтенант Анатолій Пушняков заявив, що волонтери брешуть щодо своєї допомоги армії. І це не допомога, а просто разова акція. А от Міноборони повністю забезпечує наших солдат усім необхідним. Чи це не вершина цинізму?
До нас у редакцію ледь не щодня приходять бійці, що повернулись із зони АТО. Від них ми з перших вуст дізнаємося, що закуплені державою берці неможливо носити – підошви просто ніяк не згинаються, видана форма буквально розлазиться на тілі, а каски взагалі 1942-го року випуску, ще й з червоною зіркою. Ось таке забезпечення, товаришу генерал-лейтенанте?
Ми вирішили подивитися, що закуповувало Міністерство оборони у той час, коли волонтери машинами возили спорядження нашим героям на передову.
Квітень
Заходимо на офіційний загальнодержавний веб-портал “Державні закупівлі” (tender.me.gov.ua). Якщо виписати усі закупки з квітня по 5 вересня, коли президент оголосив про припинення вогню на Сході, вийде 16 сторінок А4. Але ж головне не скільки закуповували, а чого саме.
Отже, про початок антитерористичної операції тоді ще в.о. президента Олександр Турчинов оголосив 13 квітня. Її силова фаза почалась 15 квітня. Перше повідомлення у “Віснику держзакупівель” датується 17 квітням – купили на півмільйона гривень поліетиленової плівки для військових міста Козятин, що на Вінниччині.
Далі закупки у квітні: пневматичні шини для автомобілів, танкові акумулятори, перевезення військових Південною залізницею, стіки чаю та кави для військових Козятина, та індивідуальні засоби захисту (буторфанол тартрат, розчин для ін’єкцій 2 мг/мл по 1 мл у шприц-тюбику).
А от із пранням білизни виникли проблеми. Точніше, торги скасували. Причина – “у зв’язку із відсутністю подальшої потреби у закупівлі послуг”. Де зброя, каски, бронежилети, товаришу генерал-лейтенанте?
Травень
Міноборони замовило харчування для Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Годувати будуть 629 осіб. А як же бійці на Сході? Міноборони згадало, що солдатам потрібно десь спати. Тому замовило 45938 спальних мішків. Вартість угоди – 15 млн. гривень. Також 2040 комплектів фуфайок з довгими рукавами та кальсон оливкового кольору, 15500 утеплених курток та стільки ж літніх польових костюмів. Потреби військових доповнили чорними шкарпетками. А саме 215 000 пар для військових столиці, Хмельницького та Одеси. Вартість угоди – майже 1,5 млн. гривень. Місце поставки– Київ, Одеса та Хмельницький. А ще до столиці мали б доставити 1300 ременів для брюк. До переліку додались 15,5 тис. кашкетів та 50 тис. шапок-фесок. Де ліки, каски та бронежилети, товаришу генерал-лейтенанте?
Червень
Ось воно, диво! У Віснику державних закупівель від 2 червня з’явилась інформація – Міноборони закупило бронежилети! А саме 17080 тисяч штук “Корсар М3-4”. Проте дивують терміни поставки – до 30 червня та до 31 липня. А до того як? Торги виграло ТОВ “Науково виробниче підприємство “Темп-3000” з Києва. Вартість угоди – майже 81 мільйон гривень.
Далі був ремонт військової техніки. Мініоборони вирішило проявити турботу про армію та замовило 14 тис. напіввовняних і 60 тис. бавовняних простирадл, ще й 24800 наволочок. Ці речі мали доставити до Хмельницького, Одеси та столиці. Вартість угоди – більше 4 млн. гривень.
Силове відомство не залишило солдатів босими та замовили 59147 пар берців та 2000 пар напівчеревиків. За взуття держава сплатила 17 млн. 260 тис. 212 гривень та 94 копійки. Далі були 10 тис. чохлів для кулезахисних шоломів та 8000 матрасів.
Шість разів скасовували тендери на ліки! Послуговуючись такою логікою, солдати мали прикладати до поранень листя подорожника.
Нарешті дійшла черга до засобів гігієни. Закупили мило брусками по 100 грамів для Києва, Хмельницького, Одеси та Харкова. Загальна вага – 32400 кг. А загальна вартість – майже 545 тис. гривень.
Далі були подушки для столиці та Одеси, білі сорочки із рукавами для Південної Пальміри, польові та літні кашкети, пластмасові кокарди та пряжки для ременів. Завершився червень закупкою 80 тис. пар трусів для Києва, Хмельницького, Одеси. На спідню білизну витратили майже 2 млн. бюджетних гривень.
Липень
Щасливчиками цього місяця можна назвати військових Козятина Вінницької області. Їм закупили стіки меду, чаю та кави, паперові, туалетні та вологі серветки, галети, консерви рисової, гречаної та перлової каші з яловичиною, м’ясні сніданки, печінковий паштет. Та на додачу 60 тисяч картонних коробок.
Також Міноборони на 2,5 мільярди гривень замовило ремонт різної військової техніки. Для Києва та Одеси придбали кулезахисні шоломи “Каска-1М” на майже 25 млн. Окрім цього, для Одеси закупили 1400 чорних беретів, а на столицю, Хмельницький та Одесу за майже 3 млн придбали 50 тис. шапок-фесок. На 15,5 млн. люди у погонах придбали для нашої армії 22835 теплих польових курток. Знову замовили берці. Замовило відомство і топографічні карти майже на мільйон. Мобільний зв'язок від “Київстару” обійшовся Міноборони у 355 тис. гривень.
Нарешті з’являються ліки! Одноразові шприци, пристрої для забору та переливання крові та кровозамінники затягнули більше ніж на 3 мільйони. Ще 25 найменувань кровозамінників коштували більше 7 мільйонів гривень. Інші лікарські засоби затягнули ще на 1,5 мільйони. Але не закупили препарати загальної та місцевої анестезії та гормони. Проте для Одеси замовили 3000 чорних краваток.
Серпень
Від скасування торгів на капітальний ремонт авіадвигунів постраждала наша вертолітна частина в Чорнобаївці. Адже нашими гвинтокрилами вивозять поранених із зони АТО. Чиновників, як бачимо, це мало хвилює. Також скасували закупівлю розвантажувальних жилетів, чохлів для бронежилетів та 1900 пар трусів. А у столицю доставили 9083 бронежилети “Корсар М3-4”. Ще військовим у Козятині придбали 540 кг харчової плівки. Міноборони замовило до кінця року послуги лазень на півмільйона гривень.
Нарешті Міноборони згадало, що бійців потрібно годувати. З вересня мають нагодувати 68020 людей, які, за законом, мають право на харчування у польових умовах. За це держава має заплатити більше 21 мільйона гривень. Виникає питання: а що до вересня мали їсти солдати? І знову велика дяка волонтерам та місцевим жителям, які буквально зносили до частин домашню консервацію, фрукти, овочі, сало в бутильках та інші продукти.
Далі були 10600 кулезахисних шоломів та антибактеріальні, знеболювальні та дерматологічні препарати майже на 15 млн. А до Одеси відправили 1800 демісезонних плащів, 1100 зимових курток та 3200 шапок з овчини.
Вересень
На початку першого місяця осені Міноборони замовляло ремонт різної техніки. Скасували торги по закупівлі промислового газу для військових Києва. Причина – задорого для відомства. І наостанок скасували закупку 20400 пар чорних шкарпеток для Києва. Причина – було менше двох учасників. Це все сталося 5 вересня, – цього дня президент оголосив про двостороннє припинення вогню на Сході.
Вам також цікаво, чому за стільки місяців у переліку тендерів немає зброї? Зрозумілої відповіді ніхто дати не може.
З непорушних запасів
Ми надіслали інформаційні запити до Міністерства оборони із питанням,на що вони витратили кошти, які їм переказали люди. У тому числі й на мобільну лінію 565. І як забезпечуються батальйони територіальної оборони, які утворені із добровольців-патріотів.
У відомстві нам відповіли, що за рахунок майна, вилученого з непорушних запасів, особовий склад батальйонів територіальної оборони забезпечили польовими костюмами, кашкетами, натільною білизною, казанками, флягами, пащ-наметами, сталевими шоломами, поясними ременями. Щодо бронежилетів, то забезпечення ними здійснюється “по мірі надходження їх від промисловості”. Першочергово бронежилетами забезпечуються військові в зоні АТО. Крім того, відповідно до рішень Міністра оборони, за рахунок коштів, отриманих як допомога збройним силам, для забезпечення батальйонів територіальної оборони берцями, футболками, трусам, шкарпетками та спальними мішками військовим комісаріатам виділено 3 млн. 186 тисяч 200 грн. Це станом на 29 липня.
Що стосується харчування. Оплата харчування військовослужбовців батальйонів тероборони здійснюється за рахунок коштів резервного фонду. Його вартість в стаціонарних умовах складає від 24,06 грн. до 39,75 грн. на одного військовослужбовця.
Мінімальне грошове забезпечення рядового батальйону територіальної оброни становить – 2341 грн. Якщо солдат бере участь в АТО – 2778 грн, а з урахуванням винагороди за повний місяць (відповідно до постанови Кабміну від 04.06.14 №158 виплачується від місячного грошового забезпечення пропорційно дням участі в АТО, але не менше 3000 грн) – 5778 грн.
Для порівняння: посадовий оклад Міністра оборони – 6109 грн, а розмір грошового забезпечення начальника Генштабу – Головнокомандувача Збройних Сил – 16,2 тисячі гривень.
Невитрачені резерви
На 16 липня (дата запиту) на рахунки Мініоборони на матеріально-технічне та медичне забезпечення від юридичних, фізичних осіб та мобільних операторів у якості благодійної допомоги надійшло 136,1 млн. грн. (від мобільних операторів – 32,7 млн. грн.) у тому числі: 127,5 млн. грн. – на матеріально-технічне забезпечення та 8,6 млн. – на медичне забезпечення.
Станом на 16.07.14 використано лише 39,5 млн грн., у тому числі на придбання: 15,1 млн. – спальних мішків; 5,5 млн. – черевиків з високими берцями; 4,7 млн. – флотської форми одягу; 2,2 млн. – простирадл бавовняних; 2,2 млн. – ковдр; 1,3 млн. – окремих предметів речового забезпечення (децентралізовані розрахунки); 0,9 млн. – матраців; 0,8 млн. – кашкетів польових (нового зразка); 0,4 млн. – чохлів до шоломів; 0,3 млн. – наволочок; 0,1 млн. – подушок бавовняних; 0,1 млн. – засобів зв’язку; 5,9 млн. – медикаментів. Як відповіли у Міністерстві, “всі кошти зараховані на рахунки Державної казначейської служби і використовуються виключно до вимог чинного законодавства”.В облвійськкоматі на наш запит відповіли: військовослужбовці забезпечені одягом та взуттям в повному обсязі. За рахунок субвенції з місцевого бюджету закуплено 24 бронежилети на суму 99984 грн, 326 розвантажувальних жилетів, 33 радіостанції. За рахунок облдержадміністрації планується закупити 421 светр, 50 спальних мішків, 26 бронежилетів. Закупка решти бронежилетів планується за рахунок місцевих громад. Ця неоголошена війна на Сході чітко показала, що армійська система настільки неповоротка і “застаріла”, що просто не може швидко переформатуватися під вимоги часу. Солдатам потрібні берці та бронежилети? Волонтери вивчають Інтернет, знаходять найкращий варіант “ціна-якість” та вже за кілька днів передають обновки нашим солдатикам, рятуючи десятки життів. Міноборони для цього треба сформувати замовлення, оголосити тендер, провести його, підписати угоду та чекати. Через такий “бюрократичний артрит” гинуть сотні наших солдат. А чиновники лише звітують: у військових усе є.Люди активно переказують гроші на рахунки Міноборони у надії, що там закуплять необхідне спорядження. Але у відомства приступ бюрократичного артриту! Вони чомусь не дуже поспішають витрачати зібрані кошти на зброю, бронежилети, ліки тощо. Зазвичай у нас проблема – грошей немає. Сьогодні вони є, але їх не хочуть витрачати! Чого чекають – знамення, пришестя, сприятливого гороскопу? Обирайте що хочете, бо логічного пояснення такої поведінки немає. І що це є, як не зрада?
Олена Піменова, "Вгору"
